Кожні 5 років площа земель, які відводяться під міську забудову, збільшується у середньому на 20%, що складає 35-40 тис. га, з яких половина орних [7]. Отже, масштаби техногенних процесів, пов’язаних з функціонуванням урботериторій, з роками також розширюються. При цьому слід зважати на невпинну розбудову приміських агроландшафтів, на яких це позначається найбільшою мірою.
На початку третього тисячоліття у мисленні людини і його практичній діяльності відбувається зміна парадигми – економічні пріоритети заміняються на екологічні. Економічний напрям вимагає зростання сільськогосподарської продукції, екологічний спрямований на збереження здатності ґрунту виконувати ті функції, без яких неможливе стабільне існування біосфери і людини.
Однією з причин низької родючості грунту і невисокої ефективності добрив в західному регіоні України є підвищена кислотність грунтів і таких земель тут нараховується 3,3 млн. га.
Мікрозападини рельєфу в Лісостепу України відіграють істотну роль в кругообігу води в системі «атмосфера – ґрунти – ґрунтові води», здійснюючи перерозподіл атмосферних опадів на поверхні землі й створюючи локальні ділянки інтенсивної фільтрації поверхневих вод в грунтові.
Встановлено, що критичними зонами у сільськогосподарських ландшафтах є подвір’я з високою концентрацією домашньої худоби, ферми, місця неупорядкованого зберігання відходів тваринництва та комунальних відходів.
Було обстежено центальний і східний бурякосійний регіони України. Показано, що візуальні симптоми співпадали із імунологічними дослідженнями і різнилися по роках.
Особливо чутливими до негативного впливу господарської діяльності людини є малі річки, оскільки, в силу особливостей свого розташування вони, як відкриті водні об’єкти, є кінцевою ланкою у стоковій акумуляції більшої частини техногенних забруднюючих речовин, що утворюються на поверхні басейну водозбору.
Важкі метали (ВМ) є одним з небезпечних забруднювальних речовин (ЗР), які негативно впливають на стан здоров’я людини, а також на стан довкілля в цілому. У зв’язку з цим надзвичайно актуальною задачею є вивчення основних джерел надходження ВМ, аналіз розподілу їх в природних середовищах, в т.ч. в ґрунтах і донних відкладах.
Агропромисловий комплекс є одним з основних у народному господарстві України. Зараз у ньому виробляється 35% валового продукту, використовується 33% основних фондів. Значна кількість населення України (близько 32% ) живе і працює у сільській місцевості.
Одним із міст України з найбільш несприятливою екологічною ситуацією є Дніпродзержинськ. У результаті тривалої інтенсивної діяльності промислових підприємств різної галузевої спрямованості велика кількість забруднюючих речовин, в тому числі і важких металів (ВМ), зрештою потрапляють на поверхню ґрунту, і їхня подальша доля залежить від його хімічних і фізичних властивостей.
Кожні 5 років площа земель, які відводяться під міську забудову, збільшується у середньому на 20%, що складає 35-40 тис. га, з яких половина орних [7]. Отже, масштаби техногенних процесів, пов’язаних з функціонуванням урботериторій, з роками також розширюються. При цьому слід зважати на невпинну розбудову приміських агроландшафтів, на яких це позначається найбільшою мірою.
Встановлено, що критичними зонами у сільськогосподарських ландшафтах є подвір’я з високою концентрацією домашньої худоби, ферми, місця неупорядкованого зберігання відходів тваринництва та комунальних відходів.
Важкі метали (ВМ) є одним з небезпечних забруднювальних речовин (ЗР), які негативно впливають на стан здоров’я людини, а також на стан довкілля в цілому. У зв’язку з цим надзвичайно актуальною задачею є вивчення основних джерел надходження ВМ, аналіз розподілу їх в природних середовищах, в т.ч. в ґрунтах і донних відкладах.
