Омела – актуальна проблема сьогодення

        До родини омелових (Viscaceae) належить 11 родів і 150 видів. Найрозповсюдженішою є омела біла (Viscum album). Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучої слизі. Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років [1].
       Ягоди і насіння омели приклеюються до гілок за допомогою особливої клейкої речовини висцина.
       Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
       Окремі види омели можна знайти тільки на хвойних породах.
       На Кіровоградщині, як і на всій території України, ситуація з омелою стоїть досить гостро. Вона „господарює” на тільки на деревах обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах. Якщо ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні, то зараз дерева уражені суцільними територіями.
       Активна боротьба з цією хворобою розпочалася лише декілька років тому. Однак, на жаль, на даний момент відомо мало методів боротьби з омелою. Найпростішим і найбільш поширеним є обрізання уражених гілок, або навіть цілих дерев, використовуючи бензопили, а також спец сокири – так звані рубальні установки і спец трактори для зрізання гілок з омелою.
       Для проведення дослідження ми взяли відрізок шляху від селища міського типу Новоархангельськ до села Мар’янівка Кіровоградської області, довжина якого становить 7 км. Результати наших досліджень зведені в таблицю.
 
Таблиця – Характер ураженості порід дерев
Породи дерев

Загальна кількість дерев

Ступінь ушкодження дерев

Надмірний

Високий

Середній

Помірний

Початковий

к-сть

%

к-сть

%

к-сть

%

к-сть

%

к-сть

%
Акація

1200

25

2,0

37

3,0

82

7,0

125

10,5

181

15,0
Тополя

815

12

1,5

18

2,2

36

4,4

57

6,9

97

11,9
Осокір

670

17

2,5

26

3,8

42

6,2

54

8,0

121

18,0
Горіх

480

8

1,7

11

2,3

13

2,7

18

3,8

40

8,3
Липа

240

5

2,0

8

3,3

11

4,6

15

6,3

26

10,8
Береза

150

2

1,3

4

2,6

5

3,2

9

6,0

20

13,2
Фруктові дерева

145

3

2,0

4

2,8

4

2,8

6

1,1

12

8,3
 
       Цікаво і те, що омела паразитує в більшості на старих деревах, в той час, як на молодих насадженнях їх мало. Також було помічено, що в лісах та лісосмугах віддалених від автодоріг омели менше. На нашу думку, вихлопні гази, які виділяють автомобілі, позитивно впливають на її поширення.
       Отже, ситуація з цією страшною хворобою є мало не надзвичайна і загрожує екологічним лихом. Якщо за два-три роки ми не очистимо від цього паразита всі дерева, то зараження піде по новому колу. І вже через 10-15 років боротися з омелою буде практично пізно [2].
       Студенти Уманського державного педагогічного університету природничо-географічного факультету включилися в акцію „Омела” по очищенню дерев від омели, в першу чергу, в населених пунктах, а особливо дитячих садочках, освітніх та медичних закладах.
Література
1. П.М. Береговий, І.П. Білоконь, О.Л. Липа. Словник-довідник з ботаніки. – К.: Рад. школа, 1965. – 382 с.
2. Визначник рослин України. – К.: Урожай, 1965. – 209 с.
 
Омела – актуальна проблема сьогодення / Гнатюк Н.О., Остапенко С.Г. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 144.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet