Екологічний моніторинг

Оцінка антропогенного навантаження на урбосистему за допомогою сучасних комп’ютерних технологій

В питаннях збільшення кількості зелених насаджень у міських районах, екологи завжди оперували аргументами про користь парків та інших зелених насаджень. Ці аргументи залишаються практично незмінними на протязі останнього століття: парки мають величезне значення для здоров’я міських мешканців; парки допомагають соціалізувати міських громадян; парки забезпечують екологічну складову міського регіону. Технологія вимірювання значно покращилася за останні сто років та зараз практично неможливо оперувати поняттями збалансованого розвитку без відповідного комп’ютерного аналізу [2].

Шляхи підвищення достовірності даних моніторингу довкілля

Забезпечення достовірності даних моніторингу довкілля є нагальною проблемою, адже на підставі цих даних мають прийматися відповідальні рішення щодо прогнозування економічного розвитку регіонів, прогнозування необхідних заходів щодо захисту довкілля і населення у разі природних чи техногенних аварій тощо. Сьогодні вже розроблені і широко використовуються різні методи підвищення достовірності даних моніторингу, які базуються, головним чином, на використанні структурної та процедурної надмірності [1]. Але ці методи, як правило, запроваджуються вибірково та безсистемно, що не дозволяє отримати достатньо високу гарантію відповідності отриманих даних вимогам існуючих стандартів. У той же час на стан довкілля впливає все більше і більше чинників, значна частина яких є дуже небезпечними для екосистеми.

Ліхеноіндикаційна оцінка ступеню забруднення атмосферного повітря урбоекосистеми Мелітополя

Під впливом антропогенних факторів у містах відбувається деградація природних біоценозів, внаслідок чого утворюються техногенно трансформовані зони. Згідно з останніми даними, понад 15 % території України вважається «надзвичайно забрудненим регіоном з підвищеним ризиком для здоров’я людей і районом екологічної катастрофи» (Рудницька, 2012). В першу чергу це зона, окреслена лінією Дніпропетровськ – Кривий Ріг – Запоріжжя. Проблема забруднення навколишнього природного середовища є актуальною для Мелітополя, так як місто вважається важливим транспортним вузлом півдня України. Воно знаходиться на перетині автомобільних доріг міжнародного значення: М-18 «Харків – Ялта» і М-14 «Одеса – Новоазовськ». Внаслідок того, що до 80 % забруднень атмосфери урбоекосистеми припадає на автотранспорт, в повітря постійно надходить понад 200 токсичних речовин. У зв’язку з цим, метою нашого дослідження стала ліхеноіндикація аеротехногенного забруднення урбоекосистеми Мелітополя.

Комплексна екологічна оцінка якості поверхневих вод Каховського водосховища як системи водопостачання м. Бердянська

Бурхливий розвиток цивілізації у різних сферах життя людства супроводжується стрімким розвитком впливів як позитивного, так і негативного характеру на навколишнє середовище. Саме кінець ХХ початок XXI століття ознаменувався різного спектру катастрофами, які в більшій мірі пов’язані з проблемою чистоти поверхневих вод. Води відіграють колосальну роль у житті людини та є загрозою розповсюдження масових кишкових інфекцій, погіршення якості питної води, зниження біопродуктивності та процесів самоочисної здатності. Тому проблема чистої води в багатьох країнах світу є найголовнішою.

Розробка підсистеми комп’ютеризованої системи екологічного моніторингу викидів автомобільного транспорту міста

Розрахунки шкідливих викидів різних галузей промисловості України показують, що автомобільний транспорт є одним з основних джерел забруднення навколишнього середовища. Шкідливий вплив автомобільного транспорту на навколишнє середовище включає багато аспектів. Цей вплив проявляється у забрудненні атмосфери, водних об’єктів і земель, зміні хімічного складу ґрунтів і мікрофлори, утворенні виробничих відходів, шламів, порушенні ґрунтово-рослинного покрову і зменшенні врожайності сільськогосподарських культур. Важливим аспектом є споживання атмосферного повітря, яке необхідне для перебігу робочих процесів у двигунах внутрішнього згоряння (ДВЗ) транспортних засобів, нафтопродуктів і природного газу, які є паливом для ДВЗ, води для систем охолодження ДВЗ і мийки транспортних засобів, виробничих і побутових потреб підприємств транспорту, земельних ресурсів, відчужених під будівництво автомобільних доріг тощо.

Monitoring results of mineral nitrogen compounds in underground waters of Ukraine

Background, research objective and methodology. In Ukraine drinking water sources (surface waters, underground waters) have contaminated by mineral nitrogen forms (NO3-, NO2-, NH4+) in particular by nitrate (NO3-) due to the increasing pressure of human activities (e.g. synthetic fertilizer and animal manure applications) [1]. According to data of Ukrainian Institute of Agroecology and Biotechnology, 4.2 million (41 kg per ha) and 279 thousands (13 kg per ha) tones of mineral fertilizers were used in Ukraine in 1990 and 2000, respectively [2]. The storage of the manure is another source of nitrate leaching to the groundwater. Farmers commonly store manure in large non-isolated holes in the ground because it is convenient and relatively cheap. Furthermore, private households generate large amounts of organic and inorganic wastes that rich on the nitrogen forms [3]. As a result of human activities, NGO “MAMA-86” [4] reported an increase in nitrate content for 2/3 of sample wells (underground waters) by 10 times in Kharkiv region during the period of 2001-2008. So far, monitoring of water quality on content of mineral nitrogen forms has not been conducted to a large extent especially in rural areas. Thus, rural people do not have sufficient access to water quality information.

Environmental monitoring with arboreal bioindicators at urban areas

The environment condition at urban territories is of the highest importance for all people living there. Environmental monitoring conducted by state authorities and enterprises gives information about the presence of pollution in major components of the urban environment and in food products, physical and radioactive pollution. But these data do not give the full picture of the environment condition, as living organisms react to all changes of environment quality in complex, but not separately to each of them. Therefore it is almost impossible to predict the health risks imposed by the existing environment pollution. So, there is a need to find the indicator, which will provide the information about reaction of biological system to all negative impacts. For this purpose various biological objects and their properties are used as primary receptors of environment pollution to study their reactions and make prognosis about the reaction of human organism exposed to the same factors. Advantages of biomonitoring include reliability and objectivity: the condition of biota is determined by the interaction of environment factors. But adequately reflecting the degree of negative influence on the whole, the bioindicators do not explain, which impact has created the response.

Особливості впровадження моніторингу лісів ICP-FORESTS в Україні

Постановка проблеми. В Україні дослідження стану лісових екосистем за програмою моніторингу ICP-Forеsts розпочато у 1986 році Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорціії (УкрНДІЛГА). Лісовий моніторинг в Україні розвивається як багаторівнева система спостережень і нині перебуває на етапі формування. У 1989 році розпочато закладання мережі постійних ділянок моніторингу за методами, гармонізованими з ICP-Forests. Зараз такими спостереженнями охоплені ліси Держкомлісгоспу у 18 областях, де систематично визначаються показники стану лісів за методами міжнародної програми ICP-Forests І рівня. Цим забезпечується виконання міжнародних зобов’язань України щодо моніторингу. Закладена мережа ділянок моніторингу є базовою, її оптимізація здійснюється у процесі розвитку. У подальшому передбачається розширення мережі на усю територію країни.

Розробка геоінформаційної системи моніторингу якості вод джерел зрошення Кіровоградської області

У зв’язку із зростаннямбагатьох екологічних проблем, пов’язаних із забрудненням водойм, особливого значення набувають питання дослідження якості водних ресурсів. Оцінки якості поверхневих вод сьогодні вимагає постійної уваги у зв’язку зізростаючим антропогенним навантаженням на водні об’єкти. Кіровоградським обласним управлінням водними ресурсами систематично здійснюються спостереження за якістю вод джерел зрошеннядля забезпечення контролю за якістю поверхневих вод області,окрім проведення спостережень в створах мережі державного моніторингу. Для ефективного використання цих даних, їх аналізу та візуалізації необхідною є розробка геоінформаційної системи моніторингу якості вод джерел зрошення.Дана система складається із двох взаємопов’язаних складових: бази даних та геоінформаціної карти [1].

Аналіз даних моніторингу якості підземних вод з використанням ГІС-технологій

Невід’ємною складовою частиною водних ресурсів є підземні води, які широко використовуються для водопостачання, зрошення, як лікувальні (мінеральні води), як сировина для добування цінних компонентів (промислові води) та як джерело теплової енергії (термальні води). Стан підземних вод України в цілому кращий, ніж поверхневого стоку, хоча іноді спостерігається забруднення їх стоками промислових підприємств, тваринницьких комплексів тощо. У деяких промислових районах (Донбас, Кривбас) розвиток шахт і кар’єрів негативно впливає на якість і запаси підземних вод. Шляхом багаторічного відкачування води з цих об’єктів їхній рівень дуже зменшився, а з деяких водоносних горизонтів вода зникла взагалі. В останні 15-20 років на стан підземних вод впливають як нові, так і значна кількість твердих та рідких відходів, нагромаджених за попередні десятиріччя. У місцях мокрої консервації шахт відбувається зміна хімічного складу підземних вод.

Сторінки

Subscribe to RSS - Екологічний моніторинг