На шляху до інтегрованого управління водними ресурсами Полтавщини
Водокористування в Україні здійснюється переважно нераціонально, непродуктивні витрати води збільшуються, об’єм придатних до використання водних ресурсів внаслідок забруднення і виснаження зменшується. Інтенсивна евтрофікація внутрішніх водойм країни призводить до погіршення стану Чорного та Азовського морів. Екологічний стан поверхневих водних об’єктів і якість води в них є основними чинниками санітарного та епідемічного благополуччя населення. Водночас більшість водних об’єктів за ступенем забруднення віднесена до забруднених та дуже забруднених [1, 2].
Ріка Дніпро є однією з найголовніших водних артерій України. Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80 % водних ресурсів країни. Більшість з наслідків погіршення її екологічного стану є транскордонними і глобальними в плані впливу на екосистему Чорного моря, а також на загальноєвропейські біосферні і кліматичні процеси.
Уся територія Полтавської області у гідрогеологічному відношенні належить до Дніпровського артезіанського басейну. Річкова мережа Полтавської області включає: велику річку – Дніпро, яка протікає в межах області на ділянці довжиною 145 км, 8 середніх річок загальною протяжністю 1360 км та 1771 малих річок, водотоків і струмків загальною протяжністю 11501 км.
Детальний аналіз сучасного екологічного стану водних об’єктів на території Полтавщини, стану водогосподарського і меліоративного комплексу та меліорованих земель, стану земельних і лісових ресурсів та розвитку небезпечних екзогенних процесів і процесів шкідливої дії вод був проведений в рамках розроблення «Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року» [3]. Дана програма пройшли цілу низку обговорень й корегувань з боку науковців, фахівців профільних державних установ, громадськості. У травні 2013 року програма була прийнята Рішенням сесії обласної ради від 23.05.2013р.
В рамках розробки Регіональної цільової програми були виділені головні проблеми у сфері охорони і відновлення водних ресурсів, характерні для басейну ріки Дніпро в межах Полтавської області, на які першочергово необхідно звернути увагу:
- забруднення, замулення та виснаження річок, втрата малих річок;
- незадовільний експлуатаційний стан наявних очисних і гідротехнічних споруд, що у свою чергу є причиною збільшення рівня забруднення водних джерел та погіршення їх гідрологічного стану;
- розвиток процесів берегоруйнування, підтоплення, затоплення територій населених пунктів і повені;
- незадовільний гідромеліоративний та санітарний стан прибережних смуг;
- високий рівень нітратного забруднення та вмісту заліза й фтору в ґрунтових водах, а також збільшення в останні роки рівня хлоридного забруднення;
- наявність великої кількості артезіанських свердловин, які не експлуатуються через втрату власника й на яких не проведена консервація чи тампонування;
- незадовільний стан захисту водозаборів у населених пунктах області;
- низька лісистість території Полтавської області, яка складає всього 8,7 %, а в окремих районах взагалі 1,5-3,0 %, зокрема недостатній рівень насадження лісозахисних смуг на прилеглих територіях та у водоохоронних зонах;
- постійне збільшення обсягу утворення відходів у регіоні і як слідство постійне зростання кількості звалищ і полігонів ТПВ, більшість з яких не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним нормам;
- недостатнє охоплення заповідною справою екологічно сталих природних комплексів в межах басейну ріки Дніпро за наявності відповідних ресурсів і можливостей (рівень заповідності в області є нижчим за національний – 4,95 проти 5,7 %).
Серед основних причин, що викликали ці проблеми, в Регіональній цільовій програмі виділено наступні [3]:
- відсутність інтегрованого управління водними ресурсами і неефективні методи водокористування;
- допущення скидання неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та змивання поверхневого стоку із забудованих територій та сільгоспугідь;
- розвиток ерозії ґрунтів на водозабірних площах;
- інтенсивна евтрофікація внутрішніх водойм області;
- регіональне порушення балансу і режиму підземних вод, що виникло внаслідок інтенсивної експлуатації підземних вод, особливо у гірничо-видобувних регіонах, у зонах підпору водосховищами та на територіях проведення меліорації земель;
- відсутність ефективної системи заходів для забезпечення необхідної санітарної охорони водозабірних споруд;
- недостатньо розвинута система моніторингу якості й стану підземних водних ресурсів;
- відсутність ефективної та розгалуженої системи інформування населення про якість питної води й рівень екологічної безпеки поверхневих водних об’єктів;
- недосконалість системи санітарного догляду за лісами (потреба в ефективній боротьбі зі шкідниками, лісовими пожежами та проведенні регулярних рубок догляду і підвищенні продуктивності й біологічної стійкості молодих лісових насаджень) та невисока розповсюдженість методу захисного лісорозведення (консервація деградованих, малопродуктивних та еродованих земель);
- видалення основної маси відходів на звалища і полігони, в результаті чого збільшується площі відчужених і забруднених земель в регіоні;
- недостатній рівень екологічної свідомості населення та освітньо-інформаційної роботи щодо вирішення питань у сфері поводження з відходами та розвитку природно-заповідної справи.
Визначені на загальнодержавному рівні напрями та основні завдання в сфері водного господарства та охорони вод в басейні ріки Дніпро [1, 2] обумовили вибір наступних пріоритетних завдань регіонального рівня в межах Полтавської області:
- розчищення й відновлення малих річок області;
- реконструкція та капітальний ремонт наявних очисних споруд, каналізаційних мереж, насосних станцій і споруд зливової каналізації;
- моніторинг стану узбережжя Кременчуцького водосховища та подальше проведення робіт з берегоукріплення;
- освоєння нових родовищ питних вод для населених пунктів, водопостачання яких здійснюється за рахунок поверхневих вод або значно забруднених ґрунтових вод;
- проведення заходів щодо поліпшення екологічного стану в зонах санітарної охорони водозаборів (ліквідація в їх межах несанкціонованих сміттєзвалищ, регламентація застосування мінеральних добрив і пестицидів тощо);
- здійснення заходів з ліквідації, тампонування чи консервації відпрацьованих розвідувальних та експлуатаційних водних свердловин;
- поетапне оснащення водозаборів і поодиноких свердловин приладами контролю за витратами води, рівнем підземних вод та обладнанням для відбору проб води для спостережень за їх якістю;
- поступове збільшення лісистості території області та розширення робіт із захисного лісорозведення;
- поетапна ліквідація стихійних звалищ та закриття діючих звалищ ТПВ, що не відповідають експлуатаційним й санітарним нормам й є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки;
- підвищення рівня екологічної освіти щодо питань охорони вод, поводження з відходами, збереження природно-заповідного фонду, проведення соціально-психологічних і просвітницьких заходів.
Проведена робота з розроблення Регіональної цільової програми на Полтавщині [3] та здійснена послідовна й виважена процедура розгляду та обговорення проекту даного документу є вагомим, науково обгрунтованим кроком на шляху до інтегрованого управління водними ресурсами, зокрема ресурсами бассейну річки Дніпро, що в сучасних еколого-економічних умовах стає найактуальнішим питанням для розвитку будь-якого регіону України.
Список літератури
- Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року»: редакція від 21.12.2010 р. № 2818-VI / Верховна Рада України // Офіційний вісник України, 2011. – №3. – С. 13.
- Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» (від 24 травня 2012 року № 4836-VI).
- Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року. – Полтава, 2013. – 162 с.
На шляху до інтегрованого управління водними ресурсами Полтавщини [Електронний ресурс] / Голік Ю.С., Ілляш О. Е., Степова О.В. // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/na-shlyahu-do-integrovanogo-upravlinnya-vodnym...