Секція 3. Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія

Brownfields redevelopment in Ontario

        The process of brownfields redevelopment is an important way to improve the environment and harmonize the human co-existance with the nature in industrialized countries. It is especially important for urban areas in mega cities like Greater Toronto Area (GTA). The same problem applies to industrialized areas with high density of population as it can be found in Europe. In general, it is a global problem of XXI century which requires a generic approach. 
       Brownfields are lands on which industrial or commercial activity took place in the past and that may need to be cleaned up before they can be redeveloped. To encourage redevelopment, Ontario’s environmental legislation provides general protection from environmental orders for historic contamination to municipalities, creditors and others. On October 1, 2004, this legislation will also provide property owners with general protection from environmental cleanup orders for historic contamination after they have appropriately remediated a site. Ontario’s new Record of Site Condition Regulation (O. Reg. 153/04) details requirements related to site assessment and clean up. 

Критерии оценки экологического качества донных осадков прибрежной акватории (Черное море)

Технологический энтузиазм человечества на протяжении последнего столетия оборачивается общей деградацией морской среды, особенно, в урбанизированных прибрежных районах. Высокая плотность населения, разнообразие форм хозяйственной эксплуатации превращают последние в главную мишень для удара многочисленных загрязняющих потоков.

Оценка экологического состояния прибрежных акваторий по структурным показателям макрозообентоса

        Экологическая оценка  в  прибрежной зоне базируется на данных по состоянию морских организмов, населяющих донные осадки (организмы бентоса). Это связано с тем, что все виды загрязнений, попадающие в море, со временем опускаются на дно и фиксируются в донных осадках. Накопившиеся загрязнения в донных осадках приводят к стойкому нарушению в качественном и количественном составе донных  сообществ и тем самым характеризуют экологическое состояние акватории в целом.
       Изучение макрозообентоса является важной составной частью комплексного мониторинга донных осадков в районе г. Севастополя, включающего также исследование физико-химических характеристик грунтов, бактерио- и мейобентоса. Исследования донных сообществ в прибрежной зоне Севастополя проводили в 1985-2003 гг по стандартной сетке станций. Все исследованные  бухты (кроме б.Южная) имеют самостоятельную связь с открытым морем и в различной степени подвержены нефтяному загрязнению и другим видам антропогенной нагрузки.

Влияние пестицидов на спектр хромосомных аберраций в меристематических клетках озимой пшеницы

Среди существующих экологических проблем одной из тревожных в настоящее время является влияние пестицидов на геном растительных организмов. Исследовано, что химические мутагены могут вызывать в ядерном аппарате клеток растений различного рода нарушения, в частности, хромосомные перестройки, изолокусные разрывы, образование хроматидных мостов и другие необратимые изменения микрофрагментов ядра.

Экологические проблемы заготовки лекарственного сырья в условиях Крыма

        В последние десятилетия проблема профилактики неблагоприятного воздействия факторов окружающей среды на здоровье человека и окружающую среду выдвинулась на одно из первых мест среди других общемировых проблем. Воздействие химических соединений способно вызвать практически все патологические процессы и состояния, известные в общей патологии. 
       По уровням экологической нагрузки многие регионы Крыма не уступают самым промышленно развитым и загрязненным областям Украины. В Крыму практически постоянными компонентами окружающей среды являются такие опасные загрязнители, как тяжелые металлы, пестициды, ароматические углеводороды и другие канцерогены и мутагены. 

Динамика структуры и биологической продуктивности фитоценозов Ялтинского горно-лесного природного заповедника

На Главном хребте Крымских гор и его южных склонах расположен Ялтинский горно-лесной природный заповедник (ЯГЛПЗ), флора которого насчитывает 1363 вида сосудистых растений (более 55% всех крымских видов), в том числе 115 эндемиков; 43 вида растений занесены в Красную книгу Украины [1, 2].

Изучение последствий аэротехногенного загрязнения среды на фертильность пыльцы плодовых растений

Целью данных исследований явилась оценка последствий аэротехногенного загрязнения окружающей среды выбросами автомобильного транспорта по их гаметоцидному влиянию на плодовые растения, произрастающие вдоль автострад.

Про деякі напрямки роботи Інституту фізики з проблем екології

        В Інституті фізики Національної академії наук України протягом 2000-2004 років в рамках програми “Дослідження в галузі сенсорних систем та технологій”, Української Антарктичної програми та деяких інших проектів отримано ряд важливих, піонерських результатів та розробок, які можуть бути корисними при вирішенні проблем відтворення навколишнього середовища.
       Один з напрямків це розробка та впровадження у виробництво тест-методів та портативних сенсорних приладів для аналітичного контролю та тестування питної води. Це зумовлено потребами практики і пов’язано з великим обсягом аналізів, які проводяться в галузі питного водопостачання, для захисту водного басейну від забруднення та під час моніторингу об’єктів навколишнього середовища тощо.
       В Інституті фізики розроблено технологію та прилад для холодної стерилізації медичних інструментів та матеріалів на основі газового розряду. Ця технологія може змінити вже існуючу в медичній практиці екологічно небезпечну технологію холодної стерилізації, що використовує окис етилену та його сполуки.

Особливості впливу радіаційного забруднення на лісове господарство Черкаського регіону

        Серед головних факторів, які негативно впливають на навколишнє середовище, особливе місце по своїй значимості та ступеню впливу на довкілля, займає техногенне забруднення атмосфери. Дія цього фактора викликає пригнічення росту та розвитку рослин, також досить вразливими є лісові екосистеми. Ступінь пошкодження лісових насаджень знаходиться в прямій залежності від фітотоксичності забруднювачів атмосфери.

Критерії виділення структурних елементів екомережі Поділля

У відповідності з “Програмою формування Загальноєвропейської екомережі на 1996-2000 роки” та “Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України на період 2000-2015 роки” розроблені та затверджені програми формування регіональних екомереж адміністративних областей України.

Вивчення біогеохімічного складу та впливу сапропелів озер Шацької групи на фізіолого-біохімічні показники рослин

Центральна частина дна більшості Шацьких озер на глибині 7-10 м заповнена сапропелевими, алевропелітовими мулами, які на 47-66% складаються з пелітової маси (органіка, тонкодисперсний кварц, польові шпати і домішки глинистих мінералів) та на 28-43% з алевриту з 4-7% домішок піску.

Ефективність технологій вирощування зернобобових культур в умовах радіоактивного забруднення

Невід’ємним компонентом екологічного стану сільськогосподарських земель  в сучасних умовах є забруднення ґрунтів радіоактивними елементами, що значно ускладнює ведення  сільськогосподарського виробництва в поліських радіонуклідно забруднених районах України.  

Проблеми нормативного регулювання оцінки радонової небезпеки територій забудови та шляхи їх вирішення

        Законодавством України передбачається визначення радонової небезпеки територій забудови – урахування виділення радону із землі та рівня гамма-випромінювання [1]. Проте, у нормативних документах [2,3] не визначені відповідні радіаційні параметри та рівні дій.
       Міжнародною комісією з радіаційного захисту рекомендовано вважати територію забудови радононебезпечною, якщо щільність потоку (ЩП) радону з поверхні ґрунту перевищує 60 мБк*м-2*с-1. У Росії таким рівнем є 80 мБк*м-2*с-1, а потужність еквівалентної дози (ПЕД) гамма-випромінювання – 0,15 мкЗв*год-1. У багатьох країнах Європи також визначають радононебезпечність територій, але при цьому нормується об’ємна активність (ОА) радону у ґрунтовому повітрі. Найчастіше рівень дій ОА радону в ґрунтовому повітрі становить 50 кБк/м3. 

Екологічний метод боротьби з колорадським жуком

Сьогодні у світовій сільськогосподарській практиці проблема колорадського жука залишається злободенною. Хімічний метод боротьби з цим шкідником картоплі достатньо ефективний, але екологічно підступний, бо забруднює навколишнє середовище.

Заплава р. Десни як сполучна територія структурних елементів пропонованої екомережі Чернігівської області

Програма формування екологічної мережі Чернігівської області розроблена в контексті вимог та на виконання Закону України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" та Закону України „Про екологічну мережу України" та ряду концептуальних і методичних підходів. [3, 4, 5] її формування забезпечить збереження і відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття та сприятиме дотриманню екологічної рівноваги на території Чернігівської області

Зоогенні механізми утворення захисного блоку екосистем в умовах посиленого тиску антропогенних чинників в індустріальних регіонах

В індустріальних регіонах в результаті синергідної дії різних антропогенних чинників відбуваються значні трансформаційні процеси в природних екосистемах, які призводять до значного збіднення біорізноманіття як головного екологічного механізму в утворенні захисного блоку екосистем.

Особливості накопичення та розподілу радіонуклідів в компонентах лісових екосистем зони відчуження

        Радіоекологічні дослідження, що проводилися на протязі 20 років в лісових екосистемах забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС виявили значні видові відмінності в здатності деревних порід до накопичення радіонуклідів, що залежить від форми радіонуклідів, агрохімічних властивостей ґрунтів, кліматичних умов, біологічних особливостей видів та інших факторів.  Зважаючи на різноманітність комбінацій наведених факторів на території зони відчуження виникає необхідність детального вивчення особливостей накопичення 137Cs та 90Sr компонентами лісоутворюючих порід зони відчуження ЧАЕС.

Сорбційні біокомплекси для знешкодження ксенобіотиків

        В останні десятиріччя невпинно зростає забруднення біосфери різними ксенобіотиками. Серед них – хімічні забруднювачі, такі як гербіциди та пестициди, відходи хімічних виробництв, важкі метали, нафта та нафтопродукти, шкідливі речовини життєдіяльності людини. Для очищення довкілля від таких забруднень широко впроваджуються біотехнологічні методи з використанням деструктивних властивостей мікроорганізмів.
       Сорбційні     технології перспективні для виділення  та концентрування корисної природної мікрофлори при створенні ефективних сорбційно-біологічних систем детоксикації забруднювачів. Сорбційний біокомплекс являє собою каталізатор при здійсненні біотехнологічних процесів, ефективність дії якого залежить від природи сорбенту-носія мікроорганізмів та бактеріальної складової певної спрямованості.
       Проведено дослідження по виділенню та інкубації природної популяції мікроорганізмів, адаптації її до засвоювання конкретного типу забруднювача: нафта та нафтопродукти; гербіциди та пестициди; осад каналізаційних госп-фекальних стоків. Вивчено здатність до розкладу забруднювача мікроорганізмами, іммобілізованими на поверхні сорбційної матриці та у вільному стані.

Деградація грунтів у дельтах річок внаслідок регулювання стоку

Інтенсивне регулювання стоку великих річок усього світу призводить до значної деградації ландшафтів (в першу чергу – ґрунтів і рослинності) в їх дельтах на площі у багато мільйонів гектарів. Найшвидше й найглибше деградаційні процеси відбуваються при створенні на річках великих водосховищ (або їх каскадів) і відведенні значної  кількості річкової води для водопостачання й особливо – для зрошення.

Агроекологічні принципи створення системи землеробства на осушуваних заплавних грунтах гумідної зони

В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва виникає багато проблем, серед яких особливе місце посідає охорона довкілля. Ця проблема надто гостро стоїть в зоні осушувальних меліорацій, де проходить активна зміна водно-повітряного та мінерального режимів, мікробіологічних процесів і природних біогеоценозів.

Вразливість хижих ссавців в Українському Причорномор`ї та їх охорона

Досліджуваний регіон має важливе значення для збереження різноманіття хижих ссавців, яке є найбагатшим в Україні. На даний час тут мешкає 15 видів, 11 з яких включено до Бернської конвенції, 6 – до Червоної книги України, 2 – до Європейського Червоного списку,  7 видів відносять до об`єкт в полювання.

Омела – актуальна проблема сьогодення

        До родини омелових (Viscaceae) належить 11 родів і 150 видів. Найрозповсюдженішою є омела біла (Viscum album). Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучої слизі. Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років [1].
       Ягоди і насіння омели приклеюються до гілок за допомогою особливої клейкої речовини висцина.
       Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
       Окремі види омели можна знайти тільки на хвойних породах.
       На Кіровоградщині, як і на всій території України, ситуація з омелою стоїть досить гостро. Вона „господарює” на тільки на деревах обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах. Якщо ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні, то зараз дерева уражені суцільними територіями.

Заповідні об’єкти Уманщини – майбутнє екомережі України

Одним із основних ландшафтів є ліс. Під впливом забруднення лісові насадження починають втрачати природну стійкість і здатність до саморегуляції та самовідновлення. В результаті зростає ураження лісів шкідливими комахами, хворобами, омелою.

Управління екологічним станом ґрунтового покриву м. Харкова

        Здатність важких металів по-особливому накопичуватись у ґрунтах міста створює в місті акумулятивний геохімічний дисонанс, що, в свою чергу зумовлює впровадження додаткового механізму управління екологічною якістю міського середовища. При попаданні елементів техногенного походження відбувається порушення утвореної фізико-хімічної рівноваги в системі ґрунтовий покрив – ландшафт. Причому при простеженні стадійності  процесів трансформації ґрунтів і ландшафтів, що знаходяться під антропогенним навантаженням, встановлено, що в основі зміни у часі стадій техногенної зміни ґрунтових систем знаходяться не тільки  грунтово-геохімічні процеси, але й зумовлені ними продукти реакцій. В результаті стадійності прояву результатів накопичення  та міграції важких металів найбільш небезпечні наслідки можуть бути відстрочені у часі – виникати при затуханні первинних наслідків антропогенної дії. 

Проблеми використання агроландшафтів Середньобузької височинної області

        Сучасний рівень антропогенного навантаження на природні екосистеми та їхні комплекси або агроландшафти досяг значного тиску в результаті виробничого і технологічного використання, яке призвело до значного виснаження родючості ґрунтів. Найпотужніше ця тенденція виражена на Вінниччині, що зумовлено як природними, так і соціально-економічними чинниками: великою щільністю населення, насиченістю технічного оснащення й експлуатацією екстенсивного сільськогосподарського і промислового виробництва, рекреаційним навантаженням тощо.
       Збільшення площ орних земель Середнього Побужжя викликало відчутне зменшення площ зайнятих природними луками та лісами. Порівняно із 70-ми роками ХХ ст. сучасний агроландшафт значно змінився (збільшилась розораність схилів, як наслідок зменшилась кормових угідь, лісових масивів, заповідних територій тощо), антропогенне перетворення агроландшафтів збільшилося в 2 рази.  У структурі сільськогосподарських угідь значно переважає рілля, що призводить до ентропії ландшафту. Сільськогосподарська освоєність території сягає 76,2% загальної площі області, а розораність – 65,3% (870 тис. га). 

Радіаційна ситуація в аграрній сфері України через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС і проблеми сільськогосподарської радіоекології

        У колі проблем, що виникли після аварії на Чорнобильській АЕС – медичних, соціальних, економічних, найважливіше місце займають екологічні, тому що саме радіонуклідне забруднення навколишнього середовища стало первинним, яке породило решту проблем. І серед об’єктів довкілля першочергова роль належить забрудненню сільськогосподарських угідь, яке стало одним з найтяжчих наслідків аварії.  

Діагностика стану деревних і квітниково-декоративних рослин за дії стресових факторів середовища

Комплексний вплив стресових факторів навколишнього природного середовища викликає хлороз, некроз (крапчастість, міжжилкові, крапчасті, вершкові плямисті некрози) і згортання в трубку листків, викривлення й фасціацію стебел, передчасне опадання асиміляційних органів, плодів та втрату тургору деревних, а також квітниково-декоративних рослин.

Зміни властивостей грунтів на узбережжі Київського водосховища

Створення каскаду Дніпровських водосховищ зумовило істотні зміни екологічної ситуації на їх узбережжі. Зокрема, на узбережжі Київського водосховища це, перш за все зміни ґрунтового і рослинного покриву внаслідок підтоплення берегів, інтенсивні процеси абразії та зсуви на ділянках із високими кліфами.

Біоремедіація грунтів, забруднених пестицидами

Основним засобом боротьби проти шкідників та захворювань рослин  на сьогодні залишаються хімічні  пестициди. При попаданні у ґрунт вони включаються у фізико-хімічні процеси, швидкість  яких зумовлюється комплексом абіотичних і біотичних факторів.

Авермектини streptomyces avermitilis укм ас-2177 - екологічно безпечні речовин антипаразитарної дії

        На сьогодні все більш актуальною стає розробка таких систем інтегрованого біологічного захисту і стимуляції росту рослин, які не порушують екологічну рівновагу у ґрунті і не забруднюють оточуючого середовища. У цьому важливу роль відіграють мікробні препарати на основі живих культур та продуктів життєдіяльності бактерій, грибів, актиноміцетів.
       Перспективними для рослинництва є речовини родини авермектинів, що синтезуються стрептоміцетами. Авермектини характеризуються вибірково направленою дією проти комах, кліщів, нематод. Специфічність авермектинів зумовлена їх нервово-паралітичною дією на зазначених шкідників. Перевагою цих препаратів є відсутність негативного впливу на організм теплокровних тварин і гідробіонтів.

Сторінки

 
Subscribe to RSS - Секція 3. Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія