Агроландшафт – природно-антропогенна система, яка є об'єктом сільськогосподарської діяльності і водночас середовищем життєдіяльності людини, а також формування агрофітоценозів [10]. Грунт є одним з найважливіших елементів агроландшафта.
Удобрення сільськогосподарських культур – один з найважливіших факторів підвищення врожайності та поліпшення якості продукції. На практиці використовують багато видів органічних (гній ВРХ, торфогнойові компости і ін.) добрив.
Одним із невід’ємних факторів впливу розробки нерудних кар’єрів є значне забруднення атмосферного повітря у процесі виробничої діяльності. Це питання вивчається вже досить давно [2, 4]. Багато наукових робіт присвячено питанням аерології кар’єрного простору, розглядається склад кар’єрної атмосфери, основні джерела її забруднення та швидкість винесення пилу і шкідливих газів за межі кар’єру [1, 3].
Ґрунт як природно-історичне тіло і предмет людської діяльності і як основний засіб сільськогосподарського виробництва не може бути відірваним від екологічних і географічних умов його формування. Ґрунтоутворення внаслідок неоднорідності фізико-географічних та екологічних факторів розвивається за різними типами надходження органічної речовини і процесів її розкладу та перетворення в гумус, комплексу процесів руйнування мінеральної маси і синтезу органо-мінеральних новоутворень, акумуляції і міграції речовин, що в сукупності зумовлює формування різних ґрунтів за характером будови профілів і генетичних горизонтів та їх властивостей.
До однієї з найбільш важливих особливостей забруднення ґрунтів Донбасу варто віднести комплексність забруднення. Забруднюючі речовини представлені: важкими металами з різним ступенем окислювання; продуктами горіння у формі оксидів газів; складними органічними речовинами; технологічним пилом різноякісним по складу; продуктами пилу відвалів відходів різних виробництв; локальними забрудненнями, які обумовлені аварійними ситуаціями на промислових і транспортних об'єктах.
Ґрунти є природно – історичними тілами, які виникли на певному відрізку еволюції планети в результаті взаємодії встановлених ще В.В. Докучаєвим чинників ґрунтоутворення. Вони характеризуються певними ознаками і виконують притаманні їм функції. На підставі наявності у ґрунті певних генетичних горизонтів і ознак цих горизонтів здійснюється діагностика ґрунтів з віднесенням їх до певного типу, підтипу, роду і так далі.
Північно-західне Причорномор’я посідає одне із провідних місць на Україні щодо наявності сприятливих природно-кліматичних умов, унікальних природних лікувальних ресурсів для відпочинку та покращення здоров’я людей. Серед них особливо цінними є лікувальні пляжі, які в поєднанні з прилеглою морською акваторією можливо віднести до природних лікувальних ресурсів.
Проведення комплексної оцінки стану здоров’я людини на сучасному етапі розвитку медичної науки зумовлює нагальну потребу у вивченні комплексу критеріїв, що мають як суто медичне, так і важливе соціальне, гігієнічне, психологічне, педагогічне та, незаперечно, екологічне значення.
На початку 2011 року набрав чинності Закон України «Про Основні засади (Стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» (№2818-17). Згідно з цим законом антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу. Стан земельних ресурсів України близький до критичного. За період проведення земельної реформи значна кількість проблем у сфері земельних відносин не лише не розв'язана, а й загострилася [1].
Проблема забезпечення людства якісними продуктами харчування у ХХІ сторіччі стане ще гострішою і може бути вирішеною лише за умов модернізації сільськогосподарського виробництва, розробки і реалізації національної аграрної політики, що базується на основі екологічних підходів.
Агроландшафт – природно-антропогенна система, яка є об'єктом сільськогосподарської діяльності і водночас середовищем життєдіяльності людини, а також формування агрофітоценозів [10]. Грунт є одним з найважливіших елементів агроландшафта.
Північно-західне Причорномор’я посідає одне із провідних місць на Україні щодо наявності сприятливих природно-кліматичних умов, унікальних природних лікувальних ресурсів для відпочинку та покращення здоров’я людей. Серед них особливо цінними є лікувальні пляжі, які в поєднанні з прилеглою морською акваторією можливо віднести до природних лікувальних ресурсів.
Проведення комплексної оцінки стану здоров’я людини на сучасному етапі розвитку медичної науки зумовлює нагальну потребу у вивченні комплексу критеріїв, що мають як суто медичне, так і важливе соціальне, гігієнічне, психологічне, педагогічне та, незаперечно, екологічне значення. 
Проблема забезпечення людства якісними продуктами харчування у ХХІ сторіччі стане ще гострішою і може бути вирішеною лише за умов модернізації сільськогосподарського виробництва, розробки і реалізації національної аграрної політики, що базується на основі екологічних підходів.
