Транспортування основної частини вугілля від шахт до центральних збагачувальних фабрик (ЦЗФ) і від ЦЗФ до користувачів здійснюється залізничним транспортом. Для транспортування вугілля використовують чотириосні вагони вантажністю 63 т. З метою раціонального використання вагонів завантаження здійснюється з перевантаженням 1,5...3,5т. В результаті чого над поверхнею вагону утворюється шапка висотою до 700 мм. Під час формування вугільних потягів при спуску з “гірки” здійснюється зіткнення вагонів, внаслідок чого із них висипається частина вугілля, забруднюючи міжрейкове полотно і навколишнє середовище пилом. Витрачається вугілля і при транспортуванні від вивітрювання( із розрахунку 0,25% витрат на 1 вагон при дальності транспортування до 50 км ). Тільки на станції Дебальцеве за рік утворюється до 10тис.т вугілля. В процесі очищення полотна робітники підлягають дії пилу, який вміщує до 8 % вільного двоокису кременю. Концентрація пилу в повітрі сягає до 120 мг/м3, що може призвести до забруднення повітря і захворювань органів дихання.
Метою роботи є створення енергоефективних систем постачання теплової, електричної енергії і холоду з використанням біоенергетичних ресурсів в комплексі з традиційними та нетрадиційними джерелами енергії шляхом систематизації і узагальнення існуючого вітчизняного і закордонного досвіду [1-5] (технології, апаратурно-схемні рішення, обладнання тощо) і розробки на цій основі системних методів синтезу вказаних вище систем.
Проведено систематизацію і узагальнення інформації з формування енерготехнологічних схем з біогазовими, когенераційними установками, теплогенераторами, теплонасосними установками і станціями, устаткуванням для використання нетрадиційних джерел енергії та ін.
Узагальнено досвід комплексного використання і комбінування різних теплоносіїв в системах з урахуванням різних чинників, наприклад, доступності, зміни вартості енергоносіїв згідно з кон’юнктурою ринку та в різні періоди доби тощо.
Розроблена узагальнена схема з надлишком елементів, технологічних зв’язків, режимів роботи, енергоносіїв, з якої формуються конкретні схеми енергоефективних систем тригенерації за запропонованими нами системними правилами.
Використання сонячної енергії, як альтернативного джерела енергії, на сьогодні йде по двом основним напрямкам: безпосереднім перетворенням в тепло і в електроенергію. Перший шлях, термодинамічний, як правило використовується для безпосереднього отримання теплової енергії невисокого температурного потенціалу (опалення будівель, гаряча вода, охолодження повітря тощо).
Людина сприймає світ, що її оточує цілісно: форма, колір, розташування та розміри предметів. їх оточення впливає на самопочуття, настрій, працездатність і , навіть, характер людини. Подібну інформацію людина сприймає через органи зору, але вона практично безсила змінити навколишнє середовище. Можна звити собі затишне гніздечко, але виходячи на вулицю, знову бачити одноманітність сірих будинків на фоні асфальтових доріг. Науково доведено, що такий міський пейзаж заполоняє шкідливим для людей “відеорядом”.
З давніх-давен український народ відрізнявся оригінальністю, естетичністю і змістовністю присадибних ділянок, які зумовлювали неповторний колорит і красу кожного окремого будинку і кожного селища в цілому. Майже неможливо було знайти ззовні схожі будівлі, що досягалось в основному не архітектурним мистецтвом, а мистецтвом “живого орнаменту”, який створювався завдяки єдиному неповторному ансамблю з квітів, дерев, будинку.
Мова йде про штучні джерела, які використовуються сумісно з оком людини. Штучне світло, починаючи від вогнища, нерозривно зв’язано з прогресом розвитку людства. При цьому однобоко розв’язуються задачі створення умов для максимальної працездатності людини, як оператора, посилення інформативності поля спостереження, а також комерційні успіхи реклами, заміни реального поля кіно, телебаченням тощо. Тобто, в даному аспекті конструктори знаходяться тільки на початковій стадії розв’язку проблеми. Що ж регламентує практичне застосування цього виду “технічного прогресу”?
Робляться спроби [1,2] розв’язування задачі пошуку “оптимального” джерела світла. Проте ці розв’язки є неповними і розв’язують задачу тільки в певному наближенні, хоча їх розв’язок конче потрібний.
Останнім часом світова наука і практика все більше уваги акцентує на проблеми утилізації, переробки органічних відходів та використанні їх енергії за допомогою біотехнології вермікультивування у складі біоконверсійного комплексу.
Найбільш гострими екологічними проблемами Вінницької області є:
1. Загроза втрати контролю за поводженням з непридатними, невизначеними та забороненими пестицидами. У Вінницькій області, за неповними даними інвентаризації, накопичено 1016 тонн заборонених та непридатних до використання пестицидів у фактично безхазяйних складах колишніх сільськогосподарських підприємств.
Проблеми нестачі енергоресурсів та проблеми погіршення стану навколишнього середовища з кожним днем стають усе актуальнішими для людства. Тож пошук методів розв‘язання цих проблем для науковців є теж актуальним.
Пик строительства МГЭС в Украине пришелся на послевоенные годы. К концу 60-х в стране эксплуатировалось 956 малых гидроэлектростанций.
Використання сонячної енергії, як альтернативного джерела енергії, на сьогодні йде по двом основним напрямкам: безпосереднім перетворенням в тепло і в електроенергію. Перший шлях, термодинамічний, як правило використовується для безпосереднього отримання теплової енергії невисокого температурного потенціалу (опалення будівель, гаряча вода, охолодження повітря тощо). 
Останнім часом світова наука і практика все більше уваги акцентує на проблеми утилізації, переробки органічних відходів та використанні їх енергії за допомогою біотехнології вермікультивування у складі біоконверсійного комплексу. 
Найбільш гострими екологічними проблемами Вінницької області є:
Проблеми нестачі енергоресурсів та проблеми погіршення стану навколишнього середовища з кожним днем стають усе актуальнішими для людства. Тож пошук методів розв‘язання цих проблем для науковців є теж актуальним.
