Секція 6. Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія

К вопросу об физико-химических и биологических свойствах полисахаридов на основе хитинсодержащих соединений

В течение последних 10-15 лет особое внимание исследователей приковано к изучению комплекса свойств как природных, так и синтезируемых полисахаридов. Природные полисахариды хитин и хитозан обладают разнообразием ценных свойств, в частности, способностью к полимеризации, химической и биологической активностью к взаимодействию с тяжелыми металлами, красителями.

Вплив нітратів на здоров’я людини

Однією із важливих проблем, яка виникла як результат посилення антропогенного тиску на екосистеми, є проблема нітратів. Означену проблему в своїх публікаціях висвітлюють О.А.Соколов, Т.В.Бубнова, В.А. Агаєв, А.В.Тимченко та інші.

Новый подход к контролю микробной контаминации замкнутого и ограниченного по газообмену пространства

По наиболее распространённым представлениям, воздушная среда является смесью газов. Но такое представление лишь частично отражает реальность. Воздушная среда является газовой фазой компоненты среды обитания многих растений, животных и биоты почвы.

Влияние экзогенных оксидов азота и электромагнитного излучения на развитие опухолевого процесса

Экзогенные оксиды азота (ОА) и электромагнитное излучение (ЭМИ) являются одними из основных загрязнителей окружающей среды. Поступая в организм, ОА могут реагировать с различными биологическими молекулами, инициировать цепные свободнорадикальные процессы.

Исследование сравнительных сорбционных свойств природных глин Белгородских месторождений

Одной из наиболее остро стоящих проблем современной экологии является загрязнение водных объектов разнообразными токсикантами. В связи со все возрастающей необходимостью очистки сточных вод от различных загрязняющих веществ расширяется круг техногенных и природных материалов, способных выступать в роли сорбентов.

Влияние шестивалентного хрома на функциональную активность клеток Dunaliella Viridis Teod

В настоящее время сброс сточных вод различного происхождения в Мировой океан приобрел катастрофические размеры. Промышленные, сельскохозяйственные и коммунальные стоки, попадающие в море из рек от прибрежных городов, а также сброс сточных вод в открытые зоны моря нарушают естественные эволюционно-сложившиеся процессы в водных экосистемах,

Зависимость накопления тяжелых изотопов углерода и водорода в биосистемах от техногенного загрязнения окружающей среды

Кларки живого вещества впервые определил В.И. Вернадский, более точные сведения принадлежат А.П. Виноградову: О-70%, С – 18%, Н – 10,5%, N – 3.10-1. Остальные макроэлементы и микроэлементы (водные мигранты) составляют, соответственно, 1,21% и n•10-3 - n•10-5 %. Функциональная биологическая активность живых организмов оценивается путем изучения как метаболизма в целом, так и изотопного метаболизма отдельных биогенных элементов.

Стійкі органічні забруднювачі екосистеми

        Екологічно небезпечна ситуація для довкілля та населення України пов’язана з сучасною діяльністю потужного гірничодобувного, металургійного, енергетичного, хімічного та машинобудівного комплексів країни. Значну складову негативного впливу при цьому складають старі залишки рідких ракетних палив ВПК (гептил ~ 5 тис. тон; аміл, меланж – 18 тис. тон); непридатні пестицидні препарати сільського господарства (~ 14 тис. тон); відходи хімічних виробництв (гексахлорбензол 11 тис. тон; кислі гудронні залишки –лише в 2002/2003 роках у Львівську область їх було завезено ~ 20 тис. тон; мільйони кубічних метрів відходів збагачення уранової руди, с. Таромське Дніпропетровської області).
       Враховуючі вищеозначене, нами наведена класифікація найбільш токсичних то стійких органічних хлорвмісних забруднювачів довкілля (Persistent Organic Pollutants):
  • високотоксичних пестицидних препаратів (Алдрин, Ділдрин, Ендрин, Гептахлор, Хлордан, Мірекс, Токсафен, ДДТ, ТХБ);
  • промислових поліхлорованих біфенілів (ПХБ);
  • відходів високотемпературних хімічних виробництв: поліхлорованих дибензо-пара-діоксинів (ПХДД) та поліхлорованих дибензофуранів (ПХДФ), 

Фізико-хімічні закономірності і технології очищення відхідних газів від оксидів сульфуру

        В даний час ведуться інтенсивні дослідження з уловлювання і концентрування оксидів сульфуру як з метою очищення відхідних газів, так і глибокого використання сировини. 
       Основна кількість діоксиду сульфуру викидається в атмосферу тепловими електростанціями, транспортом, підприємствами кольорової і чорної металургії, нафтохімічними, сірчанокислотними та іншими виробництвами. Обсяг діоксиду сульфуру, що викидається в атмосферу, в усіх країнах світу перевищує 260 млн.т в рік, що еквівалентно близько 406 млн.т сульфатної кислоти
       На основі аналізу літературних даних, патентних досліджень, аналізу техніко – економічних показників різних методів очищення відхідних газів прийшли до висновку, що  у всіх відомих “твердофазних" (адсорбційних, каталітичних, озонокаталітичних) методах використовуються дефіцитні і дорогі матеріали, реагенти, апаратура. Враховуючи зазначене, а також на порядок нижчу собівартість рідкофазного очищення газів вибрано рідкофазний (аміачний) напрямок очищення газів.

Сторінки

Subscribe to RSS - Секція 6. Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія