Відомо, що до 40% зростання енергоспоживання припадає на сектор індустрії, що займається виробництвом електроенергії. Відповідно високі викиди діоксиду вуглецю пов'язані з сектором енергетики [1]. За даними статистики, щорічний приріст споживання енергії складає 2,5-3,5%. Якщо така тенденція збережеться, то підвищення вмісту діоксиду вуглецю в атмосфері за рахунок спалювання вуглеводнів зумовить парниковий ефект і, отже, глобальне потепління.
У природі є дуже багато різноманітних явищ, механізм яких людина так і не з'ясувала до кінця. Одними з таких явищ природи є «бабине літо» і «хрещенські морози». «Бабине літо», це період осені з по-літньому теплою до +20-270С і сухою погодою впродовж 14-20 днів, а «хрещенські морози», це період зими, який відносять до різкого січневого пониження температури до -15-270С. і пов'язують з оновленням води в день її релігійного хрещення. Науково ці явища природи пов'язують зі стійкимии антициклонами [1, 2].
Закони України дозволяють імпортувати і застосовувати пральні порошки, що містять у собі до 22 % фосфатів. Щоденно до природи України саме через застосування фосфатних порошків потрапляє 70-75 тисяч тонн фосфатів, а безпосередньо до прісноводних водоймищ - 60-65 тисяч тонн сульфатів, відповідно 40 і 30 тисяч тонн силікатів та інших отруйних речовин.
Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного та рослинного світу і є обмеженими й уразливими природними об’єктами [1]. Проблема якості води на Україні завжди стояла дуже гостро. У річки, водоймища, озера та ставки надходять стоки більш як з 2350 об’єктів, з них 40 % без очищення або з очищенням, що не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
Пониззя Дніпра – осередок збереження природних водойм заплавного типу, які є місцем мешкання 14 рідкісних, зникаючих і ендемічних видів флори та фауни, що занесені до Червоної книги України, Світового Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи (МСОП), Європейського Червоного списку. Поймова гідроекосистема включає близько 200 заплавних водойм (озер, лиманів та заток) загальною площею біля 80 км2, у тому числі 18 озер індивідуальною площею понад 1 км2
Перед людством все актуальнішим стає питання зменшення антропогенного навантаження на атмосферу на державному та міждержавному рівнях. Проте не дивлячись на це, визначення глобального стандарту чистого повітря досі є відкритим питанням. Оскільки за своїм хімічним складом, атмосферне повітря в різних регіонах Землі, має суттєві природні відмінності, які для окремих елементів можуть сягати до 1000-кратної зміни їх концентрації.
Водним Кодексом України (стаття 35) встановлено декілька видів нормативів у галузі використання і охорони вод, серед яких основну роль в обмеженні подальшого забруднення водних об’єктів відіграють нормативи екологічної безпеки водокористування (ГДК) та нормативи гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин, при розробленні яких враховуються величини ГДК.
Вода є найважливішою складовою навколишнього середовища. Після повітря вона є другим за значенням компонентом, необхідним для життя. Про те, наскільки важлива вода, свідчить той факт, що її вміст у різних органах і тканинах людського організму складає 70-90%. Вода необхідна для підтримання всіх обмінних процесів, вона приймає участь у засвоєнні поживних речовин клітинами.
В останній час актуальність геологічного вивчення міських територій обумовлена інтенсифікацією будівництва, коригуванням регламентуючої містобудівельної документації у відповідності до сучасних екологічних вимог, необхідністю оцінки ризику прояву небезпечних природних та природно-техногенних явищ або процесів. Стійкість та динамічність урбанізованих природно-техногенних геосистем в цілому визначається низкою чинників, серед яких важливим є стан підземної гідросфери.
На території України проведені успішні біоіндикаційні дослідження А.І. Горовою, В.П. Бессоновою, І.І. Коршиковим та ін. Методи біоіндикаціїї застосовуються для визначення рівнів токсико-мутагенної активності об’єктів навколишнього середовища (води, ґрунтів, атмосферного повітря, відходів) та ґрунтуються на встановленні різниці між значеннями цитогенетичних показників (рівень стерильності пилку індикаторних рослин, мітотичний індекс та частота аберантних хромосом у кореневій меристемі, частота клітин з мікроядрами в епітеліоцитах ротової порожнини дітей дошкільного віку) у тест-об’єктах, що аналізуються (дослід), та аналогічними показниками в екологічно чистих умовах [7].
Відомо, що до 40% зростання енергоспоживання припадає на сектор індустрії, що займається виробництвом електроенергії. Відповідно високі викиди діоксиду вуглецю пов'язані з сектором енергетики [1]. За даними статистики, щорічний приріст споживання енергії складає 2,5-3,5%. Якщо така тенденція збережеться, то підвищення вмісту діоксиду вуглецю в атмосфері за рахунок спалювання вуглеводнів зумовить парниковий ефект і, отже, глобальне потепління.
У природі є дуже багато різноманітних явищ, механізм яких людина так і не з'ясувала до кінця. Одними з таких явищ природи є «бабине літо» і «хрещенські морози». «Бабине літо», це період осені з по-літньому теплою до +20-270С і сухою погодою впродовж 14-20 днів, а «хрещенські морози», це період зими, який відносять до різкого січневого пониження температури до -15-270С. і пов'язують з оновленням води в день її релігійного хрещення. Науково ці явища природи пов'язують зі стійкимии антициклонами [1, 2].
Закони України дозволяють імпортувати і застосовувати пральні порошки, що містять у собі до 22 % фосфатів. Щоденно до природи України саме через застосування фосфатних порошків потрапляє 70-75 тисяч тонн фосфатів, а безпосередньо до прісноводних водоймищ - 60-65 тисяч тонн сульфатів, відповідно 40 і 30 тисяч тонн силікатів та інших отруйних речовин.
Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного та рослинного світу і є обмеженими й уразливими природними об’єктами [1]. Проблема якості води на Україні завжди стояла дуже гостро. У річки, водоймища, озера та ставки надходять стоки більш як з 2350 об’єктів, з них 40 % без очищення або з очищенням, що не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
Перед людством все актуальнішим стає питання зменшення антропогенного навантаження на атмосферу на державному та міждержавному рівнях. Проте не дивлячись на це, визначення глобального стандарту чистого повітря досі є відкритим питанням. Оскільки за своїм хімічним складом, атмосферне повітря в різних регіонах Землі, має суттєві природні відмінності, які для окремих елементів можуть сягати до 1000-кратної зміни їх концентрації. 
В останній час актуальність геологічного вивчення міських територій обумовлена інтенсифікацією будівництва, коригуванням регламентуючої містобудівельної документації у відповідності до сучасних екологічних вимог, необхідністю оцінки ризику прояву небезпечних природних та природно-техногенних явищ або процесів. Стійкість та динамічність урбанізованих природно-техногенних геосистем в цілому визначається низкою чинників, серед яких важливим є стан підземної гідросфери.
