Техногенно-екологічна безпека, екологічні проблеми

Охорона навколишнього природного середовища з кожним роком стає актуальнішою, адже загроза його деградації набуває не локального, а біосферного характеру. Проте, сьогоднішній світ, висуваючи нові проблеми, вирішує їх на засадах старої ідеології щодо перебудови мислення згідно виклику природних збурень і людської діяльності. В зв’язку з цим нині перед сучасною спільнотою мусить бути поставлене завдання щодо організації системного моніторингу за довкіллям, прогнозування ближніх і віддалених ризиків з означеним здійсненням формули сучасної екології: «Думай глобально, дій локально».

Однією з гострих екологічних проблем сьогодення є різке підсилення антропогенного та техногенного навантаження на навколишнє середовище. Розглянемо це на прикладі впливу вуглевидобувного комплексу Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (ЛВБ) на довкілля західного регіону України.

З розвитком авіації, різким збільшенням кількості літальних апаратів, зростанням швидкості їх польоту, освоєнням авіацією малих висот, зміною екологічних умов у районах аеродромів великого значення набули питання оцінки й прогнозування орнітологічної ситуації. У всіх країнах, що входять до Міжнародної організації цивільної авіації, у середньому за рік відбувається близько 5400 зіткнень літальних апаратів з птахами [1]. Число  зіткнень військових літаків і вертольотів з птахами ще більше, оскільки швидкості їх польотів вищі і зіткнення відбуваються не тільки на етапах зльоту і посадки, але й при виконанні навчально-тренувальних польотів на малих висотах, де скупчення птахів є максимальним. Чисельність птахів, що перебувають в межах міста, в тому числі на території аеропортових комплексів постійно росте. А також збільшується кількість авіаційних перевезень, тому можна припустити, що через кілька десятків років постає проблема зникнення птахів в результаті розвитку інфраструктури мегаполісів.

Україна є однією із найбільших європейських держав із потужнім людським, природними та сировинними ресурсами відтворення та збереження яких – одна із головних передумов сталого розвитку країни. В її надрах виявлено понад 20 000 родовищ 95 видів корисних копалин, з яких 8081 мають промислове значення. За обсягами розвіданих запасів наша держава належить до провідних країн світу, зокрема запаси вугілля відносно світових становлять 7,5 %, а видобуток вугілля – 1,5 %. Необхідно зазначити, що перевага вугіллю надається серед викопних енергоносіїв тому, що розвідані його запаси значно перевищують запаси нафти та газу.

Основний напрям екологічної діяльності аеропортів Європи (близько 66 %), в тому числі великих аеропортів України, тепер і на найближчий час – зниження авіаційного шуму (АШ). У ряді випадків проблема шуму перешкоджає збільшенню пропускної спроможності (ПС) аеропорту. Авіаційний шум негативно впливає не тільки на населення, яке мешкає на околицях аеропорту, але, перш за все, на персонал аеропорту, безпосередньо пов’язаний з експлуатацією авіапідприємства. Таким чином, шум є як екологічним, так і виробничим несприятливим фактором. Проблема впливу АШ на околицях аеропорту загострюється у зв’язку з продовженням наближення житлових масивів до аеропортів, розширенням існуючих і введенням нових маршрутів руху повітряних кораблів (ПК) у районі аеродрому, які розміщуються часто над житловими масивами. При цьому постійно зростає соціально-економічна значущість проблеми, що зумовлено зростанням кількості людей, які працюють в умовах впливу АШ, і серйозністю наслідків цього впливу, що виявляється в професійній захворюваності авіаспеціалістів, зниженні продуктивності праці, підвищенні ризику помилкових дій, необхідності виплати компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці. Вирішення проблеми захисту населення та персоналу аеропорту від шкідливого впливу актуальне для України в умовах недостатнього фінансового забезпечення заходів щодо охорони праці та НС і має бути одним з пріоритетних напрямів державної діяльності.

Вступ. Техногенні аварії, що обумовлюють екологічну небезпеку на трубопровідному транспорті (ТПТ), безпосередньо пов’язані з техногенним забрудненням довкілля (повітряного та водного басейнів, ґрунту), що пришвидшує корозійні ураження та корозійно-механічне руйнування (КМР) наземних, підземних, підводних трубопроводів [1-6]. Серед обмежено розв’язаних задач підвищення техногенно-екологічної безпеки ТРТ актуальними є заходи щодо запобігання прискорюючого впливу на КМР негативного диференц-ефекту (НДЕ), з врахуванням забруднення ґрунту важкими металами, з одного боку, та забруднення трубної сталі неметалевими включеннями (НМВ) – з другого [2-5, 7].
Мета роботи – розробка синергічних захисних металохелатуючих композицій та модифікованих ними захисних покриттів (МЗП) для запобігання негативного впливу НДЕ на пришвидшення КМР (малоциклову втому (МЦВ), корозійне розтріскування (КР)) трубної сталі 20, 12Х18Н10Т – основної причини техногенних аварій та екологічної небезпеки ТПТ.