Вивчення закономірностей адаптації тварин до урбанізованого середовища залишається актуальним у зв’язку з розростанням міст. Дослідження синантропних павуків України порівняно малочисельні.
Вже певний час на моделі вірусів цукрових буряків проводяться дослідження по впливу екологічних особливостей та індикаторних властивостей різних організмів та їх угрупувань в умовах трансформованого середовища.
В Україні розвідано більше 7000 родовищ 94 видів корисних копалин. Гірничо-видобувна промисловість України орієнтується на подальше розширення відкритої розробки родовищ, що більш вигідно з економічної, але досить проблемно з екологічної точки зору.
На теперішній час для очищення води і ґрунту від нафтових забруднень перевагу віддають біологічним методам. Використання поверхнево-активних речовин (ПАР, біосурфактанти) або нафтоокиснювальних мікроорганізмів є одним з найперспективніших методів очищення систем від вуглеводнів. Механізм дії поверхнево-активних речовин полягає в десорбції та солюбілізації вуглеводнів, а також у стимуляції активності мікроорганізмів-деструкторів нафти [1,2].
Об’єктом наших досліджень був штам Rhodococcus erythropolis ЕК-1, ізольований із забруднених нафтою зразків ґрунту. Штам депоновано в Депозитарії мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології НАН України під реєстраційним номером ІМВ Ас-5017.
Досліджена здатність до утворення ПАР при рості штаму Rhodococcus erythropolis ЕК-1, на гідрофільних (етанол, глюкоза) та гідрофобних (рідкі парафіни, гексадекан) субстратах. Встановлено, що штам синтезує як вільні, так і асоційовані з клітинами метаболіти з емульгувальними та поверхнево-активними властивостями. За хімічною природою ПАР, синтезовані R. erythropolis ЕК-1, є комплексом гліколіпідів, фосфоліпідів та загальних ліпідів.
Млекопитающие всегда были предметом утилитарного использования человеком. Поэтому идеи их сохранения, как важных компонентов биосферы, сформировались сравнительно недавно. В начале ХХ ст. в Украине 45 видов диких млекопитающих являлись объектами хозяйственного использования, из которых наибольшее зачение имели: заяц-русак, лисица, хорь лесной, крот, водяная полёвка, серая (амбарная) крыса, малый и крапчатый суслик.
Екологія – це наука, яка вивчає глобальні процеси, що відбуваються у живій природі, але експериментальні дослідження проводять у конкретних екосистемах та еконішах. При цьому екологічні дослідження мікроорганізмів менш поширені, ніж вивчення макроорганізмів, так як мікробіологічні об’єкти є менш доступними для дослідження.
Гострота проблемних взаємовідносин природи і суспільства зумовила розвиток екологічної освіти, усвідомлення необхідності екологізації господарської діяльності людини і охорони навколишнього середовища.
Незважаючи на те, що в Україні вживається ряд водоохоронних заходів, в басейнах малих і середніх річок відкриті водойми продовжують забруднюватись. Враховуючи тісні взаємозв’язки біотичних і абіотичних факторів, всі роботи з використання та регулювання як річкового стоку, так і поверхневого стоку рекомендується розглядати тільки в комплексі із заходами, що здійснюються на водозборі. Це сприятиме регулюванню руслових процесів, які забезпечують не лише повноцінне існування всього комплексу річки, а й раціональне використання її біологічних та водних ресурсів.
Методи управління поверхневим стоком в річкових басейнах взагалі і на сільськогосподарських територіях, зокрема, можна класифікувати за головними ознаками на організаційні та інженерні, які, у свою чергу, поділяються на законодавчі, організаційно-правові, гідромеліоративні, лісотехнічні та агротехнічні.
До організаційних методів, в першу чергу, можна віднести законодавчі – врахування у природоохоронному законодавстві особливостей використання земель і водних ресурсів в басейнах малих, середніх і великих річок, озер, ставків і водосховищ.
Антропогенний тиск на гідроекосистеми регіону в другій половині ХХ ст. докорінно змінив історично сформовані гідроекосистеми. Найбільш впливовим антропогенним чинником в Сиваші є скиди прісної води з Північнокримського каналу. Значна кількість прісної води, що скидається у водойму, призвела до опріснення значних акваторій в центральній частині Східного Сивашу [1]. Такі зміни потребують постійного контролю та розробки менеджмент-планів управління екологічною ситуацією в Сиваському регіоні. Матеріал для даного повідомлення зібраний в 2003 – 2004 рр. в рамках українсько-голландського проекту “Towards Improved Water Management in Ukrain” за підтримки Wetlands International через грант Міністерства сільського господарства, природоуправління та рибальства Нідерландів.
На основі аналізу показників біологічного різноманіття нами визначені найбільш цінні акваторії затоки Сиваш в межах Джанкойського району АР Крим (табл.).
Таблиця – Характеристика найбільш цінних акваторій в водоймах Джанкойського району.
Вивчення закономірностей адаптації тварин до урбанізованого середовища залишається актуальним у зв’язку з розростанням міст. Дослідження синантропних павуків України порівняно малочисельні.
У фауні Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька обл.) представлені 4 види родини Вовчкових (Gliridae, Rodentia): горішковий (Muscardinus avellanarius), лісовий (Dryomys nitedula), сірий (Glis glis) та садовий вовчки (Eliomys quercinus) (Матвєєв, 1999; Зайцева, 2005). 
В Україні розвідано більше 7000 родовищ 94 видів корисних копалин. Гірничо-видобувна промисловість України орієнтується на подальше розширення відкритої розробки родовищ, що більш вигідно з економічної, але досить проблемно з екологічної точки зору. 
Екологія – це наука, яка вивчає глобальні процеси, що відбуваються у живій природі, але експериментальні дослідження проводять у конкретних екосистемах та еконішах. При цьому екологічні дослідження мікроорганізмів менш поширені, ніж вивчення макроорганізмів, так як мікробіологічні об’єкти є менш доступними для дослідження. 
Гострота проблемних взаємовідносин природи і суспільства зумовила розвиток екологічної освіти, усвідомлення необхідності екологізації господарської діяльності людини і охорони навколишнього середовища. 
