Управління екологічним станом ґрунтового покриву м. Харкова

        Здатність важких металів по-особливому накопичуватись у ґрунтах міста створює в місті акумулятивний геохімічний дисонанс, що, в свою чергу зумовлює впровадження додаткового механізму управління екологічною якістю міського середовища. При попаданні елементів техногенного походження відбувається порушення утвореної фізико-хімічної рівноваги в системі ґрунтовий покрив – ландшафт. Причому при простеженні стадійності  процесів трансформації ґрунтів і ландшафтів, що знаходяться під антропогенним навантаженням, встановлено, що в основі зміни у часі стадій техногенної зміни ґрунтових систем знаходяться не тільки  грунтово-геохімічні процеси, але й зумовлені ними продукти реакцій. В результаті стадійності прояву результатів накопичення  та міграції важких металів найбільш небезпечні наслідки можуть бути відстрочені у часі – виникати при затуханні первинних наслідків антропогенної дії. 
       Для нашого випадку забруднення міських ґрунтів  Плюмбумом та Купрумом  на історичному етапі освоєння території (вміст вищий за фоновий валовий) у ландшафтах, де  ландшафтно-геохімічні умови сприяють накопиченню цих елементів призвело до зміни ландшафтно-геохімічних  властивостей – утворення нерозчинних сполук Плюмбуму та Купруму. 
       Виходячи з цього, запропонований нами механізм управління ґрунтується на принципі особливості поведінки важких металів в окремих ландшафтно-геохімічних умовах міської території. Виконаний аналіз просторово-часової поведінки важких металів за історичний час формування міських ландшафтів м. Харкова й визначення екологічної ролі міських ґрунтів  дозволяє рекомендувати, на наш погляд, оптимальні шляхи управління якістю міського середовища на засадах сталого розвитку. Цінність запропонованих рекомендацій полягає у розробці та обґрунтуванні реально можливого шляху управління кількісним та якісним складом важких металів у ґрунтах міських ландшафтів через керування соціальною складовою міста.
       Механізми управління екологічною якістю довкілля детально обґрунтовано, як було зазначено вище, окремо для кожного типу місцевості, характерних для м. Харкова. Було враховано морфологію ландшафту, умови й особливості поведінки в ній забруднювачів. Наприклад, для лесових місцевостей, що займають 75% території м. Харкова, у верхньому шарі міських грунтів  (природні грунти – темно-сірі лісові) відбувається біогенна акумуляція Мангану, Ніколу, Кобальту, Цинку та Плюмбуму. Оскільки для цієї території характерна уповільнена фізико-хімічна міграція і більш енергійна механічна міграція, то створюються комфортні умови для накопичення Мангану, Ніколу, Кобальту, Цинку та Плюмбуму. Враховуючи хімізм елементів, специфічність забруднення території, особливості міського середовища (в ущільнених ґрунтах підвищена кислотність, карбонатність, збільшена кількість хлоридів) і використовуючи  результати дослідження темпів акумуляції для території м. Харкова виявлено накопичення на цій території Купруму, Цинку, Плюмбуму. Тому на даній  території рекомендується проводити роботи, спрямовані на зміну хімізму ґрунтових покривів та створення штучних ландшафтно-геохімічних бар’єрів, а також впроваджувати заходи хімічної інактивації забруднень. Для місцевостей заплав та борових терас рекомендується не допускати забудову за рахунок знищення ґрунтових покривів та проводити роботи, пов’язані з поновленням біогеоценотичних, біохімічних та особливо фізико-хімічних властивостей ґрунтового покриву. Причиною цього є ландшафтно-геохімічні умови заплав, що сприяють накопиченню Плюмбуму, Цинку та Хрому. Для яружно-балочної місцевості рекомендується створити зелені смуги та екрани з метою закріплення ґрунтового покриву та окультурення пустирищ. Для цих місцевостей встановлено, що Ніколь, Манган накопичуються у днищах балок. Нами запропоновано експериментально визначений оптимальний вид фітомеліорації як найбезпечніший комплекс заходів для міських ландшафтів. Пропонуємо для зниження вмісту Цинку, Плюмбуму, Хрому, Купруму, Мангану використовувати люцерну серповидну й еспарцет піщаний, а для  Кобальту, Ванадію – кострицю лучну. 
       Запропонований механізм управління якістю міських ґрунтів, що розвиваються на даному етапі, враховує  не тільки вихідні дані антропогенного навантаження і відповідні їм первинні форми і рівні забруднення, але й відповідну послідовність ланцюжкових реакцій, що визначають конкретні геохімічні умови території дослідження.
 
 
Управління екологічним станом ґрунтового покриву м. Харкова  / Ричак Н.Л., Тітенко Г.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 142.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet