Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України за дорученням Національної академії наук України виконує роботу "Паспортизація техногенних об’єктів підвищеної небезпеки" в рамках наукового проекту "Підвищення надійності та подовження ресурсу мостів, будівельних, промислових і транспортних систем" програми "Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин" ("Ресурс"), за результатами якої буде створено галузеву базу даних про об’єкти підвищеної небезпеки, що знаходяться в підпорядкуванні НАН України. Створення цієї бази проводиться відповідно Постанов Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р., №956 ”Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” та від 29 серпня 2002 р., №1288 “Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів” ( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №313 (313-2004-п ) від 11.03.2004 ) та наказів МНС України від 18 грудня 2000 р., № 338 ”Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів” та від 16.08.2005р., №140 "Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000р. №338".
Незважаючи на певний науково-технічний прогрес у здійсненні заходів щодо підвищення рівнів загальної безпеки в державі, соціальні та матеріальні втрати від катастрофічних природних і техногенних явищ продовжують постійно збільшуватись.
Тероризм, як соціально-політичне явище, в різноманітних формах свого прояву існує з давніх часів, але наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. він набув суттєво нових якісних нехарактерних для минулого рис та проявів, почавши використовувати нові сучасні технологічні та технічні засоби проведення терористичних актів. З поодиноких проявів він перетворився на масове явище і в одну з найбільш гострих глобальних проблем безпеки людства, що потребує адекватної комплексної багатосторонньої стратегічної реакції з боку світової спільноти.
Концепція державної цільової програми розробляється з метою обґрунтування необхідності її розроблення та визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми. Державна цільова програма по забезпеченню екологічної безпеки об’єктів гідроенергетики, включаючи каскади ГЕС з водоймищами на ріках Дніпро й Дністер, малі ГЕС (далі Програма) спрямована на реалізацію державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Програма розроблялася під загальним керівництвом Мінпаливенерго відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про державні цільові програми", "Основні напрямки державної політики України у галузі охорони середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки" та Енергетичною стратегією. Вона має статус галузевої екологічної програми, що потребує державної підтримки. Актуальність і доцільність розробки Програми визначаються такими факторами:
- басейни рік Дніпро та Дністер з каскадами водоймищ, що є одними з найбільш розвинених у промисловому і сільськогосподарському відношенні регіонів України, являють собою великі багатогалузеві водогосподарчі комплекси;
Об’єкт наукового дослідження в сфері управління екологічною безпекою – геологічне та суміжні середовища в межах техноприродних геосистем (ТПГ) з точки зору чинників, які характеризують ресурсний потенціал території з метою розробки технічних рішень для проведення впровадження оптимізаційних заходів.
Екологічна безпека регіону – це забезпечення відповідності наявних або прогнозованих екологічних умов території міжнародним стандартам якості довкілля, завданням збереження здоров’я людини, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону, захисту та відновлення навколишнього середовища. Екологічна безпека поєднує природну та техногенну складові і повинна забезпечити гармонійний розвиток системи “господарство-природа-людина”. Управління екологічною безпекою регіону досить складний процес, але він дозволяє тримати екологічну ситуацію під контролем, розвивати економіку регіону в екологічно безпечних межах.
Проблеми екологічної оцінки техногенного впливу на стан ландшафтів, на якій ґрунтуються екологічний моніторинг та екологічна безпека, розглянуті в багатьох опублікованих роботах.
Методика, що пропонується нами, розроблена на базі сучасних інформаційних технологій – географічних інформаційних систем (ГІС). Система працює на базі ПЕОМ Pentium IV з периферією і включає кілька різномасштабних ієрархічних рівнів. Вона може бути адаптована до окремих видів екологічної діяльності.
Основними завданнями розвитку м. Києва є забезпечення сталого збалансованого розвитку міста як столиці України. Сталий розвиток м. Києва – це економічно, соціально та екологічно збалансоване вирішення завдань щодо досягнення запланованих результатів функціонування міста в перспективі.
Незважаючи на певний науково-технічний прогрес у здійсненні заходів щодо підвищення рівнів загальної безпеки в державі, соціальні та матеріальні втрати від катастрофічних природних і техногенних явищ продовжують постійно збільшуватись.
Об’єкт наукового дослідження в сфері управління екологічною безпекою – геологічне та суміжні середовища в межах техноприродних геосистем (ТПГ) з точки зору чинників, які характеризують ресурсний потенціал території з метою розробки технічних рішень для проведення впровадження оптимізаційних заходів.
Основними завданнями розвитку м. Києва є забезпечення сталого збалансованого розвитку міста як столиці України. Сталий розвиток м. Києва – це економічно, соціально та екологічно збалансоване вирішення завдань щодо досягнення запланованих результатів функціонування міста в перспективі.
