Екологічно-безпечне використання грунтів та вартісна оцінка втрат родючості

Грунт як природний ресурс постійно зазнає природного і антропогенного впливу. Антропогенний вплив на ґрунти спричинює їх деградацію, призводить до зниження продуктивності сільськогосподарських угідь.
В Україні екологічні наслідки деградації грунтів особливо загострились у перехідному періоді від державної до ринкової економіки внаслідок використання земель як єдиного засобу існування в умовах виживання за рахунок природної родючості грунтів, без компенсації витрат.
       Метою даної роботи було проведення еколого-агрохімічного обстеження стану грунтів сільськогосподарського підприємства с. Леонівка Крижопільського району Вінницької області та визначення втрат родючості ґрунту в процесі сільськогосподарського використання землі і встановлення вартісного потенціалу, необхідного для його відновлення.
       Для цього восени 2004 року на території даного господарства було проведено 30 прикопок на глибині орного шару (0-30 см) з трьох найбільш поширених типів грунтів і відібрано 15 змішаних зразків, які використано для дослідження вмісту гумусу методом Тюріна, легкогідролізованого азоту методом Корнфільда, рухомих сполук фосфору та обмінного калію методом Чірікова, рН сольової витяжки потенціометрично та рухомих форм цинку і міді. Здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів з матеріалами звіту широкомасштабного обстеження стану грунтів цього ж господарства, яке виконано Вінницьким філіалом Українського науково-дослідного інституту землеустрою двічі: у 1959 та 1989 роках.
       В таблиці 1 наведено динаміку вмісту гумусу, рухомих сполук азоту, фосфору і калію в орному шарі (0-30 см) основних типів грунтів господарства за період з 1959 по 2004 роки. За період з 1959 по 2004 рік втрати гумусу за рік по обстежених грунтах господарства склали в середньому 765,0 кг / га.
 
Таблиця 1 – Динаміка вмісту гумусу та поживних речовин за період 1959-2004 рр.
Основні показники родючості

Роки

1959

1989

2004

Вміст гумусу, %

4,14

3,50

3,19

Рухомі форми,
мг / 100 г ґрунту

Азоту

4,0

12,8

10,1

Фосфору

3,9

7,9

6,1

Калію

14,0

7,2

10,5

рН сольової витяжки

5,9

7,0

6,5
 
       Як видно із наведених експериментальних даних (таблиця 1), у ґрунтах даного господарства спостерігається негативний баланс основних поживних речовин, що зумовлює швидке прогресуюче падіння ґрунтової родючості.
       Нами була проведена оцінка вартісних витрат, необхідних для компенсації складових родючості: гумусу, рухомого фосфору, обмінного калію і легкогідролізованого азоту з урахуванням нормативів на підтримання і відновлення цих показників. Використовуючи експериментальні дані за 2004 рік (таблиця 1) здійснено розрахунки внесення добрив з науково-обгрунтованим розподіленням щодо їх необхідної кількості та періодів внесення для трьох варіантів системи удобрення, що в подальшому дало змогу вибрати найбільш оптимальний.
       Дози внесення мінеральних добрив розраховані на весь період вирощування ячменю ярого. Проведені дослідження показали, що для відновлення родючості грунту під вибрану культуру доцільно вносити органічні і мінеральні добрива. Для компенсації втраченого гумусу необхідно 425 грн / га для закупівлі гною. Для підтримання балансу поживних елементів грунту витрати складають в середньому 450 грн / га для різних типів грунтів господарства.
 
Екологічно-безпечне використання грунтів та вартісна оцінка втрат родючості / Євсєєва М.В., Врублевська Б.М., Гандзій Н.В., Заговора Ю.С., Шаравська Л.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 130.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet