Д. Л. Теркот та Дж. Шуберт визначають геодинаміку як науку, що вивчає рухи та деформації, які відбуваються в земній корі, мантії, ядрі та їх причини. Прояви геодинамічних процесів спостерігаються в змінах параметрів обертання Землі, її форми та розмірів. На протязі останніх років, завдяки використанню методів супутникової геодезії, отримуються нові дані, які руйнують сформовані натепер уявлення про швидкість руху тектонічних плит, про швидкі геодинамічні процеси, які пов’язані з аномаліями швидкості обертання Землі, аномаліями гравітаційного поля, аномаліями траєкторії руху проекції осі обертання Землі по її поверхні. В монографії Б. Л. Лічкова досліджені закономірності зміни форми сфероїду Землі при зміні швидкості її обертання Землі. Доказано факт переформування тіла планети шляхом підкоркових тангенціальних зміщень мас на полюсах, на 62-х паралелях і на екваторі, а на паралелях ± 35° цих зміщень немає.