Деякі аспекти екологізації впровадження сільськогосподарських культур в умовах лісостепу України

        Теоретична база екологізації землеробства ґрунтується на наступних положеннях[1,2]

 

  • на неприпустимості щорічного переорювання ґрунту;
  • на значному посиленні біологічної активності ґрунту (на 30%), коефіцієнтів гуміфікації (на 15-20%) органічної речовини, яка надходить до агроценозу при систематичному ґрунтозахисному мінімальному обробітку ґрунту;
  • на визначенні оптимального співвідношення між органічними та мінеральними добривами;
  • на біомеханічному механізмі гумусоутворення і саморегуляції ґрунтової родючості;
  • на посиленні Малого біологічного колообігу речовини і енергії при застосуванні мінімального обробітку ґрунту і підсиленні активності живої речовини в агроценозі;
  • на можливості управління ґрунтоутворенням в агроценозі;
Екологізація землеробства потребує перехідного періоду (2-3 роки), на протязі яких:
  • підвищуються норми органічних добрив за рахунок використання нетоварної частини урожаю і сидератів;
  • зменшуються дози мінеральних добрив, змінюється співвідношення в них між азотом фосфором і калієм на користь азотних добрив;
  • поля агроценозів посилено звільняються від потенціальної забур’яненості шляхом застосування напівпарового обробітку ґрунту та гербіцидів;
  • на початкових етапах впровадження ґрунтозахисних технологій доцільно застосовувати різноглибинний поверхневий обробіток на 15-25 см, що сприятиме знищенню багаторічних бур’янів;
  • зростає частка багаторічних трав у структурі посівних площ.
       Після перехідного періоду застосовуються ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мінімальному безплужному обробітку на глибину 5-15 см, і в яких гербіциди використовуються як страховий засіб у виключних випадках. Проводиться обробка пестицидами тільки посівне насіння, а норми мінеральних добрив, за винятком азотних, знижуються на 30-50%.
       Наша концепція екологізації землеробства дозволяє вирощувати екологічно безпечні продукти харчування на таких концептуальних положеннях :
- використання для її вирощування екологічно чистих земель, які не забруднені до небезпечних меж радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, хімічними речовинами;
- для вирощування використовувати ґрунтозахисні безпестицидні технології з розширеним відтворенням родючості ґрунтів, які забезпечують отримання більш високих урожаїв, ніж за традиційних технологій, і в той же час зменшується забруднення продукції за рахунок ефекту розбавлення забруднювачів в більш високому урожаї;
- на забруднених ґрунтах застосовуються протектори надходження забруднювачів у рослинну продукцію, а також високі агротехнічні фони.
 
Література
1. Відтворення родючості грунтів у грунтозахисному землеробстві. Наукова монографія / НАУ. Під ред. М.К. Шикули. – К: Оранта, 1988. – 680с.
2. Грунтозахисна біологічна система землеробства в Україні: Монографія / за ред. М.К.Шикули, – К.: Оранта, 2000. –389 с.
3. Шикула М.К., Балаєв А.Д., Демиденко О.В. Грунтовідновлювальна і грунтозахисна роль соломи та інших післяжнивних решток в агроценозі // Вісн. аграрної науки. – №-4. – 2003. – С.27-33.
 
Деякі аспекти екологізації впровадження сільськогосподарських культур в умовах лісостепу України / Зубачов А.Р., Фантух О.О., Халимоник П.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 124.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet