Екологічна експертиза посліду при включенні до раціонів птиці різних форм кобальту

Серед різних галузей тваринництва найбільш динамічною є птахівництво. Ця галузь здатна забезпечувати населення людей відносно дешевими та  біологічно цінними продуктами харчування. Функціонування великих птахопідприємств спричинило ряд господарських, ветеринарних та екологічних проблем.
Розв’язання цих проблем сприятиме підвищенню продуктивності птиці, одержанню доброякісної продукції та забезпеченню належного екологічного стану у зонах агроекосистеми, де функціонують великі птахогосподарства.
       У технологічних процесах вирощування птиці залучається велика маса комбікормів, що призводить до накопичення значних обсягів посліду, тому виникає питання його раціонального використання і утилізації. Щоб зменшити негативний вплив на навколишнє середовище цих відходів необхідно проводити дослідження щодо контролю та регулювання колообігу у середовищі хімічних елементів, серед яких важливе значення мають важкі метали. Вони входять до складу кормів та води і трансформуються в продукцію птахівництва і послід. Темпи розсіювання і залучення цих елементів у біогенний колообіг останнім часом значно зросли. Їх надзвичайний вплив на рослинні і тваринні організми дозволяє віднести метали-біотики до небезпечних забруднювачів біосфери. Це пояснюється тим, що важкі метали мають високу токсичність при низьких концентраціях, акумулюються в окремих ланках трофічного ланцюга та створюють пролонговану загрозу існуванню біооб’єктів.
       Біологія годівлі сільськогосподарської птиці вимагає використання металів-біотиків, які є есенціальними факторами живлення. До таких елементів відноситься і кобальт. У тваринному організмі він входить до складу органічних сполук, що мають високу біологічну активність. Фізіологічний ефект кобальту передусім зумовлений його присутністю у молекулі ціанкобаламіну, в якому його міститься 4,5%. Іони металу справляють специфічну дію на процес гемопоезу, підвищують засвоєння організмом заліза та інтенсифікують обмін речовин в організмі птиці. Кобальт активує аргіназу, кісткову та кишкову фосфатазу, каталазу, альдолазу, пригнічує ріст кишкової палички й інших шкідливих мікроорганізмів. Основні запаси цього металу в організмі тварин містяться в печінці, м’язах, селезінці та легенях. Потребу тварин та птиці у кобальті задовольняють шляхом додавання до раціонів мінеральних солей металу. 
       Традиційне використання кобальту у годівлі птиці у вигляді сульфатних сполук має ряд недоліків, серед яких слід відзначити їх невисоку біологічну доступність. Це призводить до того, що значна частина цього елементу не засвоюється у організмі із корму і проходить транзитом через шлунково-кишковий канал у послід, створюючи екологічну небезпеку у агроекосистемах.
       З огляду на зазначене, була поставлена мета дослідити вплив додавання різних джерел  кобальту до комбікорму курчат-бройлерів на концентрацію цього елементу у посліді птиці. Для дослідження було сформовано чотири групи курчат, яким згодовували кобальт сірчанокислий як контроль і різні дози синтезованої нами органічної сполуки кобальту.
       По закінченню дослідження, яке тривало 42 доби, відбирали проби посліду, в якому досліджували концентрацію кобальту шляхом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. За результатами досліджень було встановлено, що на вміст елемента у відходах птиці впливають як джерело кобальту, так і концентрації його у комбікормах. 
       Експериментально доведено, що найвища продуктивність і найменша концентрація кобальту у посліді птиці була у групі, якій згодовували комбікорм із вмістом  50% від норми металу у вигляді органічної сполуки. 
 
Екологічна експертиза посліду при включенні до раціонів птиці різних форм  кобальту / Герасименко В.Г., Мерзлов С.В.  // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 111.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet