Зв’язок між біологічною активністю та вмістом окремих поживних елементів на рекультивованих грунтах стрижівського буровугільного розрізу

В Україні розвідано більше 7000 родовищ 94 видів корисних копалин. Гірничо-видобувна промисловість України орієнтується на подальше розширення відкритої розробки родовищ, що більш вигідно з економічної, але досить проблемно з екологічної точки зору.
Загальна площа порушених земель в Україні сягає 265 тис. га, з них 130 тисяч вироблені і підлягають рекультивації. Тому актуальною на даний час є проблема швидкого та якісного відтворення порушених біогеоценозів.
       Після рекультивації відвалів та відпрацьованих родовищ постає питання оцінки якості новоутворених ґрунтів. Ґрунт є найбільш автономним компонентом екосистеми і відображає у своїх властивостях характеристики всіх інших компонентів. Для природних ґрунтів в ґрунтознавстві розроблені чіткі підходи та методики щодо оцінки їх стану. Щодо рекультивованих ґрунтів існують деякі невирішені питання. Мірою родючості ґрунту є вміст азотних, калійних, фосфорних розчинних сполук та концентрація гумусу. Ферментативна активність ґрунту відображає його біологічну активність. Але до цього часу не запропоновано чітких методичних підходів щодо переліку ферментів, які комплексно можуть відобразити ефективність відтворення техногенно порушених ґрунтів. Можна припустити, що до найбільш інформативних відносяться гідролази та оксидоредуктази, так як саме ці ферменти тісно пов’язані з метаболізмом Карбону, Нітрогену та Фосфору у ґрунті. 
       Дана робота присвячена вивченню зв’язків між вмістом поживних елементів та біологічною активністю ґрунтів на рекультивованих площах Стрижівського буро-вугільного родовища (Коростишівський район Житомирської області). В експерименті використовувалися чотири дослідні ділянки, закладені вченими УкрНДІЛГА у 1960-х роках: сосна звичайна з вільхою чорною в комбінації 1:1 та 1:2, сосна звичайна з люпином багаторічним, сосна звичайна. В якості контролю – проби ґрунту з природних непорушених лісових екосистем, подібних за типом умов місцезростання. Під час роботи в ґрунтах було визначено концентрацію Калію, Фосфору, Нітрогену, гумусу та активність деяких гідролітичних ферментів – сахарази, уреази та фосфатази в різних шарах ґрунту.
       В результаті математичного аналізу отримано наступні коефіцієнти лінійної кореляції між досліджувальними показниками в шарі 0...2 см:
 
       Також було проаналізовано вміст елементів живлення та біологічну активність в більш глибоких шарах ґрунту.
       В результаті проведення досліджень було зроблено наступні висновки:
Динаміка та мобілізація рухомих форм поживних елементів, зокрема азоту та фосфору, в ґрунті тісно пов’язано з процесами гідролітичного розкладення органічних речовин, що здійснюється гідролазами.
       В ґрунті дія ферментів гідролітичного класу пов’язана між собою, а активність деяких гідролітичних ферментів тісно корелює з вмістом органічної речовини в ґрунті.
 
Зв’язок між біологічною активністю та вмістом окремих поживних елементів на рекультивованих грунтах стрижівського буровугільного розрізу / Левицька О.К., Шелест З.М. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 119.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet