Критерії виділення структурних елементів екомережі Поділля

У відповідності з “Програмою формування Загальноєвропейської екомережі на 1996-2000 роки” та “Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України на період 2000-2015 роки” розроблені та затверджені програми формування регіональних екомереж адміністративних областей України.
Якщо на європейському та національному рівнях розроблені критерії визначення основних структурних елементів екомереж загальноєвропейського та національного значення, то на рівні регіональних екомереж обґрунтування критеріїв виділення їх локальних структурних елементів потребує ґрунтовного опрацювання. Окремі відомості з даної проблематики знаходимо у працях Ю.Р. Шеляг-Сосонка (1999), М.А. Голубця (2003), Ю.Р. Шеляг-Сосонка, М.Д. Гродзинського, В.Л. Романеска (2004), П.Л. Царика (2005).
       При розробці критеріїв виділення основних структурних елементів екомереж (природних ядер, буферних зон, екологічних коридорів, зон відновлення природної рослинності) базовими є два концептуальні підходи: різноманіття і натуральності. Однак ступінь різноманіття і натуральності базових структурних елементів є відмінним для різних рівнів екомереж. Критеріями виділення структурних елементів регіональних екомереж можна вважати наступні:
  • збереження ландшафтного різноманіття передбачає формування локальних природних ядер у кожному ландшафті або групі ландшафтів регіону у відповідності зі схемами ландшафтного районування;
  • природне ядро доцільно формувати в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (заказників, регіональних ландшафтних парків) площею понад 500 га;
  • фітоценози природного ядра зі збереженим натуральним рослинним покривом є типовими в межах даного ландшафту і представлені рідкісними, ендемічними, реліктовими видами;
  • особливу цінність мають природні комплекси з різноманітною ландшафтною структурою, які знаходяться в зонах контакту фізико-географічних районів, областей, провінцій;
  • екокоридори доцільно виділяти в межах лінійних природних об’єктів (річкових долин, горбогірних пасм, смуг природної рослинності);
  • в межах екокоридору не повинно бути перепон для мігруючих видів, існуючі розриви екокоридору не перешкоджають процесу міграції;
  • ширина локальних екокоридорів не повинна бути меншою, ніж 500 метрів (в окремих випадках для міграційних шляхів птахів екокоридори можуть мати острівний вигляд, тобто бути у вигляді витягнутого вздовж міграційного шляху ланцюжка);
  • при виділенні екокоридорів варто включати до їх складу максимально можливу кількість заповідних об’єктів, які б забезпечували високий ступінь захищеності міграційних шляхів;
  • основним критерієм виділення буферних зон екомережі є запобігання або пом’якшення до прийнятного рівня зовнішньої загрози стабільності екомережі;
  • зони відновлення природної рослинності розглядаються як складова буферних зон, екокоридорів і потенційний резерв території розширення екомережі.
  • виділення буферних зон має відповідати критерію відповідності і доцільності.
       В межах Подільського регіону у 60% ландшафтів можна виділити локальні природні ядра у відповідності з названими критеріями. Найбільш репрезентовані природними ядрами ландшафти Західного Поділля. Найменш представлені природні ядра в ландшафтах північної області придніпровської височини.
       Основними екокоридорами Поділля виступають річкові долини, Тотвтровий кряж, смуги лісової рослинності горбогірних місцевостей.
Література
1. Голубець М.А. Біотична різноманітність і наукові підходи до її збереження. – Львів: Ліга-прес, 2003. – 33с.
2. Царик П.Л. Регіональна екологічна мережа: географічні аспекти формування і розвитку (на матеріалах Тернопільської області). – Тернопіль: ТНПУ, 2005. – 172с.
Шеляг-Сосонко Ю.Р., Гродзинський М.Д., Романенко В.Д. Концепція, методы и критерии создания экосети Украины. – Киев: Фитосоциоцентр, 2004. – 144с.
 
Критерії виділення структурних елементів екомережі Поділля / Царик Л.П., Царик П.Л. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 158.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet