Зміни властивостей грунтів на узбережжі Київського водосховища

Створення каскаду Дніпровських водосховищ зумовило істотні зміни екологічної ситуації на їх узбережжі. Зокрема, на узбережжі Київського водосховища це, перш за все зміни ґрунтового і рослинного покриву внаслідок підтоплення берегів, інтенсивні процеси абразії та зсуви на ділянках із високими кліфами.
Для упередження та боротьби з негативними екологічними наслідками ще на стадії будівництва Київського водосховища й ГЕС були здійснені унікальні інженерні заходи, зокрема, вздовж лівого берега були споруджені багатокілометрова захисна дамба й дренажний канал. А на правому березі захищена заплава річки Ірпінь з допомогою дамби й потужної насосної станції, а також частково захищені від руйнування високі береги на ділянці від м.Вишгород до Київської гідроакумулюючої електростанції. Але й за цих умов ґрунти низьких берегів підтоплені у смузі шириною до 0,5-1,0 км, їх властивості істотно змінюються.
       Загальні закономірності змін ґрунтів досліджені та районування узбережжя Київського водосховища за характером й ступенем впливу цієї великої водойми здійснено студентами-екологами НАУ під керівництвом професора Стародубцева В.М. У складі цих досліджень ми вивчали такі унікальні процеси, як засолення й карбонатизація в органогенних ґрунтах заплави р.Ірпінь, а також в дернових ґрунтах в районі села Козаровичі.
       Встановлено, що при підтопленні кислих грунтів водами річки Дніпро, які мають гідрокарбонатно-кальцієвий характер і рН 7,00-7,50, відбувається нейтралізація реакції грунтового розчину, що помітно підвищує їх родючість при слабкому й помірному підтопленні (при сильному підтопленні більш сильний негативний вплив проявляє оглеєння цих ґрунтів). Внаслідок цього процесу водний рН дернових та сірих лісових грунтів (як правило, кислих) на глибині нижче 70-80 см досягає значень 8,10 – 8,50, а в середній і верхній частині грунтового профілю цей показник характериний для нейтральних ґрунтів (7,15 – 7,90). Й лише на деяких ділянках поверхневий шар ґрунту має рН дещо нижчий від 7,0 (6,10 – 6,44). Відповідно й гідролітична кислотність цих ґрунтів зменшується й складає лише 0,45 – 1,24 мг на 100г ґрунту.
       Унікальним для Правобережного Полісся є й процес слабкого засолення дернових і сірих лісових ґрунтів при підтопленні. Ми виявили накопичення солей в ґрунті до 0,12% при хлоридно-гідрокарбнатному типі засолення. Наявність солей у ґрунті у такій кількості ще слабко токсична для культурної та природної рослинності, проте цей процес може стати загрозливим при подальшому підтопленні ґрунтів узбережжя.
       Важливі зміни відбуваються й в органогенних (торфових) ґрунтах заплави річки Ірпінь. Територія заплави біля захисної дамби зазнає значного підтоплення. В той же час сільськогосподарське освоєння цих ґрунтів змінило й характер їх поверхневого зволоження. Відсутність тривалих весняних затоплень сприяє поступовому послабленню типової для цих ґрунтів сильно кислої реакції ґрунтового середовища, особливо в нижніх горизонтах профілю. Цей процес помітніше проявляється біля захисної дамби (ґрунти стають нейтральними), й він послаблюється з віддаленням від дамби вверх по річці Ірпінь, де значення рН становлять 5 – 6.
       Значно більшої уваги заслуговує процес засолення меліорованих торфових ґрунтів заплави річки Ірпінь. Накопичення солей тут значно сильніше, в порівнянні з дерновими ґрунтами. В умовах зміненого (регульованого) водного режиму в поверхневих горизонтах (а часто й в усьому профілі) торфових ґрунтів вміст солей досягає 0,2-0,3%. При цьому помічена чітка диференціація ступеню засолення від характеру використання ґрунтів. На сінокосних та пасовищних угіддях засолення торфових ґрунтів слабкіше, а на орних землях (посіви ячменю) – сильніше. Відповідно змінюється й характер засолення – від гідрокарбонатно-сульфатного під травами до хлоридно-сульфатного – під посівами сільськогосподарських культур. Важливо відзначити, що тенденція накопичення в цих ґрунтах іонів хлору досить небезпечна для еколого-меліоративного стану земель.
 
Зміни властивостей грунтів на узбережжі Київського водосховища / Бадіра Т.Г., Мартинюк І.Д., Вітвіцька О.І. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 135.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet