Біоремедіація грунтів, забруднених пестицидами

Основним засобом боротьби проти шкідників та захворювань рослин  на сьогодні залишаються хімічні  пестициди. При попаданні у ґрунт вони включаються у фізико-хімічні процеси, швидкість  яких зумовлюється комплексом абіотичних і біотичних факторів.
До перших відносяться температура, вологість, випаровування, міграція,  гідроліз та інші. До других – трансформація мікроорганізмами внесених сполук, адже саме мікроорганізми відіграють провідну роль в деструкції пестицидів. При розкладі пестицидів часто утворюються  проміжні продукти, які  накопичуються у середовищі і перевищують рівень персистентності і токсичності вихідних речовин. Продукти деструкції характеризуються незначною гербіцидною дією, але є високотоксичними для  мікроорганізмів і можуть зовсім перервати процеси самоочищення  ґрунту  від ксенобіотиків.
       Повна деструкція пестициду однією, навіть активною культурою практично не відбувається, тому що пестициди є екзотичними субстратами для мікробіоти ґрунту.  Всі ензими, необхідні для деструкції ксенобіотиків, навряд чи можуть синтезуватися  одним видом мікроорганізмів, тому ефективний розклад цих сполук здійснюється складними мікробними консорціумами.  В зв’язку з цим, нами була  селекціонована за ознакою стійкості до пестицидів і здатності до їх деструкції асоціація ґрунтових мікроорганізмів Мікрос. 
       Мікроорганізми ґрунту чітко реагують на присутність в середовищі існування ксенобіотиків, тому ми вивчали зміни у мікробних угрупованнях ґрунту при використанні біоремедіації.  Як основа біоремедіації була використана селекціонована мікробна асоціація Мікрос.
       У модельних дослідах на зразках ґрунту, відібраних із забруднених територій, прилеглих до складів – місць зберігання некондиційних пестицидів у  Львівській і Черкаській областях, була вивчена здатність мікробних угруповань відновлювати свою структуру і функції за присутності асоціації Мікрос.
       Перебіг процесу біоремедіації контролювали за мікробіологічними показниками, які характеризують зміни у  чисельності ґрунтових мікроорганізмів: аутохтонних бактерій, грибів, стрептоміцетів, азотофіксувальних, фосфатмобілізувальних, целюлозоруйнівних мікроорганізмів. 
       Вивчення змін стану мікробного ценозу сірого опідзоленого ґрунту, забрудненого некондиційними пестицидами  (Черкаська обл.) за умов застосування різних способів біоремедіації показало, що найбільш сприятливі умови для розвитку аутохтонних, амоніфікуючих, фосфатмобілізуючих бактерій створюються у варіантах із застосуванням Мікросу разом з регулятором росту рослин енеєм, Мікросу з енеєм, адсорбованими на глауконіті. Найвища біологічна активність, визначена за швидкістю продукування СО2, виявлена у варіантах із внесенням Мікросу з енеєм, а також окремо Мікросу і енею.
       Дослідження проведені на чорноземному ґрунті (Львівська обл..) показали, що за умов забруднення некондиційними пестицидами, активізації розвитку аутохтонних, амоніфікуючих, фосфатмобілізуючих, целюлозоруйнівних мікроорганізмів, стрептоміцетів, грибів сприяють внесення у ґрунт селекціонованої асоціації Мікрос, активованої енеєм або адсорбованої на глауконіті. Застосування цих заходів біоремедіації підвищує загальну біологічну активність забрудненого ґрунту у 15-17 разів на 15-у добу і у 1,5-2,0 рази на 25-у добу культивування.  
       Таким чином, адаптована мікробна асоціація Мікрос виявилась ефективною для  підвищення біологічної активності ґрунтів, забруднених пестицидами, що непрямо вказує на інтенсифікацію процесів їх оздоровлення.
 
Біоремедіація ґрунтів, забруднених пестицидами / Іутинська Г.О., Лоханська В.Й., Піндрус А.А., Ямборко Н.А. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 134.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet