На шляху до інтегрованого управління водними ресурсами Полтавщини

Водокористування в Україні здійснюється переважно нераціонально,  непродуктивні  витрати  води  збільшуються,  об’єм придатних до використання водних ресурсів внаслідок забруднення  і виснаження  зменшується.  Інтенсивна   евтрофікація   внутрішніх  водойм країни  призводить до погіршення стану Чорного та Азовського морів.  Екологічний стан поверхневих водних об’єктів  і  якість  води  в  них  є  основними чинниками  санітарного  та  епідемічного  благополуччя  населення. Водночас  більшість  водних  об’єктів  за   ступенем   забруднення віднесена до забруднених та дуже забруднених [1, 2].
Ріка Дніпро є однією з найголовніших водних артерій України. Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80 % водних ресурсів країни. Більшість з наслідків погіршення її екологічного стану є транскордонними і глобальними в плані впливу на екосистему Чорного моря, а також на загальноєвропейські біосферні і кліматичні процеси.
Уся територія Полтавської області у гідрогеологічному відношенні належить до Дніпровського артезіанського басейну. Річкова мережа Полтавської області включає: велику річку – Дніпро, яка протікає в межах області на ділянці довжиною 145 км, 8 середніх річок загальною протяжністю 1360 км та 1771 малих річок, водотоків і струмків загальною протяжністю 11501 км.
Детальний аналіз сучасного екологічного стану водних об’єктів на території Полтавщини, стану водогосподарського і меліоративного комплексу та меліорованих земель, стану земельних і лісових ресурсів та розвитку небезпечних екзогенних процесів і процесів шкідливої дії вод був проведений в рамках розроблення «Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та  екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року» [3]. Дана програма пройшли цілу низку обговорень й корегувань з боку науковців, фахівців профільних державних установ, громадськості. У травні 2013 року програма була прийнята Рішенням сесії обласної ради від 23.05.2013р.
В рамках розробки Регіональної цільової програми були виділені головні проблеми у сфері охорони і відновлення водних ресурсів, характерні для басейну ріки Дніпро в межах Полтавської області, на які першочергово необхідно звернути увагу:

• забруднення, замулення та виснаження річок, втрата малих річок;
• незадовільний експлуатаційний стан наявних очисних і гідротехнічних споруд, що у свою чергу є причиною  збільшення рівня забруднення водних джерел та погіршення їх гідрологічного стану;
• розвиток процесів берегоруйнування, підтоплення, затоплення територій населених пунктів і повені;
• незадовільний гідромеліоративний та санітарний стан прибережних смуг;
• високий рівень нітратного забруднення та вмісту заліза й фтору в ґрунтових водах,  а також збільшення в останні роки рівня хлоридного забруднення;
• наявність великої кількості артезіанських свердловин, які не експлуатуються через втрату власника й на яких не проведена консервація чи тампонування;
• незадовільний стан захисту водозаборів у населених пунктах області;
• низька лісистість території Полтавської області, яка складає всього 8,7 %, а в окремих районах взагалі 1,5-3,0 %, зокрема недостатній рівень насадження лісозахисних смуг на прилеглих територіях та у водоохоронних зонах;
• постійне збільшення обсягу утворення відходів у регіоні і як слідство постійне зростання кількості звалищ і полігонів ТПВ, більшість з яких не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним нормам;
• недостатнє охоплення заповідною справою екологічно сталих природних комплексів в межах басейну ріки Дніпро за наявності відповідних ресурсів і можливостей (рівень заповідності в області є нижчим за національний – 4,95 проти 5,7 %).

Серед основних причин, що викликали ці проблеми, в Регіональній цільовій програмі виділено наступні [3]:

• відсутність інтегрованого управління водними ресурсами і неефективні методи водокористування;
• допущення скидання неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та змивання поверхневого стоку із забудованих територій та сільгоспугідь;
• розвиток ерозії ґрунтів на водозабірних площах;
• інтенсивна евтрофікація внутрішніх водойм області;
• регіональне порушення балансу і режиму підземних вод, що виникло внаслідок інтенсивної експлуатації підземних вод, особливо у гірничо-видобувних регіонах, у зонах підпору водосховищами та на територіях проведення меліорації земель;
• відсутність ефективної системи заходів для забезпечення необхідної санітарної охорони водозабірних споруд;
• недостатньо розвинута система моніторингу якості й стану підземних водних ресурсів;
• відсутність ефективної та розгалуженої системи інформування населення про якість питної води й рівень екологічної безпеки поверхневих водних об’єктів;
• недосконалість системи санітарного догляду за лісами (потреба в ефективній боротьбі зі шкідниками, лісовими пожежами та  проведенні  регулярних рубок догляду і підвищенні продуктивності й біологічної стійкості молодих лісових насаджень) та невисока розповсюдженість методу захисного лісорозведення (консервація деградованих,  малопродуктивних та еродованих  земель);
• видалення основної маси відходів на звалища і полігони, в результаті чого збільшується площі відчужених і забруднених земель в регіоні;
• недостатній рівень екологічної свідомості населення та освітньо-інформаційної роботи щодо вирішення питань у сфері поводження з відходами та розвитку природно-заповідної справи.

Визначені на загальнодержавному рівні напрями та основні завдання в сфері водного господарства та охорони вод в басейні ріки Дніпро [1, 2] обумовили вибір наступних пріоритетних завдань регіонального рівня в межах Полтавської області:

• розчищення й відновлення малих річок області;
• реконструкція та капітальний ремонт наявних очисних споруд, каналізаційних мереж, насосних станцій і споруд зливової каналізації;
• моніторинг стану узбережжя Кременчуцького водосховища та подальше проведення робіт з берегоукріплення;
• освоєння нових родовищ питних вод для населених пунктів, водопостачання яких здійснюється за рахунок поверхневих вод або значно забруднених ґрунтових вод;
• проведення заходів щодо поліпшення екологічного стану в зонах санітарної охорони водозаборів (ліквідація в їх межах несанкціонованих  сміттєзвалищ, регламентація застосування мінеральних добрив і пестицидів тощо);
• здійснення заходів з ліквідації, тампонування чи консервації відпрацьованих розвідувальних та експлуатаційних водних свердловин;
• поетапне оснащення водозаборів і поодиноких свердловин приладами контролю за витратами води, рівнем підземних вод та обладнанням для відбору проб води для спостережень за їх якістю;
• поступове збільшення лісистості території області та розширення робіт із захисного лісорозведення;
• поетапна ліквідація  стихійних звалищ та закриття діючих звалищ ТПВ, що не відповідають експлуатаційним й санітарним нормам й є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки;
• підвищення рівня екологічної освіти щодо питань охорони вод, поводження з відходами, збереження природно-заповідного фонду, проведення соціально-психологічних і просвітницьких заходів.

Проведена робота з розроблення Регіональної цільової програми на Полтавщині [3] та здійснена послідовна й виважена процедура розгляду та обговорення проекту даного документу є вагомим, науково обгрунтованим кроком на шляху до інтегрованого управління водними ресурсами, зокрема ресурсами бассейну річки Дніпро, що в сучасних еколого-економічних умовах стає найактуальнішим питанням для розвитку будь-якого регіону України.

Список літератури

1. Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року»: редакція від 21.12.2010 р. № 2818-VI / Верховна Рада України // Офіційний вісник України, 2011. – №3. – С. 13.
2. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» (від 24 травня 2012 року № 4836-VI).
3. Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та  екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року. – Полтава, 2013. – 162 с.

На шляху до інтегрованого управління водними ресурсами Полтавщини  [Електронний ресурс]  / Голік Ю.С., Ілляш О. Е., Степова О.В.  // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/na-shlyahu-do-integrovanogo-upravlinnya-vodnym...