Процеси цинкування часто використовуються в виробництві. Цинкові покриття найбільш поширені серед металевих покриттів. Більше половини з них наносяться електрохімічним методом. Тому проблема вилучення цинку з промивних являється досить актуальною. Існуючі реагентні методи очистки промивних вод [1] недостатньо ефективні. Метод іонного обміну використовується не досить широко. Головна причина цього – складність переробки та утилізації регенераційних розчинів. Тому ціллю даної роботи було вивчення процесів сорбції та десорбції іонів цинку на катіоніті КУ-2-8 для визначення прийнятних умов регенерації іоніту, котрі дозволяють забезпечувати високі значення робочої об’ємної ємності іоніту, забезпечують багаторазове використання регенераційного розчину.
Останнім часом світова наука і практика все більше уваги акцентує на проблеми утилізації, переробки органічних відходів та використанні їх енергії за допомогою біотехнології вермікультивування у складі біоконверсійного комплексу.
В останні десятиріччя невпинно зростає забруднення біосфери різними ксенобіотиками. Серед них – хімічні забруднювачі, такі як гербіциди та пестициди, відходи хімічних виробництв, важкі метали, нафта та нафтопродукти, шкідливі речовини життєдіяльності людини. Для очищення довкілля від таких забруднень широко впроваджуються біотехнологічні методи з використанням деструктивних властивостей мікроорганізмів.
Сорбційні технології перспективні для виділення та концентрування корисної природної мікрофлори при створенні ефективних сорбційно-біологічних систем детоксикації забруднювачів. Сорбційний біокомплекс являє собою каталізатор при здійсненні біотехнологічних процесів, ефективність дії якого залежить від природи сорбенту-носія мікроорганізмів та бактеріальної складової певної спрямованості.
Проведено дослідження по виділенню та інкубації природної популяції мікроорганізмів, адаптації її до засвоювання конкретного типу забруднювача: нафта та нафтопродукти; гербіциди та пестициди; осад каналізаційних госп-фекальних стоків. Вивчено здатність до розкладу забруднювача мікроорганізмами, іммобілізованими на поверхні сорбційної матриці та у вільному стані.
На теперішній час для очищення води і ґрунту від нафтових забруднень перевагу віддають біологічним методам. Використання поверхнево-активних речовин (ПАР, біосурфактанти) або нафтоокиснювальних мікроорганізмів є одним з найперспективніших методів очищення систем від вуглеводнів. Механізм дії поверхнево-активних речовин полягає в десорбції та солюбілізації вуглеводнів, а також у стимуляції активності мікроорганізмів-деструкторів нафти [1,2].
Об’єктом наших досліджень був штам Rhodococcus erythropolis ЕК-1, ізольований із забруднених нафтою зразків ґрунту. Штам депоновано в Депозитарії мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології НАН України під реєстраційним номером ІМВ Ас-5017.
Досліджена здатність до утворення ПАР при рості штаму Rhodococcus erythropolis ЕК-1, на гідрофільних (етанол, глюкоза) та гідрофобних (рідкі парафіни, гексадекан) субстратах. Встановлено, що штам синтезує як вільні, так і асоційовані з клітинами метаболіти з емульгувальними та поверхнево-активними властивостями. За хімічною природою ПАР, синтезовані R. erythropolis ЕК-1, є комплексом гліколіпідів, фосфоліпідів та загальних ліпідів.
У технологічних процесах очищення коксових, природних і вентиляційних газів від сірководню хінонними та содово-миш`яковим методами утворюються відхідні розчини, що містять натрію тіосульфат. Відхідні тіосульфатні розчини формуються також у гідрометалургійних технологіях дорогоцінних металів.
Важкою екологічною проблемою Вінницької області (та і України в цілому) є заборонені, невідомі і непридатні пестициди, які накопичено в сільськогосподарських підприємствах та заскладовано, зокрема, у Джуринському отрутомогильнику Шаргородського району.
Важливе місце в наукових дослідженнях та розробках фірми „Технокристал”, що спеціалізується на промисловому вирощуванні кристалів сапфіру (a-Al2O3), займає екологія виробництва. В процесі механічної обробки об’ємних монокристалів сапфіру (a-Al2O3), вирощених методами Кіропулоса, Чохральского та Вернейля, з метою виготовлення діелектричних підкладок для гетероепітаксії кремнію (КНС-структур) та нітридних сполук, на базі яких виготовляють надяскраві білі та кольорові світлодіоди, оптичні вікна, світловоди, годинникові скельця, дозатори лікарських рідких препаратів та хімічно агресивних рідин тощо, утворюються відходи – суміш органічних і неорганічних сполук із вмістом до 70–80 % основної фази (a-Al2O3) у вигляді полідисперсного порошку.
З метою створення екологічно чистого безвідходного виробництва кристалів сапфіру важливим є вилучення корисного продукту (порошку ?-Al2O3) із цих відходів та його подальше використання як сировини для вирощування кристалів, в стоматологічному матеріалознавстві в якості інгредієнта пломб та для нанесення монофазних просвітлюючих і захисних діелектричних покритів.
Для існування людства необхідно споживати продукти з наявністю повноцінних білків. Повноцінні білки з вмістом незамінних та критичних амінокислот є в наявності тільки в продуктах тваринного походження. В зв’язку з цим, зростає потреба у збільшенні виробництва м’яса та молока у країнах світу. Ці процеси призводять до збільшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней і розширення відгодівельних тваринницьких комплексів. Але разом із збільшенням поголів’я тварин зростає і кількість відходів, продуктів їх життєдіяльності. Кількість цих відходів постійно зростає, що при неправильній утилізації, зберіганні, переробці і використанні може призвести до забруднень ґрунтів, атмосфери та водойм.
Тому метою наших досліджень було вивчення наявності, об’єму та використання відходів галузі тваринництва в Білоцерківському районі Київської області.
Актуальність теми нафтового забруднення Чорного моря, особливо його північно-західної шельфової зони, зумовлена різким зростанням обсягів перевезень нафти на традиційних маршрутах і відкриттям нових маршрутів нафтових потоків.
Автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення повітря в містах. Тому в розвинутих країнах Європи постійно посилюються вимоги стандартів до чистоти вихлопних газів – на заміну стандарту «Євро-4» впроваджується більш суворий «Євро-5». Все це обумовлює необхідність оснащення автомобілів каталітичним нейтралізатором не тільки в Європейському Союзі, а також у США, Японії та інших розвинутих країнах. Автомобільний каталізатор перетворює основні токсичні компоненти вихлопних газів у безпечні викиди. Суть перетворення полягає в доокисленні оксиду вуглецю (II) та недопалених вуглеводнів на платинових каталізаторах до вуглекислого газу та води і відновлення оксидів азоту до азоту.
Останнім часом світова наука і практика все більше уваги акцентує на проблеми утилізації, переробки органічних відходів та використанні їх енергії за допомогою біотехнології вермікультивування у складі біоконверсійного комплексу. 
У технологічних процесах очищення коксових, природних і вентиляційних газів від сірководню хінонними та содово-миш`яковим методами утворюються відхідні розчини, що містять натрію тіосульфат. Відхідні тіосульфатні розчини формуються також у гідрометалургійних технологіях дорогоцінних металів. 
Актуальність теми нафтового забруднення Чорного моря, особливо його північно-західної шельфової зони, зумовлена різким зростанням обсягів перевезень нафти на традиційних маршрутах і відкриттям нових маршрутів нафтових потоків. 
