Екологічне виховання та навчання

Людина і природа – це одвічний зв’язок ще від біблейської древності і до нинішньої чорнобильської катастрофи, яка позначила трагічним знаком ХХ століття. Саме вона, людина, якщо вона не агресивна, може налагодити гармонійне існування людей і навколишнього середовища.

Садово-паркова освіта та проблеми підготовки фахівців потребують істотного вдосконалення [2]. За останні тисячоліття людством накопичено великий досвід у садово-парковому мистецтві.

Мета цієї статті розглянути взаємозв’язок між екологічною освітою інженерів гірничого профілю, та наслідками гірничої діяльності на природне середовище на прикладі ліквідації шахт Луганської області у м. Краснодоні. Виявити вплив діяльності гірників на стан природного середовища та роль екологізації гірничої освіти.

У наслідок нераціонального та неконтрольованого використання природних ресурсів дедалі чіткішими стають прикмети екологічної катастрофи. Наукові та технологічні досягнення в різних галузях народного господарства роблять екологічні ситуації все більш катастрофічними.

Екологія – не залежно від епітету: «сучасна» чи «майбутня», «загальна» чи «прикладна», «земна» чи « «космічна», була і є розділом біології, тобто вченням про взаємовідносини живих істот та їх сукупностей (популяцій, угруповань) між собою і середовищем існування, про структурно-функціональні властивості екологічних систем (від консорційних до біосфери), історію їх формування, еволюцію, природну та антропогенну динаміку, корисні функції для людини та можливості їх розумного використання.