ІІІ-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю

Відеоекологія. Позитивні тенденції та перспективи розвитку

Проблема екології людини набула для багатьох країн економічну та соціальну значимість. Сьогодні вона є областю особливої уваги вчених, суспільства та парламентарів. Піднімаючи питання екологічних проблем, головними серед яких, зазвичай, є якість повітря, забруднення водойм, підвищений рівень шуму та радіації, залишається осторонь не менш важливий екологічний фактор – постійне видиме середовище та його стан. Під видимим середовищем слід розуміти навколишнє середовище, яке людина сприймає органами зору у всьому його різноманітті – це ліс, берег  моря, гори, будівлі, споруди, інтер’єр житлових та промислових приміщень, автомашини, кораблі, літаки тощо. Усе видиме середовище можна умовно поділити на дві частини: природне та штучне. Природне видиме середовище повністю відповідає фізіологічним нормам зору, так як природа «пристосувала» око «до себе». Зовсім інша справа – штучне середовище.  Воно все більше відрізняється від природного та у багатьох випадках протирічить законам зорового сприйняття людини. Потрібно враховувати, що насиченість постійного візуального середовища оглядовими елементами створює сильний вплив на стан людини, а особливо на орган зору. Штучне середовище породило ще одну проблему екології людини – проблему відеоекології. Відеоекологія – новий науковий напрямок, що розвиває аспекти візуального сприйняття навколишнього середовища. Даний напрямок в області екології з’явився завдяки російському вченому, доктору біологічних наук, автору теорії автоматії саккад (1987 р.) Василю Філіну.

Екобрендинг

У зв'язку з сучасною концепцією маркетингу все більшого значення набувають такі поняття як маркетинг, орієнтація на споживача, інновації, збільшення ціннісної вартості товару, усвідомлення місії та соціальної етики маркетингу.

Теми: 

Ландшафтно-геохімічні пріоритети екологічної небезпеки території України

З 1986 р. ландшафтно-геохімічні дослідження набули чіткої екологічної спрямованості як в Україні, так і Росії та Білорусі. У науково-методичних виданнях М.А. Глазовської, К.І. Лукашова, В.К. Лукашова, І.П. Гаврилової, Б.А. Рєвіча, Є.П. Яніна, І.О. Морозової, Н.І. Несвіжської, В.О. Алексієнка, Б.Ф. Міцкевича, М.І. Толстого, Е.Я. Жовінського та інших вчених висвітлюються проблеми ландшафтно-геохімічного картографування, вивчення та аналізу форм знаходження хімічних елементів, моделювання процесів техногенної міграції та моніторингу. Дослідженнями 80-90-х років ХХ ст. В.В. Ковальського, В.В. Єрмакова В.М. Касімова, В.М.Міщенка, В.А. Мелинської, П.С. Савченка та інших простежено геохімічний зв’язок живої та косної речовини в межах однієї екосистеми, ускладненість та посилення синергетичних ефектів з метою шляху деталізації геосистемної організації території. Фахівцями Біогеохімічної лабораторії ім. В.І. Вернадського у період 50-90 - х років ХХ ст. започатковано основи досліджень на територіях ендемічних захворювань (мікроелементозів і фітопатологій) та обґрунтовано висновки про захворюваність населення як інтегрованого показника впливу довкілля на здоров’я  людини, що широко висвітлюється у працях О.П. Віноградова, В.В. Ковальського, В.В. Іванова, К. Рейлі, Ю.Є. Саєта, П.А. Авцина, Є.В. Ісаєва.

Оцінка ефективності природоохоронних систем та їх вплив на навколишнє середовище

Свого часу на сторінках місцевих вінницьких газет, у багатьох періодичних виданнях України та в книгах відомих українських публіцистів Сергія Плачинди, Степана Колесника, Володимира Яворівського, Івана Волошенюка та багатьох інших  порушувалися проблеми діяльності природоохоронних систем, наголошувалося на тому, що через їхнє неправильне облаштування, використання спричинялася шкода населенню, яке живе поблизу в містах, селах, селищах, а ще й страждали водоймища, ліси, лісосмуги. Підсилювалася шкідлива дія людського фактору, бо не всі відповідально ставляться до експлуатації природоохоронних систем.

Дослідження впливу тютюнопаління на організм студентів ВНТУ

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом у 1492 році Америки пов’язане з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став у XVII–XVIII століттях.

Прогностична функція освіти в контексті збалансованого розвитку

Готуючи суб’єктів для будь-якої галузі людської діяльності, освіта є потужним опосередкованим фактором трансформації навколишнього середовища і суспільства. Проте, задовольняючи свої особистісні та суспільні потреби, людина в своїй діяльності не лише отримує позитивні результати, а й породжує безліч незначних і суттєвих проблем, критична маса яких переростає з часом у виклики, що постають перед суспільством. Ключовими з таких викликів є неконтрольоване зростання народонаселення, вихолощення невідновних та деградація відновних ресурсів, надмірне виробництво й депонування в довкіллі відходів життєдіяльності, що накладаються на невирішені соціально-економічні проблеми. В цьому плані, зважаючи на обмеженість планетарної екосистеми, зміна парадигми розвитку суспільства стає невідворотною. Така парадигма – парадигма збалансованого (стійкого) розвитку – з’явилася в другій половині минулого століття [1, 2] й дістала міжнародне визнання після всесвітнього Саміту з питань навколишнього середовища і розвитку (Ріо, 1992 р.) [3]. Нагадаємо, що під збалансованим розвитком розуміють такий розвиток людського суспільства, при якому задоволення зростаючих соціальних та інших потреб людини відбувається за рахунок економічної діяльності в межах екологічної ємності біосфери  [1 -3]. Зрозумілість концепції не означає зрозумілість практичних кроків щодо її впровадження, саме тому освіта набуває особливого значення в контексті подальшого розвитку суспільства [3].  Але безвідносно до міжнародних процесів національна система освіти змушена реагувати на зміни, що породжені суспільною діяльністю людини, яка підготовлена до життєдіяльності цією ж освітньою системою. Аналізу особливостей цих процесів на національних теренах та підходів до їх регулювання й присвячена дана робота.

Екологізм як складова політичного процесу: огляд тенденцій

Природоохоронна риторика та практика активно входить нині до політичного процесу в Україні. Варто охарактеризувати поняття «екологізм» та екологістську ідеологію у контексті українських реалій. Слово «екологізм» нині досить активно вживається як у академічних колах, так і в публіцистичних статтях на тему політичного процесу. Коли йдеться про екологізм як світоглядно-ідеологічну систему, аж ніяк не говориться про «екологію» як фундаментальну наукову дисципліну. Мається на увазі «мудрість» в розумінні давньогрецької філософії, певна світоглядна модель, яка часто має науковоподібний характер і ґрунтується частково на досягненнях екології як підрозділу біологічного знання. Постулати цієї «мудрості» час від часу переходять у політичні програми партій екологістського спрямування, але у них мова йде теж скоріше про певні настанови, а не про наукове підґрунтя. Тому екологізм не є в повній мірі цілісним науковим знання.

Теми: 

Педагогічне керівництво сім’єю у формуванні екологічно доцільної поведінки учнів початкової школи

Формування природоцентриської свідомості, екологічного світогляду, екологічної культури загалом орієнтоване на такі цінності, як життя людини у чистому середовищі, збереження усіх форм живих організмів, отже, передбачає розповсюдження нового, гармонійного із природою, способу існування. Усі ці завдання має розв’язувати екологічне виховання, а це вимагає значних зусиль і, що особливо важливо в умовах переважання негативного соціального досвіду спілкування з природою, об’єднання виховних впливів однодумців.

Концепція регіональної системи освіти для сталого розвитку

У «Порядку денному на XXI століття» зазначається, що «освіта є фундаментом сталого розвитку» і головним інструментом для створення гуманного, рівноправного та уважного до проблем людини суспільства, в якому кожен індивід повинен мати свою людську гідність.

Удосконалення управління відходами виробництва та споживання у контексті впровадження в Україні засад сталого розвитку

У 1987 році в звіті ООН про стан довкілля та розвиток під назвою “Наше спільне майбутнє” [1], оприлюдненому Комісією, яку очолювала Прем'єр-міністр Норвегії Гро Брундтланд зазначалося, що одним із основних принципів переходу до сталого розвитку є збільшення виробництва за умови зменшення витрат природних ресурсів завдяки повсюдному запровадженню енерго- та ресурсозбереження, енергоефективності, вторинної переробки й технологічних удосконалень. Розглянемо таку складову переходу до сталого розвитку, як економія природних ресурсів завдяки запровадженню енерго- та ресурсозберігаючих інноваційних технологій, що базуються на вторинній переробці відходів виробництва та споживання.

Через ресурсо- та енергозбереження до сталого розвитку суспільства

Сьогодні говорити про ресурсо- та енергозбереження в Україні стало правилом гарного тону і це можна лише вітати. Водночас, щодо реальних кроків у цьому напрямі, то за 20 років незалежності зроблено надзвичайно мало. Ні один уряд не спромігся розробити та втілити в життя відповідну державну програму з наданням їй пріоритетного значення. На жаль, не є виключннням і діючий нині уряд, який розпочав свою роботу з амбітних заяв про необхідність реформування економіки. Однак, аналізуючи його реальні кроки, стає очевидним, що робиться чергова спроба реанімувати ІІІ економічний уклад (індустріальний розвиток), що наразі є безперспективним і не зможе забезпечити Україні задекларований вихід на рівень провідних держав світу. Знову замість диверсифікації джерел енергогенерування та енергопостачання, жорсткої економії енергоресурсів за рахунок інтенсивного впровадження інноваційних ресурсо- та енергозберігаючих технологій в усіх галузях господарського комплексу, робляться активні спроби отримувати імпортні вуглеводневі енергоносії за заниженими цінами. Між тим за низьких цін на енергоресурси впровадження заощаджуючих технологій при високій вартості останніх в короткостроковій перспективі за ринкових умов господарювання є економічно невигідним. Саме це, а також спротив основних гравців на енергетичному ринку України широкому впровадженню альтернативної енергетики, є основною причиною низької ефективності спроб знизити енергоємність економіки. Недалекоглядність такої політики є очевидною, оскільки енерговитрати є основним компонентом собівартості продукції, що впливає на її конкурентоздатність на світовому ринку.

Сталий розвиток чи еколого-економічна безпека?

Протягом більш ніж півстоліття свого існування концепція сталого розвитку користується широкою популярністю серед наукової громадськості. На сьогоднішній день її ідеї присутні у більшості соціально-економічних, екологічних та політичних програмах розвитку як на регіональному так і на державному рівнях. Сталий розвиток декларується як новий імператив для нашого та наступного поколінь, нова сходинка розвитку на яку повинно зійти людство у своєму поступі, що вимагає переосмислення існуючих цінностей, кардинальної зміни світогляду, пріоритетів, етичних і інших норм та форм раціональності. За цей час дослідженню даної проблеми присвячені сотні праць як вітчизняних так і за рубіжних вчених [1;2;3;4]. Розроблено ряд документів (концепцій, декларацій та ін..) [5;6],  про перехід тієї чи іншої країни на засади сталого розвитку.

Застосування інноваційних методів в практичній підготовці фахівців з екології

Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних інноваційних технологій.
Нажаль, сьогодні більшість цих інноваційних підходів базується на використанні комп’ютерних технологій, що не зовсім відповідає потребі підготовки висококваліфікованих фахівців в галузі охорони навколишнього середовища. Причому, більшість з них базується на використанні мультимедійного обладнання та в рідких випадках стандартних офісних програм.

Перспективи розвитку місцевих ініциатів у сфері раціонального та безпечного поводження з ТПВ

Проблема накопичення твердих побутових і промислових відходів перетворюється  у вагомий небезпечний чинник, що впливає на якість життя людей та стає однією з реальних загроз екологічній безпеці. Виходячи з даної ситуації, Радою Національної безпеки і оборони України  15 січня 2010 року було прийняте рішення «Про державне регулювання у сфері поводження з відходами», в якому зазначається нагальність вирішення проблем утилізації та переробки побутових і промислових відходів на основі наукового аналізу з врахуванням місцевої специфіки, шляхом реалізації проектів, націлених на розв’язання проблем поводження з відходами, організації роздільного збирання твердих побутових відходів у малих містах і застосування необхідної системи стимулів для суб’єктів господарської діяльності, які впроваджують ресурсозберігаючі та утилізаційні технології.

Методологічні особливості визначення екологічних індикаторів сталого розвитку

Важливим питанням у реалізації концепції сталого розвитку стало виявлення її практичних і вимірюваних індикаторів. Індикатори забезпечують надзвичайно важливу основу для прийняття рішень у багатьох напрямках оскільки сприяють перекладу знань у фізичних і соціальних науках у керовані інформаційні блоки, які оснащують процес прийняття рішень [1]. Індикатори синтезуються на основі показників, які у свою чергу, поставляються системою моніторингу. Неопрацьовані або статистичні дані не є  показниками й вимагають проведення спеціального їхнього аналізу.

Сталий розвиток як складова вищої технічної освіти в НТУУ «КПІ»

Якісна інженерна освіта з економо-еколого-соціальною спрямованістю підготування майбутніх фахівців є запорукою сталого розвитку держави. Застосування знань у науці, інженерії та технології (НІТ) є рушійною силою сталого розвитку та життєво важливим для забезпечення основних потреб людини та подолання бідності, оскільки сприяє безпечному і сталому розвитку, попередженню надзвичайних ситуацій і природних та антропогенних інцидентів, реагуванню і відновленню, інтегруванню знань та міжкультурній взаємодії [1].

Етика відповідальності: дискурс еколого-комунікативних засад

Відоме кантівське запитання: “що таке людина?”, яке розкривається відповіддю на три інші запитання: “що я можу знати?”, “що я можу робити?” і  “на що я можу сподіватися?” [10, с. 332], не лише не втратило своєї актуальності, але й набуло  в ХХ – на початку ХХІ ст. ще більшої, драматичнішої гостроти і носить вже не лише теоретичний, а й практичний характер.

До питання екологізації освіти в Україні як фактору екологічної свідомості

Екологічна ситуація в Україні вимагає зосередження всіх наявних сил на розробленні та впровадженні єдиних підходів до екологізації освіти. Адже вже сьогодні жертвами забруднення природи стали практично всі, хто проживає в Україні. Джерелами забруднення є не тільки заводи, підприємства, що мають справу з хімічними речовинами. Хоч їх і прийнято вважати джерелом всіх негараздів, пов’язаних з екологією. Проте не вони засмічують вулиці, бо декому ліньки підійти до урни, є не свідомі люди, які отруюють вуличних тварин, знущаються з них, зривають молоді пагони дерев чи квітки – лише заради розваги. В чому причина такого відношення до природи і яким чином це можна змінити ?

Екологічна оцінка опоряджувальних будівельних матеріалів

В даний час якість сировини для виробництва будівельних матеріалів і самих будівельних матеріалів, що визначається ДСТУ та ТУ, в основному оцінюється за технологічними і технічними характеристиками і лише невелика доля окремих гігієнічних вимог, що стосуються охорони праці і транспортування, подається у вигляді показників, що практично не дозволяють оцінити міру їх небезпеки для здоров'я населення. Для комплексної екологічної оцінки матеріалів необхідно знати всю сукупність негативних властивостей і їх вплив на здоров'я людини, тобто його гігієнічну безпеку на всіх стадіях життєвого циклу матеріалу, а в даному випадку, перш за все, на стадії його експлуатації, оскільки від вибору матеріалу для інтер'єру залежить не лише безпека житла, але і його комфорт.

Cталий розвиток територій: лісомеліорація Яворівського гірничо-промислового району

Природні ландшафти України знаходяться на межі стійкого функціонування, а їхнє подальше руйнування може призвести до повної втрати самовідновлюючих біосферних функцій природи. На теренах України площа техногенних ландшафтів займає понад 220 тисяч гектарів, із них близько 70% порушено внаслідок відкритого видобутку покладів корисних копалин. При застосуванні цього способу знищується рослинний та ґрунтовий покрив, а забруднене повітря пригнічує ріст рослин, знижуючи їх життєздатність та довговічність [1,2].

Екологізація міських систем - шлях до сталого розвитку

На сьогоднішній день процеси урбанізації набули глобального масштабу. Як правило, у своєму розвитку місто руйнує наколишнє середовище, погіршуються умови проживання для мешканців міста [3]. Тим часом саме у містах зосереджені центри розвитку науки і техніки, політичні та економічні сили: тому саме тут є всі передумови як для теоретичної розробки, так і для практичного вирішення і суто урбаністичних, і глобальних екологічних проблем.

Участь громадськості у ефективному поводженні з твердими побутовими відходами

Найбільш масовим та звичним для нас джерелом утворення ТПВ є квартири та приватні будинки. Саме тут починається той величезний потік відходів, який щодалі більше дошкуляє людству. Найбільш важливим моментом на цій стадії формування потоку ТПВ є принцип їх збору.

Технология быстрого и масштабного распыления сорбентов для ликвидации разливов нефти на водоемах

Современная экологическая и природоохранная практика, базируется на следующих основных разделах: 1)профилактика аварийных и катастрофических загрязнений окружающей среды и ее экосистем, 2)прогноз развития последствий аварийных загрязнений экосистем, 3)ликвидация загрязнений и их последствий.

Екологічна безпека ґрунтів придорожньої зони за вмістом сполук свинцю

В сучасних умовах зберегти ґрунт в первісному стані практично неможливо, так як вся поверхня земної кулі постійно зазнає як природного так і антропогенного впливу. Антропогенний вплив викликає деградацію ґрунтів, призводить до пониження продуктивності сільськогосподарських угідь і забруднення вирощуваної продукції.

Вдосконалення методів очищення димових газів від оксидів сірки на ВАТ “Західенерго” Ладижинська ТЕС

Ладижинська ТЕС розташована на двох промислових майданчиках і налічує загалом 76 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Валовий викид забруднюючих речовин становить 123004,5 т / рік.

Потепление климата и его последствия

Материальный мир слагается из различного рода взаимосвязанных стихий, находящихся в непрерывном движении. Это утверждение можно назвать первым физическим постулатом. Растительный и животный мир Земли, возникший значительно позже самой Земли, вынужден приспосабливаться к резко меняющимся природным условиям.

Инновационный механизм углеродного финансирования

Прогнозы роста выбросов парниковых газов в атмосферу диктуют необходимость участия как развитых, так и развивающихся стран в реализации политики и мер по ограничению антропогенных выбросов парниковых газов (ПГ) в целях стабилизации климатической системы. Использование действующих рыночных механизмов Киотского протокола, обеспечивающих достижение сокращений выбросов при минимизации затрат, доказало свою эффективность.

Визначення коефіцієнту вертикального турбулентного обміну при моделюванні розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері

На сьогоднішній час більшість регіонів України відноситься до районів з інтенсивним рівнем техногенного навантаження та навколишнє середовище. Розвинута мережа транспортних магістралей, діяльність об’єктів паливно-енергетичного комплексу, гірничо-видобувної та хімічної промисловостей, підприємств чорної металургії та машинобудування обумовлює зростаючу кількість викидів у атмосферу.

Извлечение соединений бора из воды в процессе баромембранной обработки

Как известно, наиболее экономически целесообразным методом получения пресной воды из морской и солоноватой воды является обратный осмос [1]. Однако, в то время как задерживающая способность этого метода по основным солям составляет 98% и выше, задержка бора в традиционных условиях составляет лишь 40-60% [2, 3].

Сторінки

 
Subscribe to RSS - ІІІ-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю