Можливості використання відходів ТЕЦ для меліорації деградованих грунтів

Деградація грунтів України – наслідок ерозійних процесів у всіх їх проявах (водна, вітрова, іригаційна, пасовищна та агротехнічна); дегуміфікації із-за відсутності належних сівозмін, зокрема, впровадження монокультур; декальцинації (кислотна деградація); засолення та осолонцювання (негативи зрошувальних систем і підтоплення грунтів) і аридизації, яка безпосередньо зв’язана з дегуміфікацією та агрофізичними чинниками.
Зокрема, в потужній по потенціалу земельних ресурсів Полтавській області, яка має 2200,9 тис. га сільськогосподарських земель, в тому числі 1352,7 тис. га ріллі, деградовані грунти складають приблизно 800 тис. га, з них 320,3 тис. га відносяться до кислих грунтів і 488 тис. га – до солонцюватих. Такі обставини потребують широкого впровадження хімічної меліорації, що на теперішній час неможливо із-за зниження рівня бюджетного фінансування і початкового становлення ринкових принципів господарювання в галузі землекористування. В цій ситуації актуальним є використання відходів виробництв в якості хімічних меліорантів і добрив для відновлення деградованих грунтів. Багатотоннажні відходи – шлами хімводопідготовки ТЕЦ (5 тис. т на рік для ТЕЦ середньої потужності) відносяться до 4 класу небезпеки і за хімічним складом являються ідеальною речовиною для розкислення грунтів. До теперішнього часу застосування шламів хімводопідготовки стримувалося значним вмістом вологи в даному відході (? 60 %). Впровадження сучасних технологій  дозволяє вирішити вказану проблему і застосовувати шлам хімводопідготовки ТЕЦ в якості меліоранту і добрива для підвищення родючості грунтів. Метою проведеної роботи було створення хімічних меліорантів і добрив на основі відходів хімводопідготовки ТЕЦ. При цьому вирішувалися наступні задачі: 
- відпрацювання екологічно безпечних технологій для отримання хімічних меліорантів та добрив на основі відходів ТЕЦ;
- дослідження розвитку сільськогосподарських культур на грунтах з додаванням шламу ТЕЦ і комплексних добрив на основі шламу;
- вивчення можливостей застосування шламу для різних типів грунтів і вплив на їх властивості.
Меліорант для розкислювання грунтів отримували шляхом висушування шламу освітлення води ТЕЦ до вмісту вологи менше 10 %. Для меліорації солонцюватих грунтів була відпрацьована технологія отримання гіпсу як продукту нейтралізації шламом відпрацьованої сірчаної кислоти з наступним висушуванням гіпсу до вмісту вологи 5 %. На основі шламу отримували комплексні добрива (шлам + мінеральне добриво, шлам + органічне добриво). В якості мінеральних добрив використовували аміачну селітру, суперфосфат, сульфат калію,  а  органічних добрив – пташиний послід, перегній, торф, компост, сидерати, зневоднений осад стічних вод з міських очисних споруд (кек). В лабораторних та польових дослідах встановлено підвищення врожайності сільськогосподарських культур на кислих грунтах з додаванням шламу як меліоранта в середньому на 24 %, шламу хімводопідготовки у суміші з мінеральними або органічними добривами (комплексні мінеральні і органо-мінеральні добрива) – в середньому на 28%. 
Ефективність впливу шламу на розвиток рослин знаходиться в прямій залежності від механічного складу грунту. Внесення шламу ТЕЦ поліпшує фізичні властивості грунту; розкислює грунт; збагачує мікроелементами; позитивно змінює водний режим грунту; поліпшує структуру грунту порівняно з контрольними зразками; сприяє більш ефективному використанню мінеральних й органічних добрив; знижує вміст важких металів і радіоактивність рослинної продукції; стимулює біологічні процеси в грунті. В результаті проведених досліджень були зроблені наступні висновки:
1. Шлам, зневоднений на ФПАКМ або на шламонакопичувачах з подальшим досушуванням теплом відпрацьованих газів до вмісту вологи не більше 10 %, може успішно використовуватися в сільському господарстві в якості меліоранту для розкислення грунтів. Гіпс, який утворюється при нейтралізації шламом сірчаної кислоти, може бути рекомендованим для меліорації солонцюватих грунтів. Меліоранти і комплексні добрива отримують при використанні екологічно безпечних технологій.
2. Комплексні добрива мінеральні або органо-мінеральні на основі шламу хімводопідготовки ТЕЦ сприяли більш інтенсивному розвитку рослин порівняно з контрольними зразками. Кращими виявилися комплексні препарати шламу з суперфосфатом і шламу з органічними добривами, багатими на фосфор і азот (пташиний послід і кек). Обсяги внесення мінеральних та органічних добрив при застосуванні комплексних добрив можливо знижувати до ? від норми.
3. В проведених дослідженнях встановлений позитивний вплив внесення шламу на властивості ґрунту. 
 
Можливості використання відходів ТЕЦ для меліорації деградованих ґрунтів / Пасенко А.В., Зюман Б.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 45.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 1 “Техногенно-екологічна безпека України і прогнозування ризиків. Переробка та утилізація промислових і побутових відходів”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet