Екотоксикологічна ситуація в сучасному агроландшафті

 Агропромисловий комплекс є одним з основних у народному  господарстві України. Зараз у ньому виробляється 35% валового продукту, використовується 33% основних  фондів. Значна кількість населення України (близько 32% ) живе і працює у сільській  місцевості.
Проблема впливу факторів природного і антропогенного походження на агробіорізноманіття повинна передбачати і умови існування самої людини. Підтримання оптимальних природних умов проживання та праці селян треба розглядати як одне з найважливіших завдань суспільства.  
       З 1991 року ведуться спостереження за вмістом біогенних елементів та важких металів в основних блок-компонентах  агроландшафту (ґрунти, природні води, продукція рослинництва) виробничого сільськогосподарського кооперативу „Ріжки” Таращанського району Київської області. За господарськими характеристиками досліджуваний агроландшафт  можна віднести до типових агроландшафтів центрального Лісостепу України з високим рівнем сільськогосподарського використання території та високою розораністю сільськогосподарських угідь. 
       При дослідженні територій різного господарського призначення встановлено, що  ґрунти селітебної території мають  значно вищу забезпеченість поживними елементами, ніж  ґрунти сільськогосподарських  угідь колективного господарства. В середньому кількість лужногідролізованого азоту в 1,5 рази більша, ніж на полях сівозмін, та у 1,7 рази – ніж на перелогах, рухомого фосфору –  відповідно у 4,9 і 6,0, обмінного калію – у 2,8 і 4,3 рази. Ґрунти присадибних ділянок  відзначаються також вищим вмістом  рухомих  форм цинку, міді,  та кадмію порівняно з іншою територією агроландшафту. Як результат, визначення якості  продукції овочівництва, одержаної в межах селітебної території, у більшості випадків засвідчує невідповідність товарної продукції санітарно-гігієнічним нормативам за вмістом нітратів і важких металів. Разом з тим, рослинницька продукція колективного господарства не мала суттєвих відхилень від граничнодопустимих концентрацій токсикантів.
       Вивчення екотоксикологічного стану природних вод передбачало дослідження води у ставках та криницях агроландшафту. Було відмічено  збільшення вмісту натрію, магнію та зниження  кількості  нітратів, фосфатів, хлоридів, амонійного азоту, що супроводжувалось тенденцією до підвищення лужності води порівняно  з вихідними даними (1992 року). При цьому у 2000-2005 роках кількість амонійного азоту у 6-40 разів,  сульфатів  у 1,1-1,2 рази  була вищою за допустиму для водойм рибогосподарського призначення. В умовах лужного середовища важкі метали та мікроелементи відзначаються низькою рухомістю, тому є закономірним відсутність перевищень ГДК цинку, міді, нікелю і кадмію у воді ставків.
       На момент 2005 року вода криниць у контрольних точках спостережної гідрологічної мережі агроландшафту не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам за вмістом нітратів у 90% точок, загальною концентрацією солей – 30%, твердістю води – 90%.  При цьому кількість випадків перевищення концентрації нітратів та солей не змінилась, порівняно з даними початку 90-х років, а твердості питної води збільшилась на 10%.  
       Згідно даних, одержаних при детальному обстеженні території агроландшафту ВСК „Ріжки” протягом 1991-2005 років,  критичними зонами у сільськогосподарських ландшафтах є подвір’я з високою концентрацією домашньої худоби,  тваринницькі ферми, місця неупорядкованого зберігання відходів тваринництва та комунальних відходів. Здійснити ефективну програму поліпшення екотоксикологічної ситуації в межах селітебних територій агроландшафтів, можна тільки при системному підході, який включає оптимізацію землекористування агроландшафту, науково-обґрунтовану ґрунтоводоохоронну організацію сільськогосподарських угідь, застосування науково-обґрунтованих агротехнологій, ліквідацію критичних осередків забруднення ґрунтів і водних джерел, в т.ч. питних колодязних вод в умовах присадибного господарювання, освітню і роз’яснювальну роботу з населенням.
 
Екотоксикологічна ситуація в сучасному агроландшафті / Корсун С.Г. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.: тези допов. – С. 263.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”
Вінницький національний технічний університет
Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet