Урахування небезпечних сучасних геологічних процесів при визначенні меж лікувальних пляжів у регіоні північно-західного Причорномор’я

Північно-західне Причорномор’я посідає одне із провідних місць на Україні щодо наявності сприятливих природно-кліматичних умов, унікальних природних лікувальних ресурсів для відпочинку та покращення здоров’я людей. Серед них особливо цінними є лікувальні пляжі, які в поєднанні з прилеглою морською акваторією можливо віднести до природних лікувальних ресурсів.

Актуальним є завдання з визначення напрямків та інтенсивності сучасних геологічних процесів, їх урахування при виділенні меж захисту прибережних територій, розробці заходів щодо збереження та раціонального використання приморської смуги.

Пляжем називається первинна елементарна акумулятивна форма створена в зоні дії прибійного потоку. Верхня границя пляжу відрізняється межею заплескання найбільш крупних штормових хвиль, які повсюдно на абразійних берегах досягає підніжжя кліфу. Нижня границя пляжу не завжди може бути встановлена морфологічно з достатньою точністю. У переважній більшості випадків її відзначає початок голої поверхні бенча (рис. 1) [1].


Рис. 1. Послідовні фази розвитку профілю берегу

Середній рівень моря розділяє пляж на підводну і надводну частини, які найтіснішим чином зв'язані між собою як за формою профілю, так і по складу матеріалу. У різні періоди року потужність і ширина цих частин можуть значно змінюватися одна за рахунок іншої [1].

Пляжі північно-західного Причорномор’я складені в основному кварцовим середньо- і дрібнозернистим піском з незначною домішкою гравійно-галькового матеріалу і стулок раковин. Сухий морський пісок добре поглинає і погано проводить тепло, внаслідок чого пісочні ванни і з вищою температурою, ніж водні, переносяться легше. Пісок гігроскопічний і при постійному потовиділенні під час процедури вбирає піт, що полегшує стан хворого. Вважається, що псамолікування («піщані ванни») є найніжнішою діючою процедурою [2].

Але при визначені меж лікувальних пляжів, їх обладнання потрібно враховувати небезпечні сучасні геологічні процеси, що призводять до інтенсивної рухомості берегових форм рельєфу, в тому числі і руйнації берегів.

До небезпечних екзогенних геологічних процесів (НЕГП) відносяться такі процеси, які відбуваються на поверхні землі, змінюють склад, структуру та рельєф земної поверхні і обумовлені силою тяжіння, зовнішніми силами, дією підземних і поверхневих вод [4].

Найбільш поширеними НЕГП на морському узбережжі є абразія, ерозія, зсуви. Усі вони є факторами, які обов’язково слід враховувати при визначенні меж та обладнанні лікувальних пляжів.

Ерозія – процес руйнування земної поверхні водними потоками, що разом із гравітаційними переміщеннями призводить до утворення ярів, балок, долин (рис. 2). Площинною ерозією вражені вододільні простори та пологі схили долин. Яружно-балочна ерозія досить часто є причиною інтенсифікації або виникнення зсувів на морських схилах і великих балок [4].

Абразія (розмив берегів) – процес механічного руйнування корінних порід берега хвилями та течіями (рис. 3). Це один із найбільш руйнівних і збиткотворних геологічних процесів, розповсюджених на морському берегу. З абразією часто пов’язані різноманітні прояви гравітаційних процесів: зсуви, обвали, осипи, а також ерозія берегових схилів. Як відомо, абразія є одним із головних чинників формування зсувів на морському узбережжі. Крім того, досить розповсюдженим є процес розмиву окремих ділянок акумулятивних берегових форм рельєфу (пересипів, барів, кіс і пляжів). В абразійних берегів ширина пляжів невелика, місцями буває більше, особливо там, де процеси акумуляції привели до відмирання кліфів [4].


Рис. 2. Ерозія


Рис. 3. Абразія (розмив берегів)

В межах абразійних берегів розвиваються два типи шару хвильової переробки. Перший тип характерний для пляжів із незначними параметрами. Під час штормів вся товща наносів пляжів підлягає хвильовій переробці. Нижньою межею шару хвильової переробки виступає корінне ложе пляжу.


Рис. 4. Зсуви

 В місцях розвитку великих пляжів формується другий тип шару хвильової переробки, який сягає 2,0-2,5 м і який повністю розвивається в тілі пляжів [5].Зсуви – це переміщення земляних мас зі схилів під дією сили тяжіння. Вони відносяться до найбільш небезпечних процесів (рис. 4).

Особливе місце в розвитку зсувів займає морське узбережжя та схили лиманів.

Основними факторами зсувовиникнення вважаються такі: постійне збільшення стрімкості схилів у результаті абразії і пов'язаний з цим перерозподіл напруг у масиві порід; неоднорідність геологічної будови (наявність у товщі порід піщаних прошарків, лінз з напірними водами, лігнітизованих глин); підземні води; будівельна та господарська діяльність людини [4]. Розміри зсувних і зсувонебезпечних зон визначаються шириною і протяжністю схилів, які піддаються впливу зсувних процесів: для природних (незакріплених) схилів морського узбережжя – від лінії урізу моря на всю ширину схилу (визначається вздовж схилу) і на 120 м вглиб плато від обриву (рис. 5) [3].



Рис. 5. Визначення зсувних та зсувонебезпечних територій

У геоморфологічному відношенні ділянка розташована на крайовій частині плато Чорноморського узбережжя. Рельєф простий, поверхня плато рівна, без нахилів; обрив плато висотою до 12 м. крутий у верхній частині з зворотнім напрямом нахилу, не задернований, обвального типу, знаходиться під впливом активного процесу дощово-вітрової ерозії.

На прикладі потенційної курортної території Лебедівка (Д/П «Одессей», Б/В «Жемчужина», Б/В «Электрон», Д/П «Молдова», Б/В «Сетевик», Б/В «Автомобилист», Д/П «Луч», Б/В «Нина», Б/В «Колос», Б/В «Золотий колос», Б/В «Жемчужина-2»,

 

Прикордонна частина, Не освоєна територія, Б/В «Волна») Татарбунарського району Одеської області розглянемо морський пляж (рис. 6).


Рис. 6. Морський пляж на прикладі потенційної курортної території Лебедівка

На території у середині минулого століття бази «Жемчужина» на бровці обриву плато здійснювались роботи протизсувних заходів - уположенно верхню частину тераси під кутом 45˚. А на території бази «Молдова» провели терасування схилу, яке практично вичерпало свій ресурс (рис. 7).


Рис. 7. Протизсувні заходи

Пляж шириною 6-17 м. не забезпечує захист корінних ґрунтів від абразії, що спричиняє абразію, та обвали ґрунтів обриву плато. Море з кожним роком беззворотньо поглинає до 1-1,5 м берегу.

Висновки
Гідрогений розмив, абразійні та зсувні процеси, хвильова переробка пляжів змушують уважно і обережно розміщувати та визначати межі лікувальних пляжів.
Урахування НЕГП при визначенні меж та обладнанні лікувальних пляжів включає визначення їх переліку, поширення, напрямків дії та інтенсивності.

Список літератури

1. Зенкович В.П. Берега Черного и Азовского морей. – Москва: Государственное изд-во географической литературы, 1958. – 374 с.
2. Выхованец Г.В., Будзыка Г.А., Олейник Н.В. Рекреационные ресурсы береговой зоны Черного моря между дельтой Дунай и Днестровским лиманом // Причорноморський екологічний бюлетень: Проблеми раціонального природокористування Дунайсько-Дністровського лиманного межиріччя. – 2007. –  №4 (26). – С. 27-33.
3. Методика встановлення зсувних і зсувонебезпечних територій // Розпорядження облдержадміністрації від 17 вересня 1998 року № 740/А-98 «Про встановлення спеціального режиму у зсувних зонах міста Одеси та Одеської області». – c.15.
4. Коніков Є.Г., Педан Г.С., Тюреміна В.Г., Черкасов В.О. Небезпечні екзогенні геологічні процеси в південно-західній частині України (методі вивчення, оцінки і прогнозування) // Вісник ОНУ. Сер. Географічні та геологічні науки. – 2004. – Т.9. – Вип.4. – С. 180-187.
5. Муркалов О.Б. Розвиток притулених пляжів на абразійних берегах в північно-західній частині Чорного моря // Вісник ОНУ. Сер. Географічні та геологічні науки. – 2003. – Т.8. – Вип.5. – С. 60-66.

УДК 615.834.2:551.3 (477.7)
Сторчак О. В.  Урахування небезпечних сучасних геологічних процесів при визначенні меж лікувальних пляжів у регіоні північно-західного Причорномор’я [Електронний ресурс]  / [Сторчак О. В., Біленький К. Е.] // Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.2. – С.441–444. Режим доступу: http://eco.com.ua/

Скачати в форматі pdf:

Оцінка: 
0
No votes yet