Пока мир бросил все силы на борьбу с пандемией коронавируса, может показаться, что проблема изменения климата отошла на второй план. Но рекорды температуры и природные катаклизмы в самых разных частях планеты напоминают нам, что это не так. В 2019 году Грета Тунберг – самая известная в мире климатическая активистка – на год оставила учебу в школе, чтобы вместе с ведущими мировыми климатологами и другими учеными воочию увидеть влияние глобального потепления. В новом трехсерийном фильме Би-би-си она расскажет, могут ли имеющиеся в нашем распоряжении технологии помочь нам спасти наше будущее, а также попытается призвать мировых лидеров к исполнению уже достигнутых договоренностей.
Ідея здається очевидною. Потрібно посадити достатню кількість дерев, які поглинуть весь СО2, що виділяється при спалюванні викопного палива. Однак, все не так просто - в порівнянні зі скороченням використання вугілля, нафти, газу, дерева будуть грати лише невелику роль в боротьбі з кліматичною кризою.
- Важливо розуміти, що ліси можуть бути лише частиною довгострокового плану в боротьбі зі зміною клімату.
- Як посадити трильйон дерев також відкрите питання. На планеті залишилося мало доступних і придатних територій для посадки трильйона дерев. Велика частина землі, використовується фермами і містами, а землі, на яких можна садити дерева, вже зайняті лісами.
- І хоча дерева можуть допомогти планеті в довгостроковій перспективі, спочатку ми повинні врятувати їх. Підвищення глобальної температури посилює загрозу посухи, пожеж і шкідників, які за останні 20 років привели до загибелі дерев на мільйонах гектарів. Більш важливим завданням є збереження і зміцнення наявних лісів.
Вчені попереджають, що масштабні програми по посадці дерев можуть мати несподівані наслідки, в той час, як скорочення викидів викопного палива набагато важливіше в боротьбі зі зміною клімату.
Світ хоче простого вирішення проблеми. Дерева можна і потрібно садити, але без відмови від викопного палива зупинити кліматичну кризу просто неможливо.
Сучасне уявлення про Всесвіт не дозволяє людині помітити зв’язок між окремими його елементами. Навіть будова Сонячної системи основана на взаємодії доцентрових та гравітаційних сил, які діють у пустоті [1–3]. Такий підхід до розуміння цієї проблеми дозволяє виникати різноманітним теоріям, не отримуючи достовірної відповіді.
Постановка проблеми. Існує декілька визначень поняття ресурсу навколишнього середовища: 1) будь-які джерела і передумови отримання необхідних людині матеріальних і духовних цінностей, які можна реалізувати при існуючих технологіях і соціально-економічних відносинах; 2) частина природних умов існування людства та найважливіші компоненти навколишнього середовища, що використовуються в процесі виробництва з метою задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства; 3) природні тіла, явища і процеси, які людина використовує в своїй діяльності; 4) запаси засобів та фондів виробництва; 5) засіб, до якого звертаються при необхідності використання у господарській діяльності. Отже, поняття ресурсів також не має чіткого визначення, але наведені приклади об’єднує те, що ця категорія розглядається як соціально-економічна, оскільки стосується використання джерел, тіл, явищ і засобів у господарській діяльності людини. З другого боку, ця категорія історична, оскільки її прагматичне визначення змінюється з технічним прогресом. Був час, коли людина не використовувала метал, кам’яне вугілля, електроенергію, атомну енергію тощо. Останнім часом у зв’язку з погіршенням екологічної ситуації до ресурсів відносять чисту воду, чисте повітря, особливості ландшафту та інші компоненти якості навколишнього середовища. Ресурсами вважають такі фактори навколишнього середовища, які людина використовує в господарській діяльності, а інші розглядають як умови. Але чіткої межі між визначеннями понять “ресурси” й “умови” навколишнього середовища не існує, через певні об’єктивні обставини вони можуть переходити одне в одного. Вважається, що коли людина відчуває дефіцит чого-небудь і її зусилля спрямовані на ліквідацію цього дефіциту, то умови життя можуть переходити до ресурсів і навпаки.
Стихійні метеорологічні явища (СМЯ) зазвичай спостерігаються у комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Так, у теплий період року зливові дощі супроводжуються грозами, градом, штормовим вітром, шквалами. СМЯ холодного періоду року – це хуртовини, сильні снігопади, сильний вітер, відкладення мокрого снігу тощо. В Україні майже щорічно у будь-якому регіоні створюються умови виникнення СМЯ. Стихійні метеорологічні явища мають аномальний характер утворення і пов’язані з особливостями циркуляційних процесів, на які впливає орографія. В Україні приділяється значна увага вивченню особливостей виникнення та повторюваності СМЯ по всій території та в окремих регіонах. Дана робота є продовженням досліджень СМЯ на території України за останні роки [1].
Проблема изменения климата – одна из самых актуальных проблем современности. Повышение температуры воздуха имеет решающее значение на формирование количества фактической природной влаги в границах одной страны или объединенного региона. Сегодня все новые отрасли народного хозяйства становятся потребителями информации об атмосферных осадках [1, 2]. К одному из видов атмосферных осадков относиться снег. Снежный покров влияет на энергетический и водный баланс поверхности Земли. Правильное регулирование снежного покрова имеет большое значение для экономики и экологии [3]. В условиях климата Причерноморья велико значение снежного покрова в борьбе с засухой, снегонакопление влияет на урожайность полевых культур, а также является основным фактором формирования чистой питьевой воды для Крыма.
Грозы являются одним из опасных явлений погоды, связанных с конвективной облачностью. При современных климатических изменениях, мониторинг условий образования грозовых явлений на территории Украины является актуальным вопросом [1]. Достоверность полученных результатов обеспечивают фактические данные о повторяемости гроз и применение методов многомерного статистического анализа [2]. Целью работы является получение собственных значений и собственных векторов матицы корреляции, проведение анализа полей первых собственных векторов. В работе анализируются данные о числе дней с грозовыми явлениями на территории Украины за период 1970-2011гг., которые были разделены на два периода: 1970-1989гг. и 1990-2011гг.
Ідея здається очевидною. Потрібно посадити достатню кількість дерев, які поглинуть весь СО2, що виділяється при спалюванні викопного палива. Однак, все не так просто - в порівнянні зі скороченням використання вугілля, нафти, газу, дерева будуть грати лише невелику роль в боротьбі з кліматичною кризою.
Сучасне уявлення про Всесвіт не дозволяє людині помітити зв’язок між окремими його елементами. Навіть будова Сонячної системи основана на взаємодії доцентрових та гравітаційних сил, які діють у пустоті [1–3]. Такий підхід до розуміння цієї проблеми дозволяє виникати різноманітним теоріям, не отримуючи достовірної відповіді.
Постановка проблеми.
