Екологічний моніторінг грунтових бактерій в 10 км зоні ЧАЕС

Катастрофа на Чорнобильській атомній станції призвела до ураження територій багатьох країн світу. Наслідки цього лиха для довкілля ще довго будуть відчуватись і в Україні. Не дивлячись на те, що в зоні відчуження було проведено цілий ряд досліджень, об’єктами яких були різноманітні представники біоти, наслідки катастрофи для бактерій практично не було вивчено.
Саме це зумовило мету нашої роботи. Ми поставили перед собою завдання: оцінити екологічні наслідки катастрофи на ЧАЕС для бактерій; ізольованих з зони відчуження, та визначити їх чутливість до стресових факторів. 
       Проведений нами екологічний моніторинг показав, що якісний та кількісний склад аеробних хемоорганотрофних бактерій у ґрунтах 10км зони ЧАЕС бідніший, ніж у контрольних ґрунтах (1993-1995 р.р.). У всіх ґрунтах зони ЧАЕС знайдені Bacillus subtilis, Bacillus cereus, Methylobacterium extorquens або Methylobacterium mesophilicum, інші види хемоорганотрофних бактерій виявлені не у всіх зразках. Чисельність целюлозоруйнуючих, нітрифікуючих і сульфатвідновлюючих бактерій у ґрунтах 10 км зони ЧАЕС на 1-3 порядки була меншою, ніж у контрольних ґрунтах [1]. Таким чином, під впливом антропогенної радіації у ґрунтах 10 км зони відбулося зменшення чисельності й різноманітності ґрунтових бактерій.
       Бактерії в зоні ЧАЕС піддавалися дії різних видів іонізуючого випромінювання, що могло модифікувати їхню вихідну радіостійкість. Тому було досліджено вплив гамма-випромінювання на виживання бактерій. Встановлено, що штами M. mesophilicum, M. extorquens, B. subtilis і B. subtilis стійкі до гамма-опромінення незалежно від місць їх природного існування (зона ЧАЕС або поза зоною). LD90 ?-випромінювання для представників Methylobacterium і Bacillus становила, відповідно, 2,0-3,4 і 3,7-4,4 кГр, а LD99,99 – 4,5-6,9 і більше за 10 кГр. Високі порогові дози гамма-випромінювання для штамів Methylobacterium і Bacillus свідчить про ефективність функціонування у них систем репарації ДНК. Чутливими до гамма-випромінювання були штами Pseudomonas sp., Nocardia sp. та деякі інші нокардієформи. 
       Становить певний інтерес також вивчення впливу інших стресових факторів, що ушкоджують ДНК, а саме УФ, Н2О2, та дегідратації. Найбільш стійкими до УФ були B. subtilis і B. cereus, а також M. extorquens і M. mesophilicum (ЛД90 від 40 до більш ніж 211 Дж/м2). Ці ж бактерії були стійкі до перекису водню та дегідратації (летальні концентрації Н2О2 у діапазоні 0,3М-1,0М; виживання після дегідратації – 60-90%) [2]. Найбільш чутливими були флюоресцуючі псевдомонади (ЛД90 УФ – від 6 до 18 Дж/м2; летальна концентрація Н2О2 менша за 0,1М; виживання після дегідратації менше за 0,1%). У всіх досліджених зразках ґрунтів, відібраних на стаціонарних пунктах спостереження в зоні ЧАЕС (рівень радіоактивності в 1987-1995 р.р. змінився від 1000 до 2 мкКи/кг ґрунту), були виявлені, крім стійких, також чутливі до УФ і Н2О2 та дегідратації бактерії. Однак, бактерії, стійкі до факторів, що ушкоджують ДНК, в ґрунтах зони ЧАЕС переважали. Очевидно, перевагу для виживання в зоні катастрофи на ЧАЕС одержали бактерії, які мають ефективні механізми репарації ушкоджень ДНК.
 
Література
  1. Романовская В.А. Соколов И. Г. Рокитко П.В., Чорная Н. А. Экологические последствия радиоактивного загрязнения для почвенных бактерий в 10 км зоне ЧАЭС //Микробиология. – 1998. – Т. 67, № 2. – С. 274 – 280
  2. Рокитко П.В., Малашенко Ю.Р., Романовская В.А., Черная Н.А. Устойчивость штаммов Methylobacterium, изолированных из зоны отчуждения ЧАЭС, к гамма-излучению и другим стрессовым факторам //Вісник Одеського національного університету. – 2001. – Т. 6, в. 4, (“Біологія”). – С. 255 – 258.
 
Екологічний моніторінг ґрунтових бактерій в 10 км зоні ЧАЕС / Рокитко П.В., Романовська В.О. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 80.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 2 “ Моделювання і моніторинг довкілля. Геоінформаційні системи і технології”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet