Катастрофа на Чорнобильській атомній станції призвела до ураження територій багатьох країн світу. Наслідки цього лиха для довкілля ще довго будуть відчуватись і в Україні. Не дивлячись на те, що в зоні відчуження було проведено цілий ряд досліджень, об’єктами яких були різноманітні представники біоти, наслідки катастрофи для бактерій практично не було вивчено.
Радіоактивні речовини поступають в оточуюче середовище з різноманітних технічних джерел та в результаті різних процесів. Зокрема, антропогенні джерела включають ядерні випробовування та ядерний паливний цикл.
Сучасні агроекосистеми підлягають значному техногенному впливу, наслідком якого все частіше є забруднення грунтів ксенобіотиками. Полютанти чинять негативний вплив на ґрунтову мікробіоту, тому виникає нагальна необхідність проведення постійних довгострокових спостережень за її станом.
Екологічний моніторинг пасторальних екосистем є особливо актуальним для тих областей України, де пріоритетною галуззю народного господарства є тваринництво. До їх числа відноситься і Чернівецька область. Проте оцінка стану пасовищ не проводилась тут вже понад 40 років.
З розвитком промисловості та інших галузей у нас в країні стан навколишнього природного середовища і, зокрема, ґрунту набуває тенденції до погіршення. З метою регулювання впливу на довкілля службами Держекоінспекції (ДЕІ) Мінприроди України здійснюється чіткий контроль за антропогенною діяльністю, зокрема контроль відходів та забруднення ґрунту. В результаті здійснення контролю накопичується велика кількість даних, які підлягають обробці та узагальненню.
Для існування людства необхідно споживати продукти з наявністю повноцінних білків. Повноцінні білки з вмістом незамінних та критичних амінокислот є в наявності тільки в продуктах тваринного походження. В зв’язку з цим, зростає потреба у збільшенні виробництва м’яса та молока у країнах світу. Ці процеси призводять до збільшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней і розширення відгодівельних тваринницьких комплексів. Але разом із збільшенням поголів’я тварин зростає і кількість відходів, продуктів їх життєдіяльності. Кількість цих відходів постійно зростає, що при неправильній утилізації, зберіганні, переробці і використанні може призвести до забруднень ґрунтів, атмосфери та водойм.
Тому метою наших досліджень було вивчення наявності, об’єму та використання відходів галузі тваринництва в Білоцерківському районі Київської області.
Деградація грунтів України – наслідок ерозійних процесів у всіх їх проявах (водна, вітрова, іригаційна, пасовищна та агротехнічна); дегуміфікації із-за відсутності належних сівозмін, зокрема, впровадження монокультур; декальцинації (кислотна деградація); засолення та осолонцювання (негативи зрошувальних систем і підтоплення грунтів) і аридизації, яка безпосередньо зв’язана з дегуміфікацією та агрофізичними чинниками.
У програмних документах з охорони навколишнього природного середовища в Україні відзначено, що низька ефективність наявних очисних споруд веде до погіршення стану водних систем. При вирішенні цих проблем особливої уваги набувають біотехнологічні способи оброблення стоків, які можуть забезпечити потрібний рівень очищення, є економічними і можуть бути застосовані у широкому масштабі. Крім того, використання анаеробних способів очищення дає змогу отримувати біогаз, енергетичний еквівалент якого складає 1,7 кВт•ч/м3. Розроблення нових ефективних способів та удосконалення існуючих біотехнологій очищення стічних вод, а також утилізація корисних речовин із стоків з метою їх подальшого застосування відповідає вимогам безпеки довкілля.
У сучасних умовах особливо доцільною є інтеграція процесів очищення стічних вод, одержання горючого газу і утилізації продуктів, що були одержані, тому іншим актуальним аспектом є отримання добрив на основі відходів харчових підприємств, які в значній кількості містять біогенні елементи та, водночас, не містять важких металів.
Катастрофа на Чорнобильській атомній станції призвела до ураження територій багатьох країн світу. Наслідки цього лиха для довкілля ще довго будуть відчуватись і в Україні. Не дивлячись на те, що в зоні відчуження було проведено цілий ряд досліджень, об’єктами яких були різноманітні представники біоти, наслідки катастрофи для бактерій практично не було вивчено.
Радіоактивні речовини поступають в оточуюче середовище з різноманітних технічних джерел та в результаті різних процесів. Зокрема, антропогенні джерела включають ядерні випробовування та ядерний паливний цикл. 
Сучасні агроекосистеми підлягають значному техногенному впливу, наслідком якого все частіше є забруднення грунтів ксенобіотиками. Полютанти чинять негативний вплив на ґрунтову мікробіоту, тому виникає нагальна необхідність проведення постійних довгострокових спостережень за її станом.
Екологічний моніторинг пасторальних екосистем є особливо актуальним для тих областей України, де пріоритетною галуззю народного господарства є тваринництво. До їх числа відноситься і Чернівецька область. Проте оцінка стану пасовищ не проводилась тут вже понад 40 років.
Деградація грунтів України – наслідок ерозійних процесів у всіх їх проявах (водна, вітрова, іригаційна, пасовищна та агротехнічна); дегуміфікації із-за відсутності належних сівозмін, зокрема, впровадження монокультур; декальцинації (кислотна деградація); засолення та осолонцювання (негативи зрошувальних систем і підтоплення грунтів) і аридизації, яка безпосередньо зв’язана з дегуміфікацією та агрофізичними чинниками.
