Актуальні питання підвищення екобіобезпеки в аеропортах

З розвитком авіації, різким збільшенням кількості літальних апаратів, зростанням швидкості їх польоту, освоєнням авіацією малих висот, зміною екологічних умов у районах аеродромів великого значення набули питання оцінки й прогнозування орнітологічної ситуації. У всіх країнах, що входять до Міжнародної організації цивільної авіації, у середньому за рік відбувається близько 5400 зіткнень літальних апаратів з птахами [1]. Число  зіткнень військових літаків і вертольотів з птахами ще більше, оскільки швидкості їх польотів вищі і зіткнення відбуваються не тільки на етапах зльоту і посадки, але й при виконанні навчально-тренувальних польотів на малих висотах, де скупчення птахів є максимальним. Чисельність птахів, що перебувають в межах міста, в тому числі на території аеропортових комплексів постійно росте. А також збільшується кількість авіаційних перевезень, тому можна припустити, що через кілька десятків років постає проблема зникнення птахів в результаті розвитку інфраструктури мегаполісів.

Таким чином, ця ситуація спонукає фахівців багатьох країн інтенсивно займатися авіаційно-орнітологічними дослідженнями, розробляти та впроваджувати заходи з метою збереження популяції птахів. Даній проблемі присвячені чисельні нормативні документи та різноманітні наукові розробки. Нормативно-правова база України, з питань уникнення зіткнень повітряних суден з птахами спирається на Додаток 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію «Аеродроми» [1]. Крім цього, Державною авіаційною службою України був прийнятий Наказ №118 від 22 липня 2011 року «Про впровадження системи управління ризиками повітряних суден з птахами у зоні аеродрому» [2].
Сьогодні «bird strike» (поняття використовується в міжнародній практиці для визначення зіткнень між літаками та зграями птахів) – одне із найнебезпечніших типів повітряних інцидентів, внаслідок яких авіакомпанії щороку зазнають величезних матеріальних збитків. Питання відшкодування збитків, заподіяних «bird strike», найчастіше залишаються неврегульованими. Але в більшості випадків саме аеропорт несе відповідальність за безпеку польотів, оскільки  авіаслужби зобов’язані дотримуватися вимог національного законодавства і Міжнародної організації цивільної авіації, а отже використовувати всі доступні технічні засоби для забезпечення орнітологічної безпеки [3].
За результатами досліджень авіакомпанії Airbus щодо зіткнень повітряних суден з птахами, 41 % зіткнень припадає на двигуни, що призводить до небезпечних ситуацій. Також небезпечними є зіткнення птахів з носовою частиною повітряного судна, лобовим склом кабіни екіпажу, а це може призвести до втрати контролю управління повітряним судном. Крім того, навіть незначне пошкодження на обшивці судна призводить до руйнування систем літака.  Так наприклад, при швидкості польоту літака 320 км/год. сила удару птаха з ним становить 3200 кг, коли ж літак виходить на швидкість до 960 км/год., то сила удару складає 28 800 кг.
Як свідчать дослідження, ризик від зіткнень повітряних суден з птахами залежить від висоти польоту літального апарату (рис.1) [4].
Таким чином, ймовірність зіткнення повітряного судна з птахами можлива під час будь-якого етапу польоту, але найбільш вірогідно під час зльоту, початкового набору висоти, зниження та приземлення. Тому, необхідно зменшувати небезпеки саме на цих етапах польоту, що відбуваються переважно в зоні аеропорту.
Випадки зіткнень повітряних суден з птахами залежать від їх видового розподілу, а саме: голуби становлять 26,2 %; чайки – 19,1 %; водоплавні птахи  - 14 %; горобці – 13,4 %; денні хижі птахи – 13,1 %; ворони – 6,2 %; стрижі – 3,2 %; сови – 2,5 %; журавлі, лелеки, чаплі – 2 %[5].
Варто зазначити, що дана статистика випадків зіткнень повітряних суден з птахами має територіальний характер. Вона може суттєво змінюватися в залежності від географічного місця знаходження аеропорту, оскільки в різних регіонах мешкають різні види птахів.

Рис. 1. Ризик від зіткнень повітряних суден з птахами в залежності від висоти польоту

Вирішення проблем, що стосуються контролю поведінки та перельотів птахів, пошуку дієвих методів захисту від тварин, застосування їх на практиці, залишаються недокінця вирішеними.  Аеропорти мають свої екологічні та виробничі умови, тому для кожного з них повинна розроблятися окрема методика, яка б ефективно вирішувала проблеми екобіобезпеки.
Зважаючи на те, що природне середовище весь час змінюється, моніторинг орнітологічної обстановки повинен проводитися на всіх аеродромних комплексах протягом всього часу їх функціонування. Аналіз всіх фактів зіткнення повітряних суден з птахами або появи птахів на території аеродромного комплексу в зоні зльоту-посадки є важливим аспектом організації орнітологічного забезпечення безпеки польотів та складанні статистичних баз даних для розробки ефективної системи безпеки.
На сьогодні сучасним орнітологічним забезпечення безпеки польотів можна вважати комплекс заходів щодо оперативного та пасивного захисту повітряних суден, аеродрому та аеропортових споруд від птахів, екологічного перетворення аеродромної і приаеродромної територій з метою зниження їх привабливості для птахів, оцінку птахонебезпечності району розташування аеродрому та обліку і розслідування випадків зіткнень птахів з повітряними суднами.
Здатність птахів звикати до постійного впливу одних і тих же технічних засобів, а також дуальність авіаційно-орнітологічної проблеми спонукає вирішення цих проблем шляхом розробки та впровадження комплексної системи орнітологічного забезпечення. Така система повинна включати  еколого-орнітологічний моніторинг, аналіз відомих методів та засобів відлякування, підбір та використання найбільш дієвих методів.
Тому важливим напрямом для безпечного функціонування кожного аеропорту є наявність спеціальних орнітологічних служб, які б постійно спостерігали за польотами птахів над зоною аеропорту для підвищення безпеки польотів повітряних суден. Отже, актуальним завданням є розробка та впровадження організаційних і науково-практичних засад підвищення екобіобезпеки в аеропортах з метою збереження популяцій птахів та забезпечення безпеки польотів повітряних суден. Особливої уваги заслуговує оцінка птахонебезпечності району розташування аеропорту. Саме вивчення міграційних шляхів є важливим аспектом, що забезпечує уникнення зіткнень авіаційної техніки з перелітними птахами. Згідно розподілу авіаційних подій та інцидентів за 9 місяців 2012 року по факторам (технічний фактор, людський фактор, виробничо-конструктивний недолік тощо), що призвели до небажаних авіаційних ситуацій, орнітологічний фактор становить 16 %.
Так наприклад, 03.09.2012 о 06.16 при виконанні рейсу UTN 533 за маршрутом Донецьк-Жуляни на літаку ANR-42-212A UR-UTI авіакомпанії «ЮТейр Україна» під час заходження на посадку відбулося зіткнення літака з птахом. Незважаючи на наявність перельотів птахів у день події не було застосовано технічних засобів для відлякування птахів перед посадкою літака. Як було визначено комісією, причиною інциденту стала несприятлива орнітологічна обстановка в районі аеродрому Жуляни і недостатність заходів з боку служб аеропорту по зменшенню ризиків зіткнення повітряних суден з птахами [6].
Дана зона знаходиться в одному з ключових міграційних районів України. Через неї проходять два основних міграційних шляхи: Дніпровський та Поліський. Уздовж заплави Дніпра пролягають міграційні маршрути багатьох птахів водно-болотного комплексу, що й формують Дніпровський міграційний шлях. Через усю зону проходить південний фланг широтного Поліського міграційного шляху. Крім того, значна частина птахів мігрує широким фронтом, переміщуючись уздовж умовних ліній північ – південь і північний схід – південний захід. На деяких ділянках зони певні види утворюють вищі концентрації птахів, ніж на прилеглих територіях. Найбільш небезпечними є періоди весняно-осінньої міграції, коли птахи піднімаються на більші висоти. Проте небезпечними є також вранішні та вечірні години.
Всі зіткнення закінчуються загибеллю птахів. Слід пам’ятати, що птахи являються невід’ємною частиною екосистеми та виконують багато важливих функцій. Тому нагальним є підвищення екобіобезпеки в аеропортах шляхом подальшого дослідження даної проблематики.
Список літератури

  • Приложение 14  к Конвенции о Международной организации гражданской авиации. Аэродромы – Монреаль, 2009. – 350 с. – [ІСАО. Международные стандарты и рекомендуемая практика].
  • Державна авіаційна служба України. [Електроний ресурс] / Bird Strike/ - офіційний сайт
  • Марченко, Р. Юридические аспекты столкновений самолетов с птицями. – Марченко Р. [Текст] // Судебно-юридическая газета. – 2009.
  • Ильичев, В.Д. Авиационная орнитология. [Текст] / В.Д. Ильичев // Биология. Приложение к газете «Первое сентября». – 2004. – №31. – С. 10-12.
  • Колесниченко, Ю.М. Орнитологическая безопасность полетов: проблемы и пути решения [Тескт] / Ю.М. Колесниченко // научно-технический журнал «Проблемы безопасности полетов». – Москва: ВИНИТИ, 2007. – № 12. – С. 26-34.
  • Аналіз рівня безпеки польотів та виявлення потенційних факторів аварійності з цивільними повітряними суднами України за 9 місяців 2012 року. – Державна авіаційна служба України, Управління незалежного розслідування авіаційних подій, 2012. – 63 с.
  • Методичні рекомендації з контролю ризиків зіткнення повітряного судна з птахами у зоні аеродрому – Державна авіаційна служба України, 2011. – 89 с.

Актуальні питання підвищення екобіобезпеки в аеропортах [Електронний ресурс]  / [Чирва Л.А., Гай А.Є.] // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/aktualni-pytannya-pidvyshchennya-ekobiobezpeky-v-aeroportah

Оцінка: 
0
No votes yet