Грунти та агроекологія

Проблеми використання агроландшафтів Середньобузької височинної області

        Сучасний рівень антропогенного навантаження на природні екосистеми та їхні комплекси або агроландшафти досяг значного тиску в результаті виробничого і технологічного використання, яке призвело до значного виснаження родючості ґрунтів. Найпотужніше ця тенденція виражена на Вінниччині, що зумовлено як природними, так і соціально-економічними чинниками: великою щільністю населення, насиченістю технічного оснащення й експлуатацією екстенсивного сільськогосподарського і промислового виробництва, рекреаційним навантаженням тощо.
       Збільшення площ орних земель Середнього Побужжя викликало відчутне зменшення площ зайнятих природними луками та лісами. Порівняно із 70-ми роками ХХ ст. сучасний агроландшафт значно змінився (збільшилась розораність схилів, як наслідок зменшилась кормових угідь, лісових масивів, заповідних територій тощо), антропогенне перетворення агроландшафтів збільшилося в 2 рази.  У структурі сільськогосподарських угідь значно переважає рілля, що призводить до ентропії ландшафту. Сільськогосподарська освоєність території сягає 76,2% загальної площі області, а розораність – 65,3% (870 тис. га). 

Зміни властивостей грунтів на узбережжі Київського водосховища

Створення каскаду Дніпровських водосховищ зумовило істотні зміни екологічної ситуації на їх узбережжі. Зокрема, на узбережжі Київського водосховища це, перш за все зміни ґрунтового і рослинного покриву внаслідок підтоплення берегів, інтенсивні процеси абразії та зсуви на ділянках із високими кліфами.

Біоремедіація грунтів, забруднених пестицидами

Основним засобом боротьби проти шкідників та захворювань рослин  на сьогодні залишаються хімічні  пестициди. При попаданні у ґрунт вони включаються у фізико-хімічні процеси, швидкість  яких зумовлюється комплексом абіотичних і біотичних факторів.

Екологічно-безпечне використання грунтів та вартісна оцінка втрат родючості

Грунт як природний ресурс постійно зазнає природного і антропогенного впливу. Антропогенний вплив на ґрунти спричинює їх деградацію, призводить до зниження продуктивності сільськогосподарських угідь.

Дослідження едафічних показників урбаноземів м. Черкаси

Ґрунти промислових міст перебувають під значним антропогенним тиском. Це призводить до того, що природні едафотопи перетворюються на особливі ґрунтоподібні тіла – урбаноземи.

Вплив антропогенних факторів на стан грунтів та шляхи збереження агроекосистем в землеробстві

Вплив людини на природні екосистеми у процесі сільськогосподарської діяльності набув масштабів, які не можуть не викликати занепокоєності в науковому середовищі і в цілому суспільстві. Ерозійні процеси ґрунту і евтрофікація води ( накопичення у воді біогенних речовин азоту, фосфору) прогресивно зростають і втрачають локальний характер.

Вірусна інфекція цукрових буряків як один із чинників екологічної нестабільності

Вже певний час на моделі вірусів цукрових буряків проводяться  дослідження по впливу екологічних особливостей та індикаторних властивостей різних організмів та їх угрупувань в умовах трансформованого середовища. 

Екологічна експертиза посліду при включенні до раціонів птиці різних форм кобальту

Серед різних галузей тваринництва найбільш динамічною є птахівництво. Ця галузь здатна забезпечувати населення людей відносно дешевими та  біологічно цінними продуктами харчування. Функціонування великих птахопідприємств спричинило ряд господарських, ветеринарних та екологічних проблем.

Сторінки

Subscribe to RSS - Грунти та агроекологія