Досліджуваний регіон має важливе значення для збереження різноманіття хижих ссавців, яке є найбагатшим в Україні. На даний час тут мешкає 15 видів, 11 з яких включено до Бернської конвенції, 6 – до Червоної книги України, 2 – до Європейського Червоного списку, 7 видів відносять до об`єкт в полювання.
До родини омелових (Viscaceae) належить 11 родів і 150 видів. Найрозповсюдженішою є омела біла (Viscum album). Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучої слизі. Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років [1].
Ягоди і насіння омели приклеюються до гілок за допомогою особливої клейкої речовини висцина.
Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
Окремі види омели можна знайти тільки на хвойних породах.
На Кіровоградщині, як і на всій території України, ситуація з омелою стоїть досить гостро. Вона „господарює” на тільки на деревах обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах. Якщо ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні, то зараз дерева уражені суцільними територіями.
Одним із основних ландшафтів є ліс. Під впливом забруднення лісові насадження починають втрачати природну стійкість і здатність до саморегуляції та самовідновлення. В результаті зростає ураження лісів шкідливими комахами, хворобами, омелою.
Здатність важких металів по-особливому накопичуватись у ґрунтах міста створює в місті акумулятивний геохімічний дисонанс, що, в свою чергу зумовлює впровадження додаткового механізму управління екологічною якістю міського середовища. При попаданні елементів техногенного походження відбувається порушення утвореної фізико-хімічної рівноваги в системі ґрунтовий покрив – ландшафт. Причому при простеженні стадійності процесів трансформації ґрунтів і ландшафтів, що знаходяться під антропогенним навантаженням, встановлено, що в основі зміни у часі стадій техногенної зміни ґрунтових систем знаходяться не тільки грунтово-геохімічні процеси, але й зумовлені ними продукти реакцій. В результаті стадійності прояву результатів накопичення та міграції важких металів найбільш небезпечні наслідки можуть бути відстрочені у часі – виникати при затуханні первинних наслідків антропогенної дії.
Сучасний рівень антропогенного навантаження на природні екосистеми та їхні комплекси або агроландшафти досяг значного тиску в результаті виробничого і технологічного використання, яке призвело до значного виснаження родючості ґрунтів. Найпотужніше ця тенденція виражена на Вінниччині, що зумовлено як природними, так і соціально-економічними чинниками: великою щільністю населення, насиченістю технічного оснащення й експлуатацією екстенсивного сільськогосподарського і промислового виробництва, рекреаційним навантаженням тощо.
Збільшення площ орних земель Середнього Побужжя викликало відчутне зменшення площ зайнятих природними луками та лісами. Порівняно із 70-ми роками ХХ ст. сучасний агроландшафт значно змінився (збільшилась розораність схилів, як наслідок зменшилась кормових угідь, лісових масивів, заповідних територій тощо), антропогенне перетворення агроландшафтів збільшилося в 2 рази. У структурі сільськогосподарських угідь значно переважає рілля, що призводить до ентропії ландшафту. Сільськогосподарська освоєність території сягає 76,2% загальної площі області, а розораність – 65,3% (870 тис. га).
У колі проблем, що виникли після аварії на Чорнобильській АЕС – медичних, соціальних, економічних, найважливіше місце займають екологічні, тому що саме радіонуклідне забруднення навколишнього середовища стало первинним, яке породило решту проблем. І серед об’єктів довкілля першочергова роль належить забрудненню сільськогосподарських угідь, яке стало одним з найтяжчих наслідків аварії.
Комплексний вплив стресових факторів навколишнього природного середовища викликає хлороз, некроз (крапчастість, міжжилкові, крапчасті, вершкові плямисті некрози) і згортання в трубку листків, викривлення й фасціацію стебел, передчасне опадання асиміляційних органів, плодів та втрату тургору деревних, а також квітниково-декоративних рослин.
Створення каскаду Дніпровських водосховищ зумовило істотні зміни екологічної ситуації на їх узбережжі. Зокрема, на узбережжі Київського водосховища це, перш за все зміни ґрунтового і рослинного покриву внаслідок підтоплення берегів, інтенсивні процеси абразії та зсуви на ділянках із високими кліфами.
Основним засобом боротьби проти шкідників та захворювань рослин на сьогодні залишаються хімічні пестициди. При попаданні у ґрунт вони включаються у фізико-хімічні процеси, швидкість яких зумовлюється комплексом абіотичних і біотичних факторів.
На сьогодні все більш актуальною стає розробка таких систем інтегрованого біологічного захисту і стимуляції росту рослин, які не порушують екологічну рівновагу у ґрунті і не забруднюють оточуючого середовища. У цьому важливу роль відіграють мікробні препарати на основі живих культур та продуктів життєдіяльності бактерій, грибів, актиноміцетів.
Перспективними для рослинництва є речовини родини авермектинів, що синтезуються стрептоміцетами. Авермектини характеризуються вибірково направленою дією проти комах, кліщів, нематод. Специфічність авермектинів зумовлена їх нервово-паралітичною дією на зазначених шкідників. Перевагою цих препаратів є відсутність негативного впливу на організм теплокровних тварин і гідробіонтів.
Досліджуваний регіон має важливе значення для збереження різноманіття хижих ссавців, яке є найбагатшим в Україні. На даний час тут мешкає 15 видів, 11 з яких включено до Бернської конвенції, 6 – до Червоної книги України, 2 – до Європейського Червоного списку, 7 видів відносять до об`єкт в полювання. 
Одним із основних ландшафтів є ліс. Під впливом забруднення лісові насадження починають втрачати природну стійкість і здатність до саморегуляції та самовідновлення. В результаті зростає ураження лісів шкідливими комахами, хворобами, омелою.
Комплексний вплив стресових факторів навколишнього природного середовища викликає хлороз, некроз (крапчастість, міжжилкові, крапчасті, вершкові плямисті некрози) і згортання в трубку листків, викривлення й фасціацію стебел, передчасне опадання асиміляційних органів, плодів та втрату тургору деревних, а також квітниково-декоративних рослин. 
Створення каскаду Дніпровських водосховищ зумовило істотні зміни екологічної ситуації на їх узбережжі. Зокрема, на узбережжі Київського водосховища це, перш за все зміни ґрунтового і рослинного покриву внаслідок підтоплення берегів, інтенсивні процеси абразії та зсуви на ділянках із високими кліфами.
