Лісистість Закарпатської області перевищує 50 % загальної площі територій, причому з огляду на різноманітність топографічних та геохімічних умов регіону, ефективність оцінки екологічного стану лісових екосистем в значній мірі залежить від правильності вибору нормативів стану для таких об’єктів [1, 2]. В цьому контексті важливу роль можуть відіграти букові та смерекові праліси, які можна розглядати як еталонні лісові екосистеми, що розташовані в межах природно-заповідних об’єктів Закарпатської області, зокрема Карпатському біосферному заповіднику та Національному природному парку (НПП) «Синевир» (смерекові праліси), НПП «Ужанський» (букові з елементами смерекових праліси) та НПП «Зачарований край» (букові праліси). Ці об’єкти природно-заповідного фонду знаходяться в різних районах Закарпаття, на різних висотах з особливими геохімічними умовами, тому встановлення нормативів стану для характерних лісових екосистем регіону, на основі стану букових і смерекових пралісів (метод аналогії) потребує проведення моніторингових досліджень по вивченню цих еталонних природних екосистем [3].
