Проблеми штучних джерел світла

        Мова йде про штучні джерела, які використовуються сумісно з оком людини. Штучне світло, починаючи від вогнища, нерозривно зв’язано з прогресом розвитку людства. При цьому однобоко розв’язуються задачі створення умов для максимальної працездатності людини, як оператора, посилення інформативності поля спостереження, а також комерційні успіхи реклами, заміни реального поля кіно, телебаченням тощо. Тобто, в даному аспекті конструктори знаходяться тільки на початковій стадії розв’язку проблеми. Що ж регламентує практичне застосування цього виду “технічного прогресу”?
       Робляться спроби [1,2] розв’язування задачі пошуку “оптимального” джерела світла. Проте ці розв’язки є неповними і розв’язують задачу тільки в певному наближенні, хоча їх розв’язок конче потрібний.
       Але при цьому відсутні критерії для врахування екологічних проблем в розв’язку задачі пошуку спектрального складу, постійності в часі, структурі тощо. Прогрес зв’язаний не тільки з розвитком задач, що розв’язуються людством, але і з роботою людства. При цьому змінюються умови всіх органів відчуття. Все ж, очі людей залишаються джерелом інформації, а відповідно необхідно приділяти більше уваги до “оптичної інформації”, що “споживає” око людини.
       Виходимо з відомого. За допомогою світла лікують людей. Отже, світло (його спектральний склад, інтенсивність) впливає на стан самопочуття людини, як і всього живого, на теперішній час, на майбутнє, на процес відтворення себе. Який ризик оперування нам знайомим світлом? Отже, які граничні умови з точки зору гігієни людини лежать перед пошуковцем „оптимального” штучного джерела світла? 
       Передача кольорів, виявлення об’єктів спостереження  відносно фону (тла) вимагають неперервності функції спектральної густини яскравості чи освітлення, світимості. Але, все ж, чи допустимі вузькосмугові розриви? Чим грозять такі розриви, яка допустима ширина таких розривів?    
       На цей час відсутні надійні результати досліджень впливу на організм, зокрема, різних спектральних ділянок світла, дії Фраунгоферових ліній, їх співвідношень по інтенсивності тощо. Без таких досліджень не можна висунути критерії оцінки джерел світла, до яких необхідно віднести не тільки освітлювальні системи, але й системи інформації (сигналізації, реклами, телебачення тощо). На скільки це важливо?
       Людство, як і природа взагалі, формувались під впливом сонячного світла. В сонячному світлі в тій чи іншій мірі проглинались ділянки спектра атмосферою Сонця та Землі. Таке поглинання постійне, а його інтенсивність має варіації. Воно табульоване і носить Фраунгоферових  ліній.
       Отже, виникають деякі протиріччя: людство формувалось в умовах розривів чи квазірозривів спектральної густини фотометричних величин сонячного світла в той час, коли логічно ми губимо частку інформації при наявності таких розривів. В той  же час, конструктивно важко добитись наявності розривів функцій спектральної густини штучних джерел світла. Економічно також виникають проблеми усування деяких ділянок спектру, застосування додаткової апаратури.
       Але вивчення дії на очі людей, на людину взагалі, як і на природу, випромінювання Фраунгоферових ліній видимого і невидимого діапазону спектру, конче потрібне для розв’язку проблеми штучних джерел світла. Результати таких досліджень повинні лягти в основу регламентацій вимог до джерел світла.      
Література
1. Паламарюк М.В. Фотометричні основи колориметрії. – Чернівці: Рута, 2005. – 486 с.
2. Сапожников Р.А. Теоретическая фотометрия. – М.: Энергия, 1977. – 264 с.
 
Проблеми штучних джерел світла / Паламарюк М.В. // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 190.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р.
Вінницький національний технічний університет
Секція 5 “Інженерні шляхи вирішення екологічних проблем України. Альтернативні (відновлювальні) джерела енергії ”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet