Дослідження впливу тютюнопаління на організм студентів ВНТУ

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом у 1492 році Америки пов’язане з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став у XVII–XVIII століттях.

Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів перевищує забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають таке повітря. Мова йде про паління. Підраховано, що людина, котра смаглить цигарку, вдихає повітря, забруднення якого в 384 000 разів перевищує ГДК. В абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона перебуває в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які норми. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби. У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж, приміром, у ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають із повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується. Такої атмосфери, яку створює для себе той, хто палить, немає в жодному суперзабрудненому промисловому центрі [1].
Щорічно на Землі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вмирає 1,5 млн. людей. Особливої шкоди завдає куріння жіночому організму. Серед жінок, які протягом 20 років випалювали 26 і більше сигарет за день, 80% померли від коронарних захворювань серця. В цій групі ризик смертельних приступів виявився в 5,4 рази більшим, ніж серед тих, хто не палить. навіть одна-чотири сигарети на день збільшують ризик коронарних захворювань у 12,4 рази.
Абсолютно неприпустиме паління для вагітних жінок – це в 100% випадків призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема, й генетичних, передчасного переривання вагітності тощо. Величезної шкоди завдає пасивне паління, коли людина, яка не палить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом.
Паління серед дітей і молоді здебільшого зумовлене намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять. При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків у незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), у сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, який являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін. Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи:
1) канцерогенні речовини;
2) подразнюючі речовини;
3) отруйні гази;
4) отруйні алкалоїди.
 Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210. Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II). Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін. Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.). Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють у повітря в приміщенні, де палять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю. Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний із виділенням мокроти при кашлі. Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що ,ву курців у 2-3 рази частіше розвиваються інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. Смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, причому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити [2,3].
Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що є причиною смерті курців, випадає на долю серцево-судинних захворювань. Більше 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у завзятих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки. Велика організована боротьба з курінням у багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та жінок продовжує збільшуватися. Паралельно підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й у майбутнього покоління. Куріння завдає великої шкоди всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їхніх майбутніх дітей. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства. Куріння та його вплив на організм людини стають сьогодні соціальною і медичною проблемами. Доведено, що куріння тютюну є великою небезпекою для здоров`я і призводить до виникнення різних захворювань, які спричиняють передчасну смерть людей. Виявляється, що смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не курять. Також курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше — на виразкову хворобу шлунка. Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не курить.
Тютюн — це однорічна рослина з родини пасльонових, висушені листки якої після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для куріння. До складу листків тютюну входять такі речовини як нікотин, білки, вуглеводи, органічні кислоти, смоли і ефірні олії. Основна особливість тютюну, завдяки якій він відрізняється від інших рослин родини пасльонових, — вміст нікотину.
Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова частина тютюнового диму. У чистому вигляді це безбарвна оліїста рідина неприємного запаху, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді, спирті, ефірі й легко проникає крізь слизові оболонки порожнини рота, носа, бронхів і шлунку. Давно вже став звичним плакат — "Крапля нікотину вбиває коня!" Ми часто навіть не задумуємося над змістом цих слів. Велика гарна тварина падає від краплини страшної отрути. Дуже чутливі до нікотину птахи, ссавці, а також риби і земноводні. Наприклад, якщо змочити кінчик скляної палочки нікотином і доторкнутися нею до дзьоба горобця, то він загине. Також краплина нікотину призводить до загибелі всіх риб в акваріумі. Смертельна доза нікотину для людини — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить із тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 вмісту його в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає смертельну дозу нікотину, викурюючи 20-25 сигарет на день. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рота першу в житті сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом ще і неприємні відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, проте довго воно ніяк не виявляється. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином [4,5]. Отже, в таблиці 1, видно, що респонденти віком 19-22 роки - палять 38%, 17-18 роки – 25%, а 23-25 роки – 37%.
Таблиця 1 – Вік респондента


Вік респондента

%, які палять

17-18 років

25%

19-22 років

38%

23-25 років

37%

Таблиця 2 – Місце проживання


Місце проживання

%, які палять

мають житло

27%

мешкають в гуртожитку

34%

мешкають з батьками

7%

знімають житло

32%

В таблиці 2, видно, що респонденти які мешкають в гуртожитку палять більше – 34%, знімають житло – 32%, мають житло – 27%, лише які мешкають з батьками палять – 7%.
Таблиця 3 – Стать


Стать

%, які палять

чоловіча

58%

жіноча

42%

У таблиці 3, видно, що чоловіча стать палить – 58%, а жіноча лише 42%.
Таблиця 4 – Відношення до паління


Відношення до паління

%, які палять

ніколи не палив

18%

палив, але кинув

20%

палю

62%

У таблиці 4, випливає відношення до паління, лише 18% - студентів ніколи не палили, 20% - які палили, але кинули, а 62% - студентів які палять.
Таблиця 5 – Викурюю цигарок за добу


Викурюю цигарок за добу

%, які палять

в середньому 1-5

26%

приблизно 5-10

29%

приблизно 10-15

27%

приблизно 15-20

12%

більше 20

6%

Таблиця 5, викурювання цигарок за добу. Більшість респонденті – 29%, які викурюють приблизно 5-10 цигарок, 27% - приблизно 10-15 цигарок, ще 26% - викурюють в середньому 1-5 цигарок за добу. Лише 12% , які приблизно 15-20, а 6% - більше 20 цигарок за добу.

Таблиця 6 – Стан здоров’я респондента


Стан здоров’я респондента

%, які палять

абсолютно здоровий

4%

хворію, але дуже рідко

15%

хворію часто

43%

наявність хронічних хвороб

38%

Отже, табл. 6, стан здоров’я респондента. Нажаль тільки 4% респондентів, які палять – абсолютно здорові,  хворіють, але дуже рідко – 15%, хворіють часто – 43%, наявність хронічних хвороб – 38%.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Генкова Л.Л., Славков Н.Б. Почему это опасно.– М.: Просвещение, 1998.
2. Пархотик И.И. Как сохранить здоровье.– К.: Наукова думка, 1999.
3. Валеологія. Підручник. – К., 2001.
4. Основи здорового способу життя. – К., 2000.
5. Тютюнопаління до народження: проблеми і наслідки. – К., 1998.
.

УДК 613.69
Бобко О. О. Дослідження впливу тютюнопаління на організм студентів ВНТУ [Електронний ресурс]  / [Бобко О. О., Усата В. Я.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.2. – С.706–709. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet