Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну

Однією з гострих екологічних проблем сьогодення є різке підсилення антропогенного та техногенного навантаження на навколишнє середовище. Розглянемо це на прикладі впливу вуглевидобувного комплексу Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (ЛВБ) на довкілля західного регіону України.

Історія розвитку вуглевидобувного комплексу ЛВБ пов’язана зі створенням паливно-енергетичної бази для потреб західних областей України, Прибалтики, Білорусії та Молдови. Раніше вугілля сюди завозилося з Донбасу та Польщі. Будівництво шахт у ЛВБ почалося з 1950 р. Зараз діючі шахти розміщені на трьох родовищах басейну – Волинському, Забузькому і Межиріченському. Потужна структура комплексу вуглевидобутку, що формувалася в районі дослідження понад півстоліття, складається з системи підприємств основного і допоміжного виробництва та суміжного обслуговування. Всі підрозділи такої системи впливають на природне середовище. Видобуток вугілля спричиняє значний негативний вплив на довкілля: атмосферу, земну поверхню, річки і озера, а також питну воду населених пунктів. Разом з вугіллям і вмісними породами на поверхню під час видобутку піднімається також велика кількість води, багатої на суспензовану речовину, мінеральні солі, нафтопродукти, солі важких металів, бактеріальні домішки.
Сучасний екологічний стан територій Львісько-Волинського басейну історично пов’язаний з тим, що, по-перше, екологічні заходи та вимоги, що закладалися в проекти при будівництві ряду шахт у 50-60 роки минулого століття (саме тоді збудовано 18 шахт), не були настільки вагомими та високими, як сучасні, а по-друге, проектні рішення навіть із такими заниженими екологічними вимогами не виконувалися в повному обсязі або не передбачали всіх наслідків впливу на середовище, що і призвело до значного забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод, повітря [1].
Основними екологічними проблемами Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну, в цілому, є просадки і підтоплення території над підробленими гірничими виробками; утворення зсувів (вторинний тектогенез), деформація комунікацій та споруд; забруднення ґрунтів та зміни геохімічних полів; забруднення поверхневих, ґрунтових і підземних вод; забруднення повітряного басейну і атмосферних опадів; утворення техногенних ландшафтів, вплив електромагнітних полів; зміна вологості в зоні аерації (зникнення деяких рослин і тварин та втрата поверхневого стоку малих рік); погіршення здоров’я людей [2].
Основні чинники та джерела забруднення довкілля, які існують на сьогоднішній день, розглянемо на прикладі Червоноградського геолого-промислового району. Одним з основних чинників є фактично нічим негальмоване попадання високозабруднених дренажних вод з териконів шахт та породних відвалів Центральної збагачувальної фабрики (ЦЗФ), а також фільтрату хвостосховищ ЦЗФ в грунти, поверхневі, грунтові та підземні води. Це зумовлено: високим рівнем тектонічної порушеності і тріщинуватості корінних порід; рівнинним характером місцевості, що призводить до сповільненого поверхневого стоку дренажних вод териконів та фільтрату шламосховищ і їх посилену інфільтрацію в підземні водоносні горизонти та грунти; високою водопроникністю порід, на яких безпосередньо розташовані терикони.
Забрудненню підземних вод сприяє і ряд технологічних прорахунків. Наприклад, розташування териконів шахти Візейська (8 ВМ), породних та флотовідходів ЦЗФ в пониженій місцевості, фактично позбавленій поверхневого стоку; розташування ряду териконів та відходів ЦЗФ в зонах тектонічних порушень, високої тріщинуватості, чи вузлах їх перетинів.
До хиб розробки кам’яного вугілля слід віднести прийняту систему розробки з вивезенням порожніх порід на поверхню і складування їх в териконах, з одночасним обрушенням покрівлі на вироблених ділянках лав, що призвело до виникнення техногенного рельєфу – просідання поверхні по шахтному полю і накопичення порід у відвалах.
Зона впливу підземної розробки на споруди і довкілля залежить від: потужності, кута падіння та глибини залягання вугільних пластів, що розробляються; розмірів очисних виробок, роташування і розмірів ціликів, що залишаються в очисній виробці; наявності поблизу виробки раніше відпрацьованих площ; фізико-механічних властивостей порід; структурних особливостей масиву гірських порід; способу управління гірським тиском, швидкості проходки забою (ці фактори піддаються регулюванню, завдяки їм можливо впливати на величину деформації і на порушення земної поверхні при підробці).
Глибина, площа просідань і швидкість зсування гірських порід знаходиться в прямій залежності від потужності вугільного пласту, що розробляється. Найбільші глибини просадок (> 3 м) відмічені в північно-західній частині поля шахти Великомостівська № 5 і співпадають з найбільшою потужністю відробки вугільних пластів. Також зони з максимальною амплітудою осідання земною поверхні (до 4 м) виявлені і в районі дії шахт Межирічанська (3 ВМ), Візейська (8 ВМ). Загальна площа просадок – до 4 км2.
Співставлення даних відробки вугільних пластів району з глибиною просадки поверхні показало, що найбільші глибини просадки відповідають ділянкам відробки найбільш потужних пластів (шахти Межирічанська і Великомостівська № 5), глибина просідань складає 60-80 % відробленої потужності, рідше 90 %. Менші глибини просадки відповідають ділянкам, де вугільні пласти відробляються на великих глибинах полів шахти Лісова (10 ВМ) і Зарічна (7 ВМ), а також на шахтах, де є невеликий термін відробки: Степова (10 ВМ) і північна частина шахти 2 ЧГ.

Таблиця – Характеристика просідань Червоноградського геолого-промислового району
(за матеріалами [3])


Загальна площа просідань (км2)

Інтенсивність
просідання (мм/рік)

Середня частка від загальної площі (%)

61–81

55

6

60

43

65

34

70

17

Видобуток вугілля у ЛВБ багато років проводився без закладки виробленого гірничого простору, що зумовило значне просідання земної поверхні. На сьогодні ним охоплено понад третини (62 км2) площі Червоноградського промислового району, а до 2039 р. прогнозується розвиток просідання поверхні на всій його території [3]. В умовах високого рівня грунтових вод (від 0,5 до 3-4 м) це викликає сильне поширення заболочення.
Вилуговування порід на відвалах, шламосховищах і на підсипаних цією породою ділянках, що просіли, створило умови для фільтрації токсичних елементів у ґрунти і водоносні горизонти. Це суттєво змінило гідродинамічні і гідрогеохімічні показники середовища.
Ще один суттєвий чинник – дуже широко практиковане в Червоноградському районі використання порід териконів та гравітаційних відходів ЦЗФ для підсипання просівших заболочених місцевостей під садово-городні масиви, для будівництва доріг, обваловочних дамб, планування будівельних майданчиків, без яких-небудь застережних засобів по нейтралізації шкідливого впливу цих порід на довкілля.
Значну шкоду нанесло горіння багатьох териконів, що відбувалося не один рік, забруднюючи атмосферу, а через неї грунти та підземні води. На сьогодні вважається, що не має териконів, що горять.
Дуже важливим фактором техногенного забруднення Червоноградського ГПР є надзвичайно велике техногенне перевантаження його центральної частини – межиріччя р. Зах. Буг з нижніми течіями рік Рата та Солокія. Тут, на площі біля 60 км2, зосереджено 8 працюючих шахт, ЦЗФ, головні транспортні магістралі, гравітаційні відвали та шламонакопичувачі ЦЗФ, відстійник шахтних вод. Тут же проживає понад 80 % населення району. Розташування ЦЗФ в районі зосередження більшості шахт було економічно виправдане, але стало досить серйозним  екологічним прорахунком, оскільки через надмірне перевантаження відбувся екологічний обвал ситуації, який навряд чи вдасться виправити в найближчі роки [3]. Таке техногенне перевантаження на цю територію призвело до того, що вона стала майже непридатною для більш-менш комфортного проживання людини.
Аналіз розподілу токсичних металів та сполук в усіх ланках геологічного та біологічного середовища однозначно свідчить, що головним джерелом забруднення довкілля Червоноградського ГПР є гірничо-добувна промисловість. Роль окремих шахт та їх териконів в загальному забрудненні визначити неможливо на даному етапі досліджень. Згідно попередньої оцінки, найбільш вагомий внесок у забруднення довкілля вносять шахти Червоноградська № 1, Великомостівська, Бендюзька, Межирічанська, Великомостівська № 5 і Візейська [4].  Частина шахт згідно Державної програми “Закриття неперспективних вугільних шахт та розрізів” уже закрита. Це  Червоноградська № 1, Бендюзька, Великомостівська № 5 і Візейська. Відбулося часткове покращення екологічної ситуації, особливо, що стосується атмосфери та, за деякими спостереженнями, на окремих ділянках поверхневих і грунтових вод. На думку деяких авторів [5], показники макро- і мікрокомпонентів у водах знизилися практично на чверть порівняно із 70-80 роками ХХ ст. Але говорити про мінімізацію негативного впливу вуглевидобувного комплексу ще зарано. Адже, діючими залишається ще велика кількість об’єктів вугільної промисловості, які з певних технологічних причин продовжують забруднювати довкілля.
Та й процес закриття шахт  пов’язаний з цілим рядом непередбачуваних наслідків, які погіршують екологічну ситуацію не лише локально. Це, в основному, пов’язано з існуванням відвалів порід, обрушенням поверхні та її підтопленням. Ці процеси можуть переростати у регіональний рівень, змінюючи ландшафти та впливаючи на рівень та якість поверхневих і грунтових вод. Ситуація набирає нового звучання, якщо згадати, що територія Львісько-Волинського басейну розташована у безпосередній близькості до Головного Європейського вододілу. Тут беруть початок крупні річкові системи басейнів Чорного і Балтійського морів, є прямий вихід річок, зокрема Західного Бугу [6].
Вирішувати проблеми екології Львівсько-Волинського вуглевидобувного басейну в повному обсязі можна лише на державному рівні та при залученні нових технологічних підходів до вуглевидобувної галузі в цілому.  Це можливо при виділенні додаткового фінансування за рахунок фонду охорони природи, залученні приватних та іноземних капіталів, виконанні заходів, що випливають з Державних програм розвитку паливно-енергетичного комплексу України. У зв’язку з цим, необхідно провести комплексне вивчення порід з шахтних териконів та з відвалів і мулонакопичувачів Червоноградської ЦЗФ, шахтних вод і стоків побутово-комунальних підприємств, здійснити практичну оцінку всіх різновидів відходів вуглевидобувних і вуглезбагачувальних підприємств як комплексної мінеральної речовини.

Список літератури

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.99 р. за № 1206 “Про концепцію поліпшення екологічного стану гірничовидобувних районів України”.
  •  Бучинська І. В., Шевчук О. М. Екологічний стан навколишнього середовища Львівсько-Волинського вугільного басейну // Матер. міжнар. науково-технічної конф. “Сталий розвиток територій:  енергія, вода, відходи, рекультивація” (м. Львів, 6-8 квітня 2011 р.).– Львів, “Тріада плюс”. – 2011. – С. 255–262.
  • Розробка методики та проведення робіт по прогнозуванню впливу видобутку та збагачення вугілля на оточуюче середовище Львівсько-Волинському басейні (Червоноградський та Південно-Західний райони)”/ Решко М. Я., Андрейчук М. М. та ін.  – Львів: ДГП “Західукргеологія”. – 2002. –  Т. 1. –  66 с.
  • Оцінка екологічного стану геологічного середовища Червоноградського гірничо-промислового району і умов водопостачання / Скатинський Ю. П., Рудько Г. І. та ін. –  Львів: ДГП “Західукргеологія”. – 1996.  –  Т. 1. –  266 с.
  • Книш Ю. В., Книш І. Б. Проблеми водної екосистеми у вуглевидобувному районі Львівщини // Матеріали V міжнар. конференції “Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання”– Львів, 2006. – С. 54-60.
  •  Манько А. М. Львівсько-Волинський вугільний басейн: еколого-економічна ситуація та сучасний стан розвитку // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2008. – Вип.15. – С. 193 – 199.

Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну   [Електронний ресурс]  / [Бучинська І. В., Шевчук О. М.] // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/osnovni-chynnyky-ta-dzherela-zabrudnennya-dovkillya-vuglevydobuvnym-kompleksom-lvivsko

Оцінка: 
0
No votes yet