Заплава р. Десни як сполучна територія структурних елементів пропонованої екомережі Чернігівської області

Програма формування екологічної мережі Чернігівської області розроблена в контексті вимог та на виконання Закону України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" та Закону України „Про екологічну мережу України" та ряду концептуальних і методичних підходів. [3, 4, 5] її формування забезпечить збереження і відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття та сприятиме дотриманню екологічної рівноваги на території Чернігівської області
, запобіганню безповоротній втраті частини гено-, ценофонду, екосистем і ландшафтів Чернігівської області як частини півночі Лівобережної України [1] До складу екомережі входять ключові території, сполучні території та відновлювальні території, які мають буферні зони, які є перехідними між природними територіями і територіями господарського використання.
       Деснянська сполучна територія (близько 278781,0 га) є однією з найбільш збереженою і об’єднує північний схід області з південним заходом, проходячи долиною р. Десни. [1] Вона характеризується великою різноманітністю заплавних та долинних комплексів середньої течії Десни, але має частково фрагментований характер рослинного покриву та незначно антропогенно перетворені ландшафти. В цілому (в межах України та Росії), Деснянську сполучну територію можна розглядати як частину екокоридору національного значення, навіть Пан-Європейського, за умов її кількох складових – екокоридорів регіонального рівня, які будуть розміщуватися в Чернігівській, Сумській областях України та Брянській і інших областях Російської Федерації.
       На цій території в межах Чернігівської області є велика кількість існуючих територій ПЗФ, це переважно гідрологічні, ландшафтні та ботанічні заказники, в основному місцевого рівня.[2] Водоохоронна смуга р. Десни, маючи відповідні обмеження та лімітування, відіграє також досить позитивну роль у підтримання в існуючому стані та відновленні частини території. Вона може розглядатися як транзитна територія з подальшим переходом в Дніпровську сполучну територію.
       Гідроекологічне значення цієї сполучної території полягає в тому, що Десна є незарегульованою і найбільшою лівою дніпровською притокою. На більшій частині своєї течії вона має широку заплаву та долину, ширина її русла складає близько 100 м, а нижче Чернігова  – майже до 150 м. Слід відзначити характерну для Десни рису як високий рівень весняної повені, яка сприяє щорічному затопленню майже всієї заплави річки, а це сприяє формуванню значного біорізноманіття на цій території. В басейні Десни знаходиться майже 300 заплавних озер загальною площею більше 10 тис. га, які також відіграють значну роль у збереженні біорізноманіття гідробіонтів, водоплавних птахів, ссавців та гідрофільних фітокомплексів.[5]
       Слід відзначити, що також характерними рисами цієї сполучної території є наявність натуральних ландшафтів місць знаходжень популяцій окремих раритетних видів флори і фауни, територій для ренатуралізації, а це, в цілому, може забезпечити майже суцільний заплавний (широколистяний), лучний та заплавний (річково-долинний) деснянський коридор майже по всій території Чернігівської області від її північних до західних регіонів.
 
Література
1. Дадашева Т.Г., Карпенко Ю.О. Програма формування екомережі в Чернігівській області: загальні засади її побудови та роль в охороні біорізноманіття // Природничі науки на межі століть (До 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ). – Мат-ли наук-практ. конф. – Ніжин, 2004. – С.28-29.
2. Природно-заповідний фонд Чернігівської області / Під заг. ред. Ю.О.Карпенка. – Чернігів. – 2002. – 240 с.
3. Розбудова екомережі України / Під ред.Ю.Р.Шеляга-Сосонка. – К.: Програма розвитку ООН. Проект “Екомережі”, 1999. – 127 с.
4. Формування регіональних схем екомережі (методичні рекомендації) /Заред. Ю.Р.Шеляга-Сосонка. -Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с.
Шеляг-Сосонко Ю.Р., Гродзинсъкий М.Д., Романенко В.Д. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины. – Киев: Фитосоциоцентр, 2004. – 144 с.
 
Заплава р. Десни як сполучна територія структурних елементів пропонованої екомережі Чернігівської області / Карпенко Ю.О.  // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 153.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet