Екологічний аудит і системне водокористування в гідромеліорації

Гострота проблемних взаємовідносин природи і суспільства зумовила розвиток екологічної освіти, усвідомлення необхідності екологізації господарської діяльності людини і охорони навколишнього середовища.
Одним з важливих елементів системи управління якістю навколишнього середовища є екологічний аудит, орієнтований на удосконалення господарської діяльності людини, підвищення екологічної безпеки і зниження екологічного ризику в інтересах сталого розвитку.
       Гідромеліоративна діяльність – це сфера господарської діяльності людини, що безпосередньо пов’язана з використанням природних ресурсів і впливом на навколишнє середовище, при проведенні якої використовують земельні, водні, енергетичні і матеріально-сировинні ресурси. У виробничий процес включають і такі важливі компоненти біосфери, як ґрунти, воду, рослини, приземні шари атмосфери, тісно пов’язані потоки води, енергії, речовин та інформації. Меліоративна діяльність змінює інтенсивність і направленість природних ресурсів і зумовлює зміну властивостей і параметрів природного середовища. В умовах зростаючого антропогенного навантаження на природні ландшафти і водні екосистеми, забруднення і деградація земель та водних ресурсів визначаючого значення в діяльності людини набуває використання екосистемного підходу як концептуальної основи природокористування.
       Прийнята в шестидесятих роках минулого століття програма розвитку меліорації земель з метою інтенсифікації сільськогосподарського виробництва і створення регіонів гарантованого виробництва сільськогосподарської продукції дозволила на відповідному етапі вирішити ряд завдань забезпечення країни продовольством. Однак, в процесі екстенсивного розвитку зрошення практично не враховувались екологічні і технологічні обмеження в системах „вода – ґрунт”, „вода – рослина”, „вода – ґрунт – підгрунтові води”, екологічні вимоги до зрошення ґрунтів, якості зрошувальної води. Склалось споживацьке відношення до ґрунту як об’єкта сільськогосподарського використання без урахування значимості ґрунтового покриву як важливої складової біосфери.
       Необхідність подальшого розвитку меліорації земель, з одного боку, деградація ґрунтів, зниження продуктивності зрошуваних земель і зростаючий дефіцит води, з іншого боку, визначають необхідність формування екологічно обґрунтованої стратегії розвитку водних меліорацій виходячи з таких основних принципів: оптимізація вологозабезпечення сільськогосподарських культур при максимальному використанні природних вологозапасів і зниженні питомих затрат зрошувальної води; зменшення розмірів інфільтраційних втрат води з каналів; збереження і відновлення родючості ґрунтів; попередження забруднення ґрунтів, води, рослин в процесі виробництва сільськогосподарської продукції.
       З позицій системного аналізу нами розроблена концепція системного водокористування в гідромеліорації у вигляді п’ятирівневої структури, що відображає мету, завдання, критерії і принципи екосистемного водокористування в гідромеліорації.
       Екосистемне водокористування є важливою складовою процесу екологізації водогосподарської, меліоративної і сільськогосподарської діяльності, що включає гармонійне, комплексне сполучення соціальних, екологічних і економічних пріоритетів, досягнення сталого економічного зростання і екологізації безпечного функціонування меліорованого агроландшафту і пов’язаної з ним водної екосистеми.
       Екологічний аудит меліоративної діяльності розроблений у вигляді семирівневої структури. Верхні чотири рівні відображають мету, концепцію, критерії і принципи, нижні три – види, форми і об’єкти екологічного аудиту меліоративної і водогосподарської діяльності. Дослідження цієї проблеми, створення науково-методичних основ і відповідних структур екологічного аудиту в системі управління будуть сприяти удосконаленню меліоративної діяльності, підвищенню екологічної ефективності і безпеки водогосподарських об’єктів, сталому розвитку меліорації агроландшафтів.
 
Екологічний аудит і системне водокористування в гідромеліорації / Онопрієнко Д.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 115.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet