Вовчки (gliridae, rodentia) як біоіндикатори природності лісових екосистем на території Кам’янецького Придністров’я

У фауні Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька обл.) представлені 4 види родини Вовчкових (Gliridae, Rodentia): горішковий (Muscardinus avellanarius), лісовий (Dryomys nitedula), сірий (Glis glis) та садовий вовчки (Eliomys quercinus) (Матвєєв, 1999; Зайцева, 2005).
Екологічно вони пов’язані з екосистемами типових для регіону грабово-дубових і дубово-грабових лісів. Вовчок горішковий – звичайний, але не чисельний, вид у Кам’янецькому Придністров’ї, характерний для середньовікових лісів і чагарникових заростей на річкових схилах (Зайцева, 2002). Вовчки лісовий та сірий мають у регіоні статус вразливих видів, оскільки трапляються спорадично у середньовікових і старих лісах. Для них характерна низька чисельність популяцій (Матвеев, 1994; Зайцева, 2005). Вовчок садовий є рідкісним видом у Придністровському регіоні, як і на території України загалом (Матвєєв, 2000). За ступенем антропотолерантності, ці види формують ряд від найтолерантнішого горішкового до найуразливішого сірого, причому садовий вовчок відзначається хорологічною рідкісністю, що, напевно, не пов’язана з особливостями його антропотолерантності.
       Для ефективного заселення вовчками лісових біотопів важливими є такі умови, як наявність розвиненого підліску й підросту, а також природних схованок (старі дуплисті дерева) або штучних гніздівель, багаті врожаї насіння та плодів. Потенційно більшість природних грабово-дубових і дубово-грабових лісів Кам’янецького Придністров’я можуть забезпечити такі умови, але на сьогодні в регіоні майже не залишилося натуральних непорушених лісових масивів, на які б не впливала діяльність людей.
       У Кам’янецькому Придністров’ї ліси зазнають значного антропогенного впливу, що полягає у фрагментації лісових масивів, заміні природних повноцінних деревостанів штучними насадженнями (у тому числі з інтродуцентів-екзотів, таких як дуб червоний, біла акація, різні види сосен тощо), зникненні кормових угідь внаслідок зміни видового складу деревостанів, омолодженні вікової структури лісостанів, вирубуванні старих дуплистих дерев, наявності у лісах рекреаційних ділянок, забрудненні лісових території побутовим сміттям, безпосередньому впливі на тварин збирачів грибів і декоративних ефемероїдів, а також мисливців. 
       Інтенсивний антропогенний вплив є причиною зменшення кількості біотопів, сприятливих для поширення та розмноження вовчків, зменшення кількості можливих природних схованок, зміни кормової бази, що в результаті призводить до зменшення чисельності популяцій цих видів у регіоні.
       Оскільки вовчки є не чисельними, але типовими лісовими видами, і всі процеси їх життєдіяльності пов’язані безпосередньо з деревно-чагарниковим компонентом лісової екосистеми, структурно-функціональні параметри їхніх популяцій є ефективними індикаторами структурно-функціональної цілісності та природності лісових екосистем. Найрепрезентативнішим показником високого відносного рівня натуральності лісової екосистеми є наявність у лісовому масиві з неоднорідними екотопічними умовами декількох видів вовчків. Так, у заказнику “Панівецька дача” (середньовіковий дубово-грабовий ліс) на території Кам’янецького Придністров’я у штучних гніздівлях мешкають три види вовчків: горішковий, лісовий та садовий (Матвеев, 1994; Зайцева, 2002). Вовчок горішковий заселяє ділянки по краю лісу з добре розвиненим підліском і підростом, вовчок лісовий – ділянки в глибині лісу. Вовчка садового спостерігали на ділянці з домішкою хвойних порід. Отже, можливий висновок, що антропогенний вплив на екосистеми заказника є помірним, що сприяє збереженості різноманітності еконіш, необхідних для існування популяцій усіх трьох видів. Аналіз співвідношень структурно-функціональних параметрів їхніх популяцій дає можливість оцінити ступінь трансформованості окремих елементів лісової екосистеми, з якими пов’язані особливості екологічних преферендумів кожного з виявлених видів.
       Проведення роботи щодо виявлення сучасного хорологічного стану та чисельності вовчків у регіоні Кам’янецького Придністров’я є передумовою для обґрунтування природоохоронних заходів зі збереження природних повноцінних у структурно-функціональному відношенні лісових екосистем. Водночас охорона біотопів, в яких виявлено вовчків, та розвішування у лісах штучних гніздівель є важливими заходами для збереження самих видів Вовчкових, які включені до багатьох природоохоронних списків України і Європи (Парникоза та ін., 2005).
 
Вовчки (gliridae, rodentia) як біоіндикатори природності лісових екосистем на території кам’янецького Придністров’я / Зайцева Г.М., Кагало О.О. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 120.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet