До родини омелових (Viscaceae) належить 11 родів і 150 видів. Найрозповсюдженішою є омела біла (Viscum album). Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучої слизі. Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років [1].
Ягоди і насіння омели приклеюються до гілок за допомогою особливої клейкої речовини висцина.
Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
Окремі види омели можна знайти тільки на хвойних породах.
На Кіровоградщині, як і на всій території України, ситуація з омелою стоїть досить гостро. Вона „господарює” на тільки на деревах обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах. Якщо ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні, то зараз дерева уражені суцільними територіями.
Активна боротьба з цією хворобою розпочалася лише декілька років тому. Однак, на жаль, на даний момент відомо мало методів боротьби з омелою. Найпростішим і найбільш поширеним є обрізання уражених гілок, або навіть цілих дерев, використовуючи бензопили, а також спец сокири – так звані рубальні установки і спец трактори для зрізання гілок з омелою.
Для проведення дослідження ми взяли відрізок шляху від селища міського типу Новоархангельськ до села Мар’янівка Кіровоградської області, довжина якого становить 7 км. Результати наших досліджень зведені в таблицю.
Таблиця – Характер ураженості порід дерев
Породи дерев
|
Загальна кількість дерев
|
Ступінь ушкодження дерев
|
Надмірний
|
Високий
|
Середній
|
Помірний
|
Початковий
|
к-сть
|
%
|
к-сть
|
%
|
к-сть
|
%
|
к-сть
|
%
|
к-сть
|
%
|
Акація
|
1200
|
25
|
2,0
|
37
|
3,0
|
82
|
7,0
|
125
|
10,5
|
181
|
15,0
|
Тополя
|
815
|
12
|
1,5
|
18
|
2,2
|
36
|
4,4
|
57
|
6,9
|
97
|
11,9
|
Осокір
|
670
|
17
|
2,5
|
26
|
3,8
|
42
|
6,2
|
54
|
8,0
|
121
|
18,0
|
Горіх
|
480
|
8
|
1,7
|
11
|
2,3
|
13
|
2,7
|
18
|
3,8
|
40
|
8,3
|
Липа
|
240
|
5
|
2,0
|
8
|
3,3
|
11
|
4,6
|
15
|
6,3
|
26
|
10,8
|
Береза
|
150
|
2
|
1,3
|
4
|
2,6
|
5
|
3,2
|
9
|
6,0
|
20
|
13,2
|
Фруктові дерева
|
145
|
3
|
2,0
|
4
|
2,8
|
4
|
2,8
|
6
|
1,1
|
12
|
8,3
|
Цікаво і те, що омела паразитує в більшості на старих деревах, в той час, як на молодих насадженнях їх мало. Також було помічено, що в лісах та лісосмугах віддалених від автодоріг омели менше. На нашу думку, вихлопні гази, які виділяють автомобілі, позитивно впливають на її поширення.
Отже, ситуація з цією страшною хворобою є мало не надзвичайна і загрожує екологічним лихом. Якщо за два-три роки ми не очистимо від цього паразита всі дерева, то зараження піде по новому колу. І вже через 10-15 років боротися з омелою буде практично пізно [2].
Студенти Уманського державного педагогічного університету природничо-географічного факультету включилися в акцію „Омела” по очищенню дерев від омели, в першу чергу, в населених пунктах, а особливо дитячих садочках, освітніх та медичних закладах.
Література
1. П.М. Береговий, І.П. Білоконь, О.Л. Липа. Словник-довідник з ботаніки. – К.: Рад. школа, 1965. – 382 с.
2. Визначник рослин України. – К.: Урожай, 1965. – 209 с.
Омела – актуальна проблема сьогодення / Гнатюк Н.О., Остапенко С.Г. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 144.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”, 4-7 жовтня, 2006 р.
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: