Однією з головних проблем сьогодення є якість питної води. До останнього часу оцінка потенційної токсичності вод, що надходять споживачу взагалі не розглядалася. Більшість українських фірм, що випускають воду в пляшках, не здійснюють контролю якості продукту.
Оксиди азоту (NO, NO2), діоксид сірки (SO2) і оксид вуглецю (СО) є високотоксичними забруднювачами атмосферного повітря.
За діючими в країнах СНД санітарними нормами середньодобові гранично допустимі концентрація (ГДКсд) цих газів в атмосферному повітрі знаходяться на рівні мікроконцентрацій і складають: для SO2 – 0,05 мг/м3, для NO – 0,06 мг/м3, для NO2 – 0,04 мг/м3, для СО – 3,0 мг/м3.
В Україні мережа спостережень за забрудненням навколишньої природного середовища працює на базі центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО). Оцінка стану атмосферного повітря здійснюється на стаціонарних постах спостережень за забрудненням (ПСЗ). В атмосферному повітрі визначається вміст більш як 30 забрудників зокрема оксидів азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, пилу, формальдегіду, важких металів і бенз(а)пірену.
В зв’язку з подальшим погіршенням екологічного стану довкілля та постійно діючими джерелами забруднення важкими металами навколишнього середовища гостро стоїть проблема оцінки стану поверхневих та підземних вод та якості питної води.
Рівень забруднення довкілля, а також проблема охорони навколишнього середовища в теперішній час є однією з найактуальніших проблем сучасності. Щоб визначити склад екологічних матеріалів широко використовують методи хімічного аналізу, фізико-хімічні, а в останній час – інструментальні фізичні методи, а саме: атомно-адсорбційний аналіз (ААS), атомно-емісійний (OSA), рентгенофлюоресцентний (XRF).
Науково-виробниче підприємство „Спаринг-Віст Центр” було організоване науковцями воєнно-промислового комплексу колишнього СРСР, які поставили перед собою задачу налагодити випуск сучасних, надійних, точних і, в той же час, конкурентоспроможних приладів і систем радіаційного контролю.
Серед оптико-електронних приладів, які можуть використовуватися для аналізу оптичних полів різноманітного походження, телевізійні інформаційно - вимірювальні системи (ТІВС) мають найбільший показник інформативності.
При цьому, з одного боку, наявний постійно зростаючий попит на вимірювальні прилади з характеристиками, які можуть бути забезпечені тільки телевізійною системотехнікою, робляться численні спроби вирішення конкретних задач екологічного моніторингу, а також важливих задач в астрономії, на транспорті, в металургійному виробництві, в лазерних та електронно-променевих технологіях обробки матеріалів, в медичній діагностиці тощо, а з іншого – внаслідок спрощеного підходу до методології застосування ТІВС існує реальна небезпека отримати результат, неадекватний їх можливостям.
В Інституті фізики Національної академії наук України протягом 2000-2004 років в рамках програми “Дослідження в галузі сенсорних систем та технологій”, Української Антарктичної програми та деяких інших проектів отримано ряд важливих, піонерських результатів та розробок, які можуть бути корисними при вирішенні проблем відтворення навколишнього середовища.
Один з напрямків це розробка та впровадження у виробництво тест-методів та портативних сенсорних приладів для аналітичного контролю та тестування питної води. Це зумовлено потребами практики і пов’язано з великим обсягом аналізів, які проводяться в галузі питного водопостачання, для захисту водного басейну від забруднення та під час моніторингу об’єктів навколишнього середовища тощо.
В Інституті фізики розроблено технологію та прилад для холодної стерилізації медичних інструментів та матеріалів на основі газового розряду. Ця технологія може змінити вже існуючу в медичній практиці екологічно небезпечну технологію холодної стерилізації, що використовує окис етилену та його сполуки.
Серед головних факторів, які негативно впливають на навколишнє середовище, особливе місце по своїй значимості та ступеню впливу на довкілля, займає техногенне забруднення атмосфери. Дія цього фактора викликає пригнічення росту та розвитку рослин, також досить вразливими є лісові екосистеми. Ступінь пошкодження лісових насаджень знаходиться в прямій залежності від фітотоксичності забруднювачів атмосфери.
У відповідності з “Програмою формування Загальноєвропейської екомережі на 1996-2000 роки” та “Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України на період 2000-2015 роки” розроблені та затверджені програми формування регіональних екомереж адміністративних областей України.
Однією з головних проблем сьогодення є якість питної води. До останнього часу оцінка потенційної токсичності вод, що надходять споживачу взагалі не розглядалася. Більшість українських фірм, що випускають воду в пляшках, не здійснюють контролю якості продукту.
Оксиди азоту (NO, NO2), діоксид сірки (SO2) і оксид вуглецю (СО) є високотоксичними забруднювачами атмосферного повітря. 
В зв’язку з подальшим погіршенням екологічного стану довкілля та постійно діючими джерелами забруднення важкими металами навколишнього середовища гостро стоїть проблема оцінки стану поверхневих та підземних вод та якості питної води. 
Рівень забруднення довкілля, а також проблема охорони навколишнього середовища в теперішній час є однією з найактуальніших проблем сучасності. Щоб визначити склад екологічних матеріалів широко використовують методи хімічного аналізу, фізико-хімічні, а в останній час – інструментальні фізичні методи, а саме: атомно-адсорбційний аналіз (ААS), атомно-емісійний (OSA), рентгенофлюоресцентний (XRF).
У відповідності з “Програмою формування Загальноєвропейської екомережі на 1996-2000 роки” та “Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України на період 2000-2015 роки” розроблені та затверджені програми формування регіональних екомереж адміністративних областей України.
