Авермектини streptomyces avermitilis укм ас-2177 - екологічно безпечні речовин антипаразитарної дії

        На сьогодні все більш актуальною стає розробка таких систем інтегрованого біологічного захисту і стимуляції росту рослин, які не порушують екологічну рівновагу у ґрунті і не забруднюють оточуючого середовища. У цьому важливу роль відіграють мікробні препарати на основі живих культур та продуктів життєдіяльності бактерій, грибів, актиноміцетів.
       Перспективними для рослинництва є речовини родини авермектинів, що синтезуються стрептоміцетами. Авермектини характеризуються вибірково направленою дією проти комах, кліщів, нематод. Специфічність авермектинів зумовлена їх нервово-паралітичною дією на зазначених шкідників. Перевагою цих препаратів є відсутність негативного впливу на організм теплокровних тварин і гідробіонтів.
       Роботи, проведені співробітниками ІМВ НАНУ та Українського державного університету харчових технологій у 1997 – 1999 рр. дали змогу виділити природний штам стрептоміцета Streptomyces avermitilis УКМ Ас-2161 – продуцент авермектинів. З використанням спонтанної мінливості та індукованого мутагенезу вдалося отримати варіант Ас-2177, авермектинсинтезуюча здатність якого перевищувала активність природного штаму у 20 разів. Авермектиновий комплекс, синтезований S. avermitilis УКМ Ас-2177, був названий Аверком.
       Метою нашої роботи було визначити дію Аверкому на мікробні угруповання ґрунту і рослини в умовах закритого ґрунту та дослідити його нематоцидну активність.
       Дослідження впливу авермектинів на чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп показали, що за внесення у ґрунт біомаси S. avermitilis та культуральної рідини на 5-у добу спостерігали значне зростання чисельності мікроорганізмів: педотрофних, амілолітичних, фосфатмобілізуючих та амоніфікуючих.
       Це зумовлено тим, що внесені біологічні субстанції містять багато поживних і біологічно активних речовин, які використовувалися мікрофлорою ґрунту як додаткові джерела живлення, внаслідок чого чисельність зазначених мікроорганізмів зростала у 25-100 разів. Хоча наприкінці досліду різниця у чисельності педотрофних, амілолітичних, амоніфікуючих мікроорганізмів у ґрунті цих варіантів порівняно з контролем була статистично недостовірною, а кількість фосфатмобілізуючих бактерій зоставалась достовірно більшою, ніж у контролі. Сам авермектиновий комплекс у концентраціях 1,25, 2 та 2,5 мкг/мл не виявляв пригнічуючої дії на чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп.
       Як показали наші дослідження, Аверком стимулював ріст огірків – висота рослин була на 27% більшою у порівнянні з контролем. Зафіксовано суттєве збільшення площі листя – на 17,2%. Аверком стимулював розвиток генеративних органів, що у кінцевому результаті сприяло збільшенню урожаю рослин на 36%. Його стимулююча дія не поступалася, а в деяких випадках і перевищувала дію стандартного препарату Імуноцитофіту.
       За три місяці вегетації урожай огірків порівняно з контролем збільшився на 21% за умов обробки імуноцитофітом, і на 36% Аверкомом. Це, швидше за все, пов’язано з тим, що в складі Аверкому присутні біологічно активні ліпідні фракції – фосфоліпіди, стерини та жирні кислоти, які мають фітостимулюючу дію.
       Ефективність дії Аверкому проти нематод M. incognito вивчали в лабораторних умовах. За контроль правив стандартний розчин Івермектину (2 мкг/мл). Найнижча з узятих в дослід концентрацій Аверкому (0,1 мкг/мл) на 3-ю годину досліду викликала загибель 50-53% від загального числа особин, взятих у дослід, а повну загибель нематод спостерігали при концентрації препарату 2 мкг/мл за 4 години, що співпадало з дією Івермектину за тих же умов. 
       Отже, комплексний препарат Аверком, що продукується S. аvermitilisУКМ Ас-2177, не має негативної дії на мікробні угруповання ґрунту, стимулює ріст та врожайність рослин, вирощених в умовах закритого ґрунту та за нематоцидною дією не поступається дії стандартного препарату.
 
Авермектини streptomyces avermitilis укм ас-2177 –  екологічно безпечні речовин антипаразитарної дії / Петрук Т.В., Білявська Л.О., Іутинська Г.О. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 133.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet