До родини омелових (Viscaceae) належить 11 родів і 150 видів. Найрозповсюдженішою є омела біла (Viscum album). Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучої слизі. Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років [1].
Ягоди і насіння омели приклеюються до гілок за допомогою особливої клейкої речовини висцина.
Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
Окремі види омели можна знайти тільки на хвойних породах.
На Кіровоградщині, як і на всій території України, ситуація з омелою стоїть досить гостро. Вона „господарює” на тільки на деревах обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах. Якщо ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні, то зараз дерева уражені суцільними територіями.
Комплексний вплив стресових факторів навколишнього природного середовища викликає хлороз, некроз (крапчастість, міжжилкові, крапчасті, вершкові плямисті некрози) і згортання в трубку листків, викривлення й фасціацію стебел, передчасне опадання асиміляційних органів, плодів та втрату тургору деревних, а також квітниково-декоративних рослин.
Одним з основних напрямів сталого розвитку України є забезпечення високої якості навколишнього природного середовища. Тому пріоритетними напрямками у галузі охорони довкілля є розробка економічно ефективних технологій моніторингу. Однією з таких технологій є використання методів фітоіндикації та фітомоніторингу.
Одним з основних напрямів сталого розвитку України є забезпечення високої якості навколишнього природного середовища. Тому пріоритетними напрямками у галузі охорони довкілля є розробка економічно ефективних технологій моніторингу. Однією з таких технологій є використання методів фітоіндикації та фітомоніторингу.
Гострота проблемних взаємовідносин природи і суспільства зумовила розвиток екологічної освіти, усвідомлення необхідності екологізації господарської діяльності людини і охорони навколишнього середовища.
У результаті інтенсивного використання природних ресурсів і зростання техногенного навантаження на довкілля в Україні останнім часом склалась критична екологічна ситуація, особливостями якої стали: забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, накопичення великої кількості небезпечних відходів, деградація земельних ресурсів і забруднення ґрунтів мінеральними добривами, пестицидами, важкими металами та ін.
Ефективність сучасних систем управління охороною навколишнього середовища, екологічною безпекою, та ресурсокористування регіонального та об’єктового рівня визначається інформативністю матеріалів тематичного дешифрування використовуваних космознімків відповідних територій. Для забезпечення достатнього рівня якості таких матеріалів є доцільним використання сучасних інформаційних технологій, що дозволяють заздалегідь виконати значні обсяги попередньої роботи, яка полягає у визначенні оптимальних параметрів залучених знімків. При цьому необхідно знайти компроміси в багатовимірному просторі ознак, найсуттєвішими з яких такі параметри космознімків як просторове розділення, вартість та частота повторюваності сеансів зйомок.
Для оцінки і відвернення шкідливого антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, зокрема на гідросферу, в Україні розроблені і впроваджуються дві універсальні системи: це система ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) і система екологічного моніторингу.
Південноукраїнський енергокомплекс (ПУЕК) розташований в Миколаївській області, в межах басейну р. Південний Буг. До складу ПУЕК входять: Південно-Українська АЕС з трьома блоками ВВЕР-1000 та водоймищем-охолоджувачем, Ташлицька гідроакумулююча електростанція з верхньою водоймою (ТГАЕС); Олександрівська ГЕС (ОГЕС) з Олександрівським водосховищем (ОВ), що відносяться до потенційно небезпечних об’єктів. Більше 10 років з різних обставин стримувався будівництво ТГАЕС, ОГЕС та ОВ. Після 2002 р. проходила інтенсивна добудова ТГАЕС та ОВ. У період весняної повені 2006 р. було здійснене заповнення ВО до відмітки 14,7 м, а у липні – пущено в експлуатацію першу чергу ТГАЕС.
Комплексний вплив стресових факторів навколишнього природного середовища викликає хлороз, некроз (крапчастість, міжжилкові, крапчасті, вершкові плямисті некрози) і згортання в трубку листків, викривлення й фасціацію стебел, передчасне опадання асиміляційних органів, плодів та втрату тургору деревних, а також квітниково-декоративних рослин. 
Одним з основних напрямів сталого розвитку України є забезпечення високої якості навколишнього природного середовища. Тому пріоритетними напрямками у галузі охорони довкілля є розробка економічно ефективних технологій моніторингу. Однією з таких технологій є використання методів фітоіндикації та фітомоніторингу. 
У фауні Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька обл.) представлені 4 види родини Вовчкових (Gliridae, Rodentia): горішковий (Muscardinus avellanarius), лісовий (Dryomys nitedula), сірий (Glis glis) та садовий вовчки (Eliomys quercinus) (Матвєєв, 1999; Зайцева, 2005). 
Гострота проблемних взаємовідносин природи і суспільства зумовила розвиток екологічної освіти, усвідомлення необхідності екологізації господарської діяльності людини і охорони навколишнього середовища. 
