Дослідження едафічних показників урбаноземів м. Черкаси

Ґрунти промислових міст перебувають під значним антропогенним тиском. Це призводить до того, що природні едафотопи перетворюються на особливі ґрунтоподібні тіла – урбаноземи.
Концентрація промислового виробництва призводить до різких змін техногенного фону міських екосистем,  механізмів їх функціонування та негативно впливає на ґрунтоутворюючі процеси урбаноземів. 
       Метою наших досліджень було вивчення генетичних груп ґрунтів міста Черкаси та їх видів, ролі техногенного фактору в процесах ґрунтоутворення, вивчення хімічного складу ґрунтів, їх родючості , з’ясування впливу атмосферних полютантів на зміну їх властивостей і забезпечення фізіологічних потреб рослинності, та визначення напрямку  фітоіндикації едафічних показників ґрунту. 
       Підприємства міста Черкаси викидають в атмосферне середовище більше 150 найменувань шкідливих речовин. Основними забруднюючими речовинами, за якими проводиться спостереження на стаціонарних постах Черкаського центру по гідрометеорології, є: сірчаний ангідрид, оксид вуглецю, пил, оксиди азоту, сірковуглець, сірководень, аміак, формальдегід та важкі метали. Своєрідність метеорологічних факторів у місті така, що створюються умови для їх накопичення у стратосфері та депонації у ґрунтах [1].
       Обстеження ділянок дослідження дало змогу встановити, що ґрунтовий покрив міста відзначається великою строкатістю. Складні геологічні процеси сприяли утворенню різних ґрунтоутворюючих порід, серед них як домінуючими є леси і лесовидні суглинки [2].  Стародавні річкові відклади поширені на підвищених елементах рельєфу борових терас і є ґрунтоутворюючою породою для дернових ґрунтів. Сучасні деалювіальні відклади, в яких часто чергуються суглинкові прошарки різного механічного складу і різного забарвлення, характерні для чорноземних ґрунтів. У зниженнях рельєфу – “замкнутих блюдцях” – формуються намивні ґрунти Утворення різних генетичних груп ґрунтів можна пояснити складним взаємовпливом лісової та степової рослинності, хвилястістю рельєфу поверхні, режимом зволоження та виробничою діяльністю людини. В межах міста було виділено 8 груп та 24  види ґрунтів.
       Дослідження урбаноземів дало змогу встановити, що дерново-підзолисті та темно-сірі опідзолені ґрунти містять незначну кількість вологи та мають низький вміст обмінного калію і фосфору, що створює несприятливі умови для розвитку рослин. А порівняно невеликі значення рН сприяють виносу катіогенних елементів з гумусного горизонту. По мірі переходу рН від слабо кислого (чорноземи опідзолені супіщані та легкосуглинкові) до нейтрального (чорноземи типові слабогумусовані та лучно-чорноземні ґрунти) міграційна здатність більшості елементів падає. Максимальну стійкість (особливо до підкислення) мають типові чорноземи і лучно-чорноземні карбонатні ґрунти. Отже, у гумусових горизонтах чорноземних ґрунтів можливе максимальне накопичення забруднень.
       Особливий інтерес для дослідження становлять намивні ґрунти, що формуються у зниженнях рельєфу. Адже левова частка атмосферних забруднень разом з опадами та змивами з поверхні ґрунту зосереджена саме на цих ділянках. В ході дослідження також виявлено, що урбаноземи міста перебувають під потужним антропогенним пресом, наслідком якого є підвищене ущільнення і погіршення структури ґрунту, засолення та нітрифікація, що в свою чергу негативно позначається на функціонуванні рослинного покриву міста. Фітоіндикаторами цих процесів може виступити спонтанна рослинність, що приурочена до антропогенно-видозмінених місцезростань. Тому метою наших подальших досліджень є вивчення впливу забруднення едафотопів шкідливими викидами на структуру рудерального покриву. А отримані результати є науковою основою для процесів оптимізації урбоекосистем  міста.
Література:
1. Стан забруднення атмосферного повітря міста: Звіт лабораторії СЗА. – Черкаси, 2005.
2. Грунти Черкаської області / Під загальною редакцією І.П. Скитського та А.Т. Мудрак. – Дніпропетровськ: Промінь, 1969. – 109 с.
 
Дослідження едафічних показників урбаноземів м. Черкаси / Жицька Л.І., Кривда Ю.І. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 126.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet