Radioecology

 

Німеччина витратила 370 млн. євро на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

За 30 років з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС Німеччина витратила на ліквідацію наслідків аварії сотні мільйонів євро, повідомляє німецька газета Thuringer Allgemeine. Однак загальна сума витрат на Чорнобиль не визначена, відповіли в німецькому уряді на запит партії зелених.

Topics: 

Програма ім. Фулбрайта: лекція «Екологічні та еволюційні наслідки радіоактивних забруднень: вплив ядерних катастроф на здоров'я людей і стан навколишнього середовища»

Програма імені Фулбрайта в Україні розпочинає серію лекцій-посвят

30-тій річниці Чорнобильської трагедії

 

Перша лекція

«Екологічні та еволюційні наслідки радіоактивних забруднень:

вплив ядерних катастроф на здоров'я людей і стан навколишнього середовища»

Лектор – проф. Тімоті Мюссо (США)

24 лютого 2016 о 18:00

Конференц-зал Американських Рад з Міжнародної Oсвіти

вул. Еспланадна, 20, 6-й поверх, М «Палац спорту», Київ

Topics: 
Кінцева дата показу анонсу: 
Срд, 02/24/2016

Як дика природа повертається до Чорнобиля

Українські науковці стверджують, що у чорнобильській зоні відновлюється дика природа - зокрема, там знову з’явились унікальні для України бурі ведмеді.

Хоча, як розповів ВВС Україна біолог Сергій Гащак з Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, держава досі не проводить тут серйозних досліджень.

Він працює в зоні відчуження з 1990 року й стверджує, що наукову роботу там переважно проводять ентузіасти на грантові кошти.

Навіть попри радіацію, відсутність людей у зоні робить свою справу: там з’являються унікальні види тварин та птахів.

Зростає кількість лосів, оленів, вовків, рисей, а також коней Пржевальського, яких сюди завезли в дев’яностих роках.

Сергій Гащак з міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського центру почав досліджувати тваринний світ зони за допомогою фотопасток

 

Topics: 

Путешествие по Припяти

Чернобыль. 25 лет спустя (2011)

Чернобыль. 25 лет спустя (2011)
Жанр: документальный
Чернобыльская "зона отчуждения" начинается уже через полтора часа езды от Киева. От местных пейзажей - мурашки по коже. Шлагбаум на пустынном шоссе - зыбкая граница между вымыслом и реальностью. Ее не преодолеть без специального разрешения, да желающих не так уж и много. Но как только съемочная группа фильма попала в Чернобыль, страх сменился удивлением...

AE Mochovce

A film on the investment of Italian electricity firm Enel in Slovakia. The film, which was first shown at the Green conference "World energy solutions: Switch to green power" in Rome, points out how unsafe, uneconomical, potentially illegal, undemocratic and unsustainable the Enel projects at units 3 and 4 of the nuclear reactor in Mochovce are.

 

 

Topics: 

Оценка вероятности выполнения различных сценариев на объекте обращения с радиоактивными отходами

Авария на Чернобыльской атомной электростанции привела к необходимости создания дополнительных пунктов захоронения радиоактивных отходов. Пункт захоронения радиоактивных отходов (ПЗРО) Буряковка был построен в 1986. ПЗРО предназначен для хранения твердых низко-и среднеактивных отходов. В настоящее время ПЗРО практически заполнен (заполнено 29 траншей из 30). Учитывая темпы заполнения можно сделать вывод что оставшаяся емкость может быть исчерпана до конца 2013 года. Существуют долговременные планы по увеличению емкости данного объекта. Буряковка является единственным хранилищем для радиоактивных отходов в Чернобыльской зоне отчуждения. ПЗРО Буряковка принимает для утилизации твердые РАО, которые создаются в результате работ по дезактивации в зоне отчуждения на ЧАЭС, и на объекте "Укрытие". Но для реорганизации ПЗРО необходимо провести анализ безопасности, и составить отчет о безопасности [1-2]. Перед тем как попасть на ПЗРВ отходы проходят предварительную обработку. Для того что бы выполнить критерии приема отходов на ПЗРО жидкие отходы подвергаются кондиционированию. При этом в процессе обработки могут возникать форс-мажорные обстоятельства, приводящие к облучению рабочего персонала. Для оценки безопасности и просто прогнозирования состояния объектов используются сценарии. В данной работе рассматривается два возможных сценария. Первый - попадание молнии, при котором происходит мгновенное возгорание с температурой в точке возгорания 1000 0С, второй – возможность падения бочки содержащей отходы в процессе перемещения по рабочему помещению.

Topics: 

Теорія радіоємності при оцінці екологічного ризику на хвостосховищах промислових підприємств

Розвиток технологій в промисловості і сільському господарстві спричиняють різке збільшення кількості важких металів в навколишньому середовищі, концентрації яких на декілька порядків перевищують фонові природні концентрації. Надходження шкідливих речовин у довкілля з техногенно-порушених систем відбувається за рахунок дефляції і міграції у підземні водоносні горизонти. Після потрапляння полютантів в екосистему будь-яким шляхом, вони залучаються до екосистеми і підкоряються дії її внутрішніх законів. Вони так чи інакше беруть участь у кругообігу речовин, зумовленого трофічною структурою цієї екосистеми, від сталих елементів середовища (вода, повітря, ґрунт) – до популяцій організмів різних трофічних рівнів, а через це – можуть у тій чи іншій мірі впливати на біоту екосистеми та на стан здоров’я людини [1, 7].

Topics: 

Теория и модели радиоемкости и надежности в современной экологии

Теоретическая экология и радиоэкология не имела выбора моделей и параметров, пригодных для оценок и расчетов радиоэкологических процессов и рисков в экосистемах разного типа. Кыштымская (Россия, 1968) и, особенно, Чернобыльская (1986) и авария на Фокусиме-1 (2011 г.) авария показали четкую необходимость развития именно теоретических исследований в этой области. Представление о факторе радиоемкости, предложенное Агре и Корогодиным в 1960 р., положено нами в основу новой радиоэкологической концепции. Через поведение параметра радиоемкости можно оценить состояние биоты экосистемы. Следует повторить, что радиоемкость определяется как граничное количество радионуклидов, которое по своим дозовым влияниям еще не способно нарушить основные функции биоты: способность сохранить биомассу и кондиционировать среду существования. Построенные модели радиоемкости экосистем и предложенные параметры способны адекватно реагировать на влияние разных факторов (γ-облучение, тяжелые металлы и т.д.). По результатам проведенных нами опытов предложенные параметры могут четко отображать влияние факторов на биоту и опережать по своим реакциям биологические ростовые показатели. Установлено, что реакция параметров радиоемкости может служить в качестве «экологического градусника», который измеряет состояние и благополучие биоты, и быть мерой для эквидозиметрической оценки влияния радиационного и химического факторов.
Разработанные и построенные нами модели для оценки параметров радиоемкости разных типов экосистем (наземных, водных, лесных, горных, лугов и урбоэкосистем) можно использовать как универсальный подход к моделированию радиоемкости разного типа экосистем, описывать самые разнообразные экосистемы, и сравнивать их по этим показателям [1-4].

Topics: 
 
Subscribe to RSS - Radioecology