Climate Change

Сучасне уявлення про Всесвіт не дозволяє людині помітити зв’язок між окремими його елементами. Навіть будова Сонячної системи основана на взаємодії доцентрових та гравітаційних сил, які діють у пустоті [1–3]. Такий підхід до розуміння цієї проблеми дозволяє виникати різноманітним теоріям, не отримуючи достовірної відповіді.

Постановка проблеми. Існує декілька визначень поняття ресурсу навколишнього середовища: 1) будь-які джерела і передумови отримання необхідних людині матеріальних і духовних цінностей, які можна реалізувати при існуючих технологіях і соціально-економічних відносинах; 2) частина природних умов існування людства та найважливіші компоненти навколишнього середовища, що використовуються в процесі виробництва з метою задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства; 3) природні тіла, явища і процеси, які людина використовує в своїй діяльності; 4) запаси засобів та фондів виробництва; 5) засіб, до якого звертаються при необхідності використання у господарській діяльності. Отже, поняття ресурсів також не має чіткого визначення, але наведені приклади об’єднує те, що ця категорія розглядається як соціально-економічна, оскільки стосується використання джерел, тіл, явищ і засобів у господарській діяльності людини. З другого боку, ця категорія історична, оскільки її прагматичне визначення змінюється з технічним прогресом. Був час, коли людина не використовувала метал, кам’яне вугілля, електроенергію, атомну енергію тощо. Останнім часом у зв’язку з погіршенням екологічної ситуації до ресурсів відносять чисту воду, чисте повітря, особливості ландшафту та інші компоненти якості навколишнього середовища. Ресурсами вважають такі фактори навколишнього середовища, які людина використовує в господарській діяльності, а інші розглядають як умови. Але чіткої межі між визначеннями понять “ресурси” й “умови” навколишнього середовища не існує, через певні об’єктивні обставини вони можуть переходити одне в одного. Вважається, що коли людина відчуває дефіцит чого-небудь і її зусилля спрямовані на ліквідацію цього дефіциту, то умови життя можуть переходити до ресурсів і навпаки.

Стихійні метеорологічні явища (СМЯ) зазвичай спостерігаються у комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Так, у теплий період року зливові дощі супроводжуються грозами, градом, штормовим вітром, шквалами.  СМЯ холодного періоду року – це хуртовини, сильні снігопади, сильний вітер, відкладення мокрого снігу тощо. В Україні майже щорічно у будь-якому регіоні створюються умови виникнення СМЯ. Стихійні метеорологічні явища мають аномальний характер утворення і пов’язані з особливостями циркуляційних процесів, на які впливає орографія. В Україні приділяється значна увага вивченню особливостей виникнення та повторюваності СМЯ по всій території та в окремих регіонах. Дана робота є продовженням досліджень СМЯ на території України за останні роки [1].

Проблема изменения климата – одна из самых актуальных проблем современности. Повышение температуры воздуха имеет решающее значение на формирование количества фактической природной влаги в границах одной страны или объединенного региона. Сегодня все новые отрасли народного хозяйства становятся потребителями информации об атмосферных осадках [1, 2]. К одному из видов атмосферных осадков относиться снег. Снежный покров влияет на энергетический и водный баланс поверхности Земли. Правильное регулирование снежного покрова имеет большое значение для экономики и экологии [3]. В условиях климата Причерноморья велико значение снежного покрова в борьбе с засухой, снегонакопление влияет на урожайность полевых культур, а также является основным фактором формирования чистой питьевой воды для Крыма.

Грозы являются одним из опасных явлений погоды, связанных с конвективной облачностью. При современных климатических изменениях, мониторинг условий образования грозовых явлений на территории Украины является актуальным вопросом [1]. Достоверность полученных результатов обеспечивают фактические данные о повторяемости гроз и применение методов многомерного статистического анализа [2]. Целью работы является получение собственных значений и собственных векторов матицы корреляции, проведение анализа полей первых собственных векторов. В работе анализируются данные о числе дней с грозовыми явлениями на территории Украины за период 1970-2011гг., которые были разделены на два периода: 1970-1989гг. и 1990-2011гг.