Різне для кожної з країн, господарське значення Дніпра, не применшує того факту, що Дніпро – це річка, яка є колискою трьох слов’янських народів. Крім цього, це ріка, басейн якої з його природним потенціалом, народами, що його населяють, з виробничою і соціальною інфраструктурою має високу економічну, соціальну та екологічну цінність.
Проблема, про яку йдеться у даній роботі, дуже важлива не тільки для нас, а й для прийдешніх поколінь, адже функціонування екосистеми р. Дніпро значною мірою обумовлює стан довкілля та умови життєдіяльності на територіях трьох сусідніх держав: Росії, Білорусі та України. Значне антропогенне навантаження на водні ресурси Дніпра, а також недостатня увага, яка приділяється питанням охорони його водних ресурсів, є причиною забруднення цієї ріки та її приток. Тому питання якості води в басейні ріки є досить актуальним.
Екологічний стан р. Дніпро дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, фекаліями, нафтопродуктам, пестицидами тощо. На територію України із сусідніх держав та внаслідок діяльності на території нашої країни Дніпро несе до Чорного моря велику кількість шкідливих речовин, на основі даних про концентрацію яких ми і можемо оцінити якість води у необхідних нам пунктах спостереження. Серед речовин, концентрації яких перевищують ГДК відмічаємо присутність БСК5, азоту амонійного, нітритів, нафтопродуктів, фосфатів, марганцю та інших [1].