З 1986 р. ландшафтно-геохімічні дослідження набули чіткої екологічної спрямованості як в Україні, так і Росії та Білорусі. У науково-методичних виданнях М.А. Глазовської, К.І. Лукашова, В.К. Лукашова, І.П. Гаврилової, Б.А. Рєвіча, Є.П. Яніна, І.О. Морозової, Н.І. Несвіжської, В.О. Алексієнка, Б.Ф. Міцкевича, М.І. Толстого, Е.Я. Жовінського та інших вчених висвітлюються проблеми ландшафтно-геохімічного картографування, вивчення та аналізу форм знаходження хімічних елементів, моделювання процесів техногенної міграції та моніторингу. Дослідженнями 80-90-х років ХХ ст. В.В. Ковальського, В.В. Єрмакова В.М. Касімова, В.М.Міщенка, В.А. Мелинської, П.С. Савченка та інших простежено геохімічний зв’язок живої та косної речовини в межах однієї екосистеми, ускладненість та посилення синергетичних ефектів з метою шляху деталізації геосистемної організації території. Фахівцями Біогеохімічної лабораторії ім. В.І. Вернадського у період 50-90 - х років ХХ ст. започатковано основи досліджень на територіях ендемічних захворювань (мікроелементозів і фітопатологій) та обґрунтовано висновки про захворюваність населення як інтегрованого показника впливу довкілля на здоров’я людини, що широко висвітлюється у працях О.П. Віноградова, В.В. Ковальського, В.В. Іванова, К. Рейлі, Ю.Є. Саєта, П.А. Авцина, Є.В. Ісаєва.