Вивчення біогеохімічного складу та впливу сапропелів озер Шацької групи на фізіолого-біохімічні показники рослин

Центральна частина дна більшості Шацьких озер на глибині 7-10 м заповнена сапропелевими, алевропелітовими мулами, які на 47-66% складаються з пелітової маси (органіка, тонкодисперсний кварц, польові шпати і домішки глинистих мінералів) та на 28-43% з алевриту з 4-7% домішок піску.
Характерна риса мулів – це високий вміст органічного вуглецю – 16-48%, що на органічну речовину становить в середньому 49%. Деякі мули озер це практично чисті органічні осади у вигляді лінзоподібних покладів. У великих озерах – Світять, Пісочне, Люцимер та інші, сапропелі концентруються на глибині у вигляді лінз, товщиною 1-3,5 м, а у середніх та малих озерах – Перемут, Луки, Мошне та інших, сапропелем заповнене практично все озеро – товщина мулу до 20 метрів, води 1-1,5м. Ці озера є на стадії заболочування і зникнуть, якщо не вжити заходів по очищенню, що мало б екологічний, рекреаційний ефекти і велике практичне значення для сільського господарства Волині, ґрунти якої переважно піщані, бідні органікою, так як сапропелі – це практично готові, дешеві органо-мінеральні добрива. Сапропелі можна використовувати не тільки як добрива на полях, на них можна вирощувати зелений корм для телят – 1 кг вівса вирощений на сапропелі дає за 9-10 днів 5 кг зеленої маси, а 1 кг кукурудзи – 10 кг маси. При цьому вдавалось вилікувати телят від бронхопневмонії. Сапропелі використовують як лікувальні грязі та у промисловості, у гірничій справі. При використанні слід враховувати наступне. Економічним є транспортування на відстань до 50-60 км, по друге – застосування їх як добрив потребує вивчення складу і впливу на рослини, яке проводиться нами, починаючи з 1982 року.
       Проведено геохімічне обстеження 17 озер Шацької групи, методом "ізопахіт" визначені запаси мулу в озерах, вивчений їх мінералогічний склад, вміст органічної речовини, проведено вивчення впливу сапропелів на фізіолого-біохімічні показники рослин.
       Макроскопічно сапропелі озер – це желеподібні, пелітоморфні мули темно-сірого, чорного, сіро-чорного, бурувато-чорного та інших кольорів, рідкопластичної консистенції, з рН біля 6,5. При висушуванні перетворюються у міцну, тверду масу, яка важко розчиняється у воді і слабко у перекисі водню. При спалюванні майже повністю згорає, залишаючи невелику кількість попелу. Спектральним аналізом у сапропелях виявлено 34 елементи, з яких 28 рідкі та розсіяні. При вивченні впливу сапропелів(1:20) на огірках, соняшнику, капусті, кукурудзі був отриманий приріст ваги і довжини пагонів та коренів рослин на 113-140%, збільшувалась площа листків. Активність альфа-амілази підвищувалась у різних рослин на 105-127%, збільшувався вміст хлорофілів, каротиноїдів та цукрів, а також вміст К, Ca, P. Гамма-спектральний аналіз сапропелю показав наявність Cs-137, Cs-134. Активність цих елементів не перевищувала допустимих норм. Для порівняння в ґрунті Львівської області рівень Cs-137 був на порядок вище, ніж в сапропелі.
       Проведені дослідження дозволяють рекомендувати сапропелі Шацьких озер як екологічно чисте добриво для сільськогосподарських культур Волині.
 
Вивчення біогеохімічного складу та впливу сапропелів озер Шацької групи на фізіолого-біохімічні показники рослин / Баранов В.І., Костюк О.В., Сергієчко Б.А., Сирота М.Г., Острецов О.М., Хмелівський В.О.  // І-й Всеукраїнський з’їзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф., 4–7 жовтня 2006 р.: тези допов. – Вінниця, 2006. – С. 157.
МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”,  4-7 жовтня, 2006 р. 
Вінницький національний технічний університет
Секція 3 “Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія”.
Скачати в форматі pdf: 
Оцінка: 
0
No votes yet