Сучасні методи контролю екологічної чистоти нафтопродуктів

        На даний час, коли кількість транспортних засобів постійно зростає, все більшого значення набуває контроль за якістю нафтопродуктів, які ввозяться на митну територію України та виробляються вітчизняними заводами. 
       Всі нафтопродукти можна поділити на дві групи: нафтові палива та оливи. До нафтових палив відносять автомобільний та авіаційний бензин, реактивне та дизельне паливо, важке моторне, газотурбінне, суднове та пічне паливо. До олив відносять моторні, трансмісійні, індустріальні та ізоляційні [1]. В останні роки значна увага приділяється захисту навколишнього середовища, у зв'язку з чим розробляються та випускаються більш вдосконалені, екологічно чисті види палива. Асортимент закордонних моторних олив постійно змінюється, що зумовлено підвищенням вимог до якості сучасних моторних мастил, зміною їх складу, появою нових специфікацій на моторні оливи. Вимоги, які висуваються до нафтопродуктів – основного продукту нафтопереробних заводів, досить повно сформульовані в роботі [2]. Це чотири основних групи вимог: вимоги пов’язані з роботою двигуна, вимоги експлуатації, а також зумовлені необхідністю і можливістю масового виробництва та екологічні вимоги.
       Найбільш важливими експлуатаційними характеристиками бензинів є його випаровуваність, що характеризується фракційним складом і тиском насичених пар, та детонаційна стійкість, що виражається октановим числом. Виходячи з екологічних вимог, необхідно контролювати вміст у бензинах ароматичних вуглеводнів, антидетонаторів, сірчистих сполук. Сучасні автомобільні бензини, як правило, являють собою суміші компонентів, що одержують під час різних технологічних процесів. У бензинах в залежності від вуглеводневого складу сировини і технології одержання може міститися понад 200 індивідуальних вуглеводнів різної будови, вміст яких, а також їхня взаємодія між собою і визначає властивості бензину.
       Методи аналізу нафтопродуктів є досить різноманітними. Їх використання залежить від мети проведення дослідження (сертифікація, класифікація згідно з товарною номенклатурою тощо).
       Всі методи аналізу і контролю нафтопродуктів поділяють на три групи: 
- стандартні методи лабораторної оцінки фізико-хімічних та експлуатаційних властивостей, а також вмісту в них деяких хімічних елементів;
- методи випробування на модельних установках та натуральних стендах;
- методи випробувань в стендових та експлуатаційних умовах. 
       Лабораторні стандартні методи аналізу за кордоном публікуються у вигляді збірників. До найбільш популярних та розповсюджених відносять збірники випробувань та оцінки якості, які видаються американським товариством випробування матеріалів – ASTM, англійським нафтовим інститутом – ІР, західнонімецьким товариством випробування матеріалів – DIN, урядовими органами США – FTMS [1]. 
       Для попередньої оцінки експлуатаційних властивостей та контролю якості в процесі виробництва нафтопродуктів широко використовують оригінальні методи випробувань на спеціально розроблених модельних установках, а також стендові випробування в натуральних вузлах.
       Випробування нафтопродуктів у двигунах в стендових умовах вважається найбільш надійним способом оцінки їх експлуатаційних властивостей. Такою оцінкою їх якості користуються при проведенні класифікаційних випробувань, при визначенні відповідності властивостей нафтопродуктів вимогам специфікацій, при вибіркових випробуваннях.
       Поряд зі стандартними методами визначення октанових чисел у даний час набули широкого поширення експрес-методи, засновані на застосуванні спектральних методів аналізу, у тому числі і спектральний аналіз в інфрачервоній області. 
 
Література
1. Золотарьов І. Моторні масла // Автотрофи. –  №4, 2003. – С. 20-26.       
2. Гуреев А.А., Азев В.С. Автомобильные бензины. Свойства и применение: Учебное пособие для вузов. – М.: Нефть и газ, 1996. – 444с..
 
Сучасні методи контролю екологічної чистоти нафтопродуктів / Турчик П.М., Петрук В.Г. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 182.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 4 “Прилади та методи контролю навколишнього середовища, речовин, матеріалів і виробів”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet