Technogenic and environmental safety, environmental problems

 

Перспективи подальшої розробки сланцевого газу в Східній Україні компанією Shell

У прес-конференції беруть участь:

• Голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації Олексій Ангурець;

• Член виконавчого комітету федерації «Друзі Землі Європи» Павло Хазан.

Методи оцінювання екологічних ризиків при транспортуванні небезпечних речовин

Вступ. Теорія аналізу ризику створена  відомими вченими: В. Маршалом, Е. Хенлі, Х. Кумамото. Ними запропонована методологія оцінки небезпеки і ризику, що широко застосовується у світовій практиці. Питання оцінки техногенних і екологічних ризиків знайшли також широке відображення в роботах С.Л. Аваліані, П.Г. Бєлова, Г.M. Грея, Ман-Сунга Ім., А.Б. Качинського, А.В. Кісєльова, Д. Маккея, С.М. Мягкова, С.М. Новікова, С.З. Поліщука, М.Ф. Реймерса, Ж.С. Еванса та ін. Однак багатьма авторами визначається, що, незважаючи на велику кількість наукових праць у цьому напрямку, питання, пов’язані з вивченням особливостей і закономірностей небезпечних процесів у навколишньому природному середовищі і розробкою моделей небезпек і ризику, маловивчені [1].

Екологічні впливи відпрацьованих автомобільних шин

Вступ. На даний час значний відсоток населення України має автомобілі, в процесі експлуатації яких утворюється велика кількість відходів. Одними із найбезпечніших відходів є автомобільні шини, які не здатні до розкладання і згубно впливають на навколишнє природне середовище. Тому на даний час актуальним є питання вивчення оцінки впливу на навколишнє середовище зношених автомобільних шин. Зношені шини представляють собою відходи, які займають багато фізичного простору, важко піддаються ущільненню, збору та ліквідації. Вони не піддаються біологічному розкладанню. Безконтрольне зберігання шин на відкритій місцевості або в водотоках підвищує потенційну небезпеку. Крім того, санкціоновані способи зберігання, хоч мають менш негативні наслідки, ніж безконтрольне зберігання, або створює свої ризики забруднення природного середовища, або не дозволяють охопити значні об’єми відходів економічно вигідним способом. Це основні причини того, щоб за будь-якої можливості вживати заходи щодо обмеження появи складів зношених шин.

Розробка будівельно-акустичного екрану для зниження транспортного шуму

Рівень вуличних шумів визначається інтенсивністю, швидкістю руху, складом транспортного потоку, архітектурно-планувальним рішенням (профіль вулиці, щільність забудови, стан покриття дороги, наявність зелених насаджень тощо). Кожен із цих факторів здатний змінити рівень транспортного шуму до 10 дБА. В останні десятиріччя міський шум зростає в середньому на 0,5-1 дБА в рік, а гучність шуму на кожні 10 років підвищується приблизно в два рази. Основні джерела шуму у місті – автотранспорт, рейковий і повітряний транспорт, промислові об’єкти (індустріальний шум) тощо. Збільшення у загальному потоці автотранспорту вантажних автомобілів, особливо великовантажних з дизельними двигунами, приводить до зростання рівнів шуму. У цілому вантажні і легкові автомобілі створюють на території міста шумовий режим. Шум, виникаючий на проїжджій частині магістралі, поширюється не тільки на примагістральну територію, а і в глибину житлової забудови. Дія шуму на організм людини не обмежується тільки дією на органи слуху. Подразнення шумом передається в центральну й вегетативну нервову систему, а через неї впливає на внутрішні органи, призводячи до різних змін в їхньому функціональному стані. Шум впливає також на психічний стан людини, спричинюючи почуття неспокою й роздратування.

Экологически чистый энергетический биотехнический комплекс по переработке углекислоты дымовых газов электростанций

Газообразное и дизельное топливо необходимо получать в промышленных масштабах путем преобразования солнечной энергии генетически модифицированными циан-бактериями (сине-зеленые водоросли), которые для развития используют CO2, что приводит к быстрому превращению углекислого газа в углеводороды. При использовании загрязненных сточных вод предприятий пищевой промышленности достигается двойной эффект – получение смеси газообразного и дизельного топлива и очистка сточных вод.

Використання екологічно доцільних технологій для ліквідації нафторозливів

Якісний стан навколишнього природного середовища напряму залежить від розвитку технічного прогресу та антропогенного навантаження, і здебільшого зазнає все більше негативного впливу. За умови постійного зростання обсягів використання нафти та нафтопродуктів, зростає і кількість небезпечних та шкідливих речовин, що потрапляють у довкілля, так як практично всі об’єкти, пов’язані з видобуванням, транспортуванням, переробкою чи використанням нафти є потенційними та фактичними джерелами забруднення. Досить актуальною ця проблема є і для України, як транзитної держави. Тому увагу дослідників було звернуто на можливість створення екологічно доцільної технології ліквідації нафтозабруднень без нанесення шкоди довкіллю. На сьогодні серед існуючих методів видалення плівки нафтопродуктів найбільш ефективним та екологічно доцільним вважається сорбційний [1].

Проблеми охорони довкілля України, прогноз екологічних ризиків і шляхи їх подолання

Охорона навколишнього природного середовища з кожним роком стає актуальнішою, адже загроза його деградації набуває не локального, а біосферного характеру. Проте, сьогоднішній світ, висуваючи нові проблеми, вирішує їх на засадах старої ідеології щодо перебудови мислення згідно виклику природних збурень і людської діяльності. В зв’язку з цим нині перед сучасною спільнотою мусить бути поставлене завдання щодо організації системного моніторингу за довкіллям, прогнозування ближніх і віддалених ризиків з означеним здійсненням формули сучасної екології: «Думай глобально, дій локально».

Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну

Однією з гострих екологічних проблем сьогодення є різке підсилення антропогенного та техногенного навантаження на навколишнє середовище. Розглянемо це на прикладі впливу вуглевидобувного комплексу Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (ЛВБ) на довкілля західного регіону України.

Актуальні питання підвищення екобіобезпеки в аеропортах

З розвитком авіації, різким збільшенням кількості літальних апаратів, зростанням швидкості їх польоту, освоєнням авіацією малих висот, зміною екологічних умов у районах аеродромів великого значення набули питання оцінки й прогнозування орнітологічної ситуації. У всіх країнах, що входять до Міжнародної організації цивільної авіації, у середньому за рік відбувається близько 5400 зіткнень літальних апаратів з птахами [1]. Число  зіткнень військових літаків і вертольотів з птахами ще більше, оскільки швидкості їх польотів вищі і зіткнення відбуваються не тільки на етапах зльоту і посадки, але й при виконанні навчально-тренувальних польотів на малих висотах, де скупчення птахів є максимальним. Чисельність птахів, що перебувають в межах міста, в тому числі на території аеропортових комплексів постійно росте. А також збільшується кількість авіаційних перевезень, тому можна припустити, що через кілька десятків років постає проблема зникнення птахів в результаті розвитку інфраструктури мегаполісів.

Екологічні проблеми розвитку вугледобувної галузі України

Україна є однією із найбільших європейських держав із потужнім людським, природними та сировинними ресурсами відтворення та збереження яких – одна із головних передумов сталого розвитку країни. В її надрах виявлено понад 20 000 родовищ 95 видів корисних копалин, з яких 8081 мають промислове значення. За обсягами розвіданих запасів наша держава належить до провідних країн світу, зокрема запаси вугілля відносно світових становлять 7,5 %, а видобуток вугілля – 1,5 %. Необхідно зазначити, що перевага вугіллю надається серед викопних енергоносіїв тому, що розвідані його запаси значно перевищують запаси нафти та газу.

Сучасні шляхи зменшення негативного впливу авіаційного шуму

Основний напрям екологічної діяльності аеропортів Європи (близько 66 %), в тому числі великих аеропортів України, тепер і на найближчий час – зниження авіаційного шуму (АШ). У ряді випадків проблема шуму перешкоджає збільшенню пропускної спроможності (ПС) аеропорту. Авіаційний шум негативно впливає не тільки на населення, яке мешкає на околицях аеропорту, але, перш за все, на персонал аеропорту, безпосередньо пов’язаний з експлуатацією авіапідприємства. Таким чином, шум є як екологічним, так і виробничим несприятливим фактором. Проблема впливу АШ на околицях аеропорту загострюється у зв’язку з продовженням наближення житлових масивів до аеропортів, розширенням існуючих і введенням нових маршрутів руху повітряних кораблів (ПК) у районі аеродрому, які розміщуються часто над житловими масивами. При цьому постійно зростає соціально-економічна значущість проблеми, що зумовлено зростанням кількості людей, які працюють в умовах впливу АШ, і серйозністю наслідків цього впливу, що виявляється в професійній захворюваності авіаспеціалістів, зниженні продуктивності праці, підвищенні ризику помилкових дій, необхідності виплати компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці. Вирішення проблеми захисту населення та персоналу аеропорту від шкідливого впливу актуальне для України в умовах недостатнього фінансового забезпечення заходів щодо охорони праці та НС і має бути одним з пріоритетних напрямів державної діяльності.

Підвищення техногенно-екологічної безпеки трубопровідного транспорту

Вступ. Техногенні аварії, що обумовлюють екологічну небезпеку на трубопровідному транспорті (ТПТ), безпосередньо пов’язані з техногенним забрудненням довкілля (повітряного та водного басейнів, ґрунту), що пришвидшує корозійні ураження та корозійно-механічне руйнування (КМР) наземних, підземних, підводних трубопроводів [1-6]. Серед обмежено розв’язаних задач підвищення техногенно-екологічної безпеки ТРТ актуальними є заходи щодо запобігання прискорюючого впливу на КМР негативного диференц-ефекту (НДЕ), з врахуванням забруднення ґрунту важкими металами, з одного боку, та забруднення трубної сталі неметалевими включеннями (НМВ) – з другого [2-5, 7].
Мета роботи – розробка синергічних захисних металохелатуючих композицій та модифікованих ними захисних покриттів (МЗП) для запобігання негативного впливу НДЕ на пришвидшення КМР (малоциклову втому (МЦВ), корозійне розтріскування (КР)) трубної сталі 20, 12Х18Н10Т – основної причини техногенних аварій та екологічної небезпеки ТПТ.

 
Subscribe to RSS - Technogenic and environmental safety, environmental problems